Економічні науки/13

К.т.н. Бурак В.Г.

Херсонський національний технічний університет, Україна

Основні напрями покращення конкурентних позицій АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» на ринку

 

В умовах ринкової економіки і формування жорсткого конкурентного середовища особливо гостро постає проблема покращення конкурентних позицій підприємств, що досягається, перш за все, підвищенням конкурен­тоспроможності його продукції.

На основі проведеного аналізу, ми визначили сильні й слабкі сторони та зовнішні фактори (можливості та загрози), підприємства. Можна зробити висновок, що на підприємстві переважають слабкі сторони, але які мають сприятливі ринкові можливості. Підприємству рекомендується стратегія "Міні-Максі", тобто посилити конкурентні позиції тих виробів, у яких це можливо, з одночасною ліквідацією (продажем) неприбуткових виробів. Доцільно концентрувати увагу на зниженні рівня витрат і підвищенні конкурентоспроможності продукції.

В результаті дослідження також виявлено, що в процесі формування конкурентних позицій виникають певні протиріччя із розвитком конкурентних переваг підприємства. Протиріччя виникають у випадку, коли розвиток споживчих мотивацій і, відповідно, конкурентних позицій підприємства, не співпадає з напрямом розвитку конкурентних переваг, що здійснюється підприємством. Вирішити таке протиріччя можливо за рахунок маркетингового впливу на споживачів, з метою зміни їх уподобань і формування попиту на нову продукцію підприємства.

Конкурентоспроможність системи управління АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» на задовільному рівні. Якщо розширити апарат управління (маркетинговий відділ), то може збільшитися конкурентноздатність підприємства й, відповідно, продукції за рахунок збільшення можливості реагувати на дії конкурентів та розробки своїх стратегій просування товару.

На підприємстві АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» обладнання експлуатується і не оновлюється вже десятки років, що говорить про неконкурентоспроможну технологію. Щодо використання виробничих потужностей АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» можна сказати, що вони не завантажені повністю і більша частина обладнання простоює. Якщо виробничі потужності використовуються не повністю, це може означати, що технологія не відповідає вимогам, і поряд з цим підприємство несе додаткові витрати Отже, для конкурентоспроможності технології важливим фактором є максимальне використання виробничих потужностей.

Призначення аналізу конкурентоспроможності (аналізу можливостей збуту своєї продукції) - визначити, наскільки високо споживачі оцінюють якість продукції і наскільки ця продукція доступна для них. Це два основні комплексні критерії, що обумовлюють конкурентоспроможність продукції, іншими словами - його шанси до збуту.

1.                 Для підвищення конкурентоспроможності продукції й вирівнювання шансів до збуту з продукцією конкурентів якнайкращим рішенням було б збільшення сприйманої якості.

2.                 Наші резерви - це робота над упаковкою, популярністю продукту, розширення асортименту і зростання представленості в мережі продажів.

Кожному підприємству, в тому числі і АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» перед тим, як планувати об'єми виробництва, формувати виробничу потужність, необхідно знати, яку продукцію, в якому об'ємі, де, коли та по яким цінам воно буде продавати. Для цього потрібно вивчити попит на продукцію, ринки її збуту, їх ємність, реальних та потенціальних конкурентів, потенціальних покупців, можливість організувати виробництво по конкурентній ціні, доступність необхідних матеріальних ресурсів, наявність кадрів необхідної кваліфікації та інше.

На наш погляд, також досить суттєвими факторами підвищення конкурентоспроможності є якість продукції та розширення асортименту  продукції, яка виготовляється.

Стратегічна стабільність підприємства на ринку можлива лише за умови його конкурентоспроможності та можливості адаптації до змін ринкового середовища. Для того щоб бути конкурентоспроможною, компанія повинна мати конкурентні переваги. Існує три основних шляхи отримання конкурентних переваг: стати краще самому, безпосередньо послабити конкурентів або змінити саме ринкове середовище. За першого випадку підприємство застосовує сукупність заходів, спрямованих на удосконалення власної діяльності. За другого - діяльність компанії спрямовано на безпосереднє послаблення конкурентів.

У випадку неможливості використання двох перших шляхів або вичерпаності їх підприємства часто, особливо останнім часом, як в Україні, так і на Заході, намагаються змінити саме середовище, в якому вони конкурують. На даному шляху підприємства використовують кооперативні стратегії або політико-правову (пряме лобіювання власних інтересів; базова реклама).

Для отримання і посилення конкурентних переваг підприємству спочатку потрібно визначитися із підходами, які будуть застосовуватись для цього. Існує два основних підходи: підхід, акцентований на споживачах; підхід, акцентований на конкурентах. Підхід, акцентований на споживачах, передбачає, що підприємство отримує конкурентні переваги у разі, якщо її товари краще, аніж товари конкурентів. У силу останнього вважається, що даний підхід є більш задовільним з точки зору концепції маркетингу. Застосування даного підходу передбачає концентрацію підприємства на потребах та запитах споживачів, застосування методів, які посилюють об'єктивне та суб'єктивне задоволення споживачів товарами підприємства.

Основним методом посилення конкурентних позицій, який застосовується в межах даного підходу, є диференціація товару, інструментом реалізації якої є позиціонування, яке проводиться, насамперед, за рахунок відповідного комплексу маркетингових комунікацій та стратегії просування.

Носієм конкурентної переваги є комплекс маркетингу підприємства, як основний інструмент впливу на поведінку споживача з боку підприємства, та свідомість споживача. Саме завдяки реструктуризації свідомості споживача, його семантичного простору, під час проведення позиціонування створюється конкурентна перевага, яка полягає у спрощенні процесу прийняття рішення споживачем під час купівлі товару на користь марки підприємства, формуються преференції та лояльність споживачів, що , у свою чергу, дозволяє зменшити цінову еластичність та збільшити прибутковість бізнесу.

Для ефективної реалізації стратегії диференціації від підприємства вимагається низка взаємопов'язаних дій, а саме: своєчасні маркетингові дослідження, адекватні сегментації та позиціонування, активна інноваційна політика підприємства (передусім, продуктова інновація), розробка правильної продуктової політики (товарної та цінової стратегій, стратегії розповсюдження).

ВИСНОВКИ

Аналізуючи діяльність підприємства можна зробити висновок, що на підприємстві переважають слабкі сторони, але які мають сприятливі ринкові можливості. Підприємству рекомендується стратегія "Міні-Максі", тобто посилити конкурентні позиції тих виробів, у яких це можливо, з одночасною ліквідацією (продажем) неприбуткових виробів. Доцільно концентрувати увагу на зниженні рівня витрат і підвищенні конкурентоспроможності продукції.

Проаналізувавши роботу підприємства було встановлено, що коефіцієнт конкурентоспроможності дорівнює 0,8952, тобто менше 1. Дані показують, що в майбутньому за рахунок залучення коштів та кращого використання обладнання підприємство може вийти на достойний конкурентний рівень на ринку кондитерських виробів.

Для забезпечення необхідної якості продукції в роботі запропоновано впровадити на виробництві систему управління якістю ISO 9000. Впровадивши таку схему управління якістю підприємство зможе істотно підвищити якість.

Література:

1.      Кунц Г., О’Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1981.–Т.1.–495с., Т.2.– 511с.

2.      Менеджмент организации: Учебное пособие / Под ред. З.П.Румянцевой – М.: ИНФРА - М, 1995. – 432 с.