УДК 338.439

Щекович Олена Сергіївна

к.е.н, доцент кафедри банківської справи

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»

Криворізький економічний інститут

аграрна політика як вагомий інструмент процесу управління ринком сільськогосподарської продукції

Початок наукової розробки проблем управління було покладено експериментами одного з основоположників теорії наукового управління Ф.У.Тейлором в 1880 р. Основна ідея так званої „теорії Тейлора” полягала в тому, що система, якою управляють, в цілому і кожен виконавець окремо несуть відповідальність за раціональне розміщення і витрачання ресурсів, за удосконалення всієї системи. Ефективність по формулі „вихід-вхід” складає головну мету наукового управління. Ідеї і технічні прийоми, сформульовані Тейлором, надалі були розвинені вченими різних поколінь і одержали наступний зміст:

1. Управління є самостійною формою діяльності.

2. Контроль на самому нижньому ступені виробничого процесу має основоположне значення.

3. Формулювання функцій управління включає:

- вибір мети і аналіз її компонентів;

- вибір найбільш ефективних методів її рішення;

- підготовка засобів і контроль результатів.

4. Збільшення продуктивності означає вищі заробітки для працівників.

Таким чином, теорія аграрної політики як системи, обов’язково має включає чотири основні елементи - онтологію (визначення, як об’єкту аграрної політики, ринку сільськогосподарської продукції в широкому сенсі); аксиологию (формулювання цілей аграрної політики виходячи з суспільних потреб); гносеологію (аналіз стану об’єкту, що забезпечує задоволення даних потреб) і, нарешті, праксиологию (як вибір пріоритетів).

Разом з використанням загальних принципів управління аграрна політика володіє специфічними рисами. Її особливість полягає в тому, що одержувані вигоди мають непрямий вираз, а саме:

- у формі збільшення тривалості життя населення,

- забезпечення зайнятості,

- підвищення екологічності виробництва і інших чинників, що визначають рівень життя.

Серед причин пріоритетного відношення Держави до сільського господарства слід назвати виділення особливої значущості продовольчого забезпечення у всіх промислово-розвинених країнах, яке з’явилося прямим слідством початку використання в світовій практиці „продовольчої зброї”.

Друга причина необхідності підтримки сільського господарства з боку Держави полягає в тому, що продовольчі товари є основним чинником життєзабезпечення населення. Існує стійкий попит на продовольство, який менш схильний до змін, чим на продукцію інших галузей. Не змінюється також і асортимент сільськогосподарської сировини. Якщо попит на продовольчі товари достатньо стійкий, то виробництво, навпаки, схильне до значних коливань, що пов’язано з природнокліматичними умовами, неврожаями.

Значний розрив в рівнях доходів сільськогосподарських виробників і працівників галузей промисловості також є характерною межею розвитку галузі, що пов’язано з відносною дешевизною кінцевої продукції при значній капітало- і трудомісткості (можна привести порівняння сільськогосподарської праці банкіра або оптового торговця). Це об’єктивно скорочує сільське населення і викликає падіння виробництва.

Вказані основні причини примушують Державу в ринковій економіці фінансувати підготовку і проведення аграрної політики з тим, щоб забезпечити безперебійне постачання населення продовольством. Визнаючи збитковий характер сільськогосподарського виробництва, слід зазначити некоректність розгляду багатьма політиками, що не відносять себе до аграрного лобі, тільки одного з аспектів аналізу „витрати-вигоди”. Як вже наголошувалося, ефект від проведення аграрної політики Держави не може обчислюватися тільки доходами, що одержуються від продажу сільськогосподарської продукції. Продовольство - це перша життєва потреба людини, яку можна розглядати як один з виробничих ресурсів країни. Тому якість і кількість продуктів харчування визначає стан здоров’я населення, або здатність трудових ресурсів стати ефективнішими.

Якщо не проводиться ефективна аграрна політика - погіршується здоров’я населення, зменшується абсолютне число активного населення - знижується продуктивність праці у всіх галузях економіки. Отже, перший ефект, вигода або втрата від проведення аграрної політики - підтримка здоров’я населення, як основи функціонування національної економіки.

Список використаних джерел

1. Канторович Л.В. Экономический расчет наилучшего использования ресурсов. - М.: Издательство АН СССР, 1960. - 347 с.

2. Кейнс Дж.М. Загальна теорія зайнятості, процента та грошей. - К.: Знання, 2001.- 326 с.

3. Фішер С, Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Економіка. - К.: Знання, 2003 . -864c.

4. Хаггерт П. Географія: синтез сучасних знань. - К.: Знання Прес, 1999.

5. Хансен А. Экономические циклы и национальный доход. - М.: 1959.

6. ХарродР. Категории экономической динамики. - М.: 1959.