Економічні науки.

Краснова Т.Д., Скоромцова Т.А.

Національний  університет державної податкової служби України

 

Концепція застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі ДПС України.

 

Запорукою успіху державної установи є правильно обрана стратегія та ефективна система контролю щодо її втілення.

Місія ДПС – це контроль за правильністю і своєчасністю надходження податкового законодавства.

Джерела фінансування ДПС загальні та спеціальні фонди, які визначені Державним бюджетом України

Формування Державного бюджету, статус відповідальних виконавців бюджетних програм, особливості їх участі у бюджетному процесі, бюджетну класифікацію, результативні показники, що характеризують виконання бюджетних програм визначаються згідно з Концепцією застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі

Бюджетна програма ДПС – систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети і завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Здійснення видатків на основі бюджетних програм передбачає визначення їх конкретних відповідальних виконавців.

Відповідальним виконавцем бюджетної програми є визначена головним розпорядником бюджетних коштів за письмовим погодженням з Мінфіном на стадії складання проекту державного бюджету на наступний рік юридична особа, що має окремий рахунок та бухгалтерський баланс.

Відповідальний виконавець бюджетної програми забезпечує виконання однієї або ряду бюджетних програм та несе відповідальність за їх виконання.

Функціональна класифікація видатків бюджету застосовується виключно в аналітичних та статистичних документах.

Складовими елементами бюджетної програми є:

1) мета бюджетної програми - законодавчо визначені основні цілі, яких необхідно досягти у результаті виконання конкретної бюджетної програми;

2) завдання бюджетної програми - конкретні цілі, яких необхідно досягти у результаті виконання бюджетної програми протягом відповідного бюджетного періоду і оцінити які можна за допомогою результативних показників;

3) напрями діяльності - конкретні дії, спрямовані на виконання завдань бюджетної програми, з визначенням напрямів витрачання бюджетних коштів. Напрями діяльності повинні відповідати завданням і функціям головного розпорядника бюджетних коштів. Визначення напрямів діяльності забезпечує реалізацію бюджетної програми у межах коштів, виділених на цю мету;

4)результативні показники - кількісні та якісні показники, які характеризують результати виконання бюджетної програми і підтверджуються статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю і які дають можливість здійснити оцінку використання коштів на виконання бюджетної програми.

Застосування результативних показників сприяє якісному та кількісному аналізові стану виконання бюджетної програми в частині фінансового забезпечення реалізації її заходів та ефективності виконання.

Результативні показники поділяються на такі групи:

показники затрат - визначають обсяги та структуру ресурсів, що забезпечують виконання бюджетної програми;

показники продукту - використовуються для оцінки досягнення поставлених цілей. Показником продукту є, зокрема, кількість користувачів товарами (роботами, послугами), виробленими в процесі виконання бюджетної програми;

показники ефективності - визначаються як відношення кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до їх вартості у грошовому або людському вимірі (витрати ресурсів на одиницю показника продукту);

показники якості - відображають якість вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг).

Концепцією застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі передбачено середньострокове бюджетне планування.

Середньострокове бюджетне планування є необхідним елементом впровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Перехід до середньострокового бюджетного планування дасть учасникам бюджетного процесу можливість узгодити свої стратегічні плани діяльності з наявними бюджетними коштами як у рамках підготовки проекту бюджету на відповідний рік, так і на наступні періоди, що сприятиме переходу до формування довгострокової бюджетної політики.

Середньострокове бюджетне планування запроваджується з метою:

поліпшення макроекономічного балансу шляхом розроблення узгоджених та реалістичних прогнозів доходів до бюджету;

визначення загальних цілей бюджетної політики та забезпечення відкритості у їх досягненні впродовж багатьох років;

визначення і дотримання чітких пріоритетів у сфері державних видатків;

забезпечення можливості ініціювання змін у бюджетній політиці та механізмів контролю за їх реалізацією;

удосконалення розподілу бюджетних коштів, спрямованих на досягнення стратегічних пріоритетів, як за функціями, так і між відповідними функціями;

підвищення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за ефективне та раціональне використання бюджетних коштів;

посилення загального бюджетного контролю.

Правила складання паспортів бюджетних програм та інформації про їх виконання визначені в Наказі Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року № 1098 із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства України від 1 листопада 2004 року №687, від 14 квітня 2006 року №363, від 17 січня 2007 року №15.

Паспорт бюджетної програми - це документ, що визначає суму коштів, необхідних для виконання бюджетної програми, законодавчі підстави її реалізації, мету, завдання, напрями діяльності, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми, на підставі якого здійснюється контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів і аналіз виконання бюджетної програми.

У разі невідповідності паспорта бюджетної програми закону про державний бюджет на відповідний бюджетний період та цим Правилам Міністерство фінансів має право в десятиденний термін з дня його отримання повернути такий паспорт бюджетної програми на доопрацювання відповідному головному розпорядникові.

Зміни до паспортів бюджетних програм вносяться протягом бюджетного періоду в порядку, установленому для складання паспортів бюджетних програм, у разі:

прийняття змін до закону про державний бюджет на відповідний бюджетний період, які призводять до зміни інформації та показників, затверджених у паспортах бюджетних програм;

зміни інформації та показників, затверджених у паспортах бюджетних програм, необхідність у внесенні яких з об'єктивних причин виникла в процесі виконання бюджету і які відповідають цілям бюджетної програми.

У разі прийняття змін до закону про державний бюджет на відповідний бюджетний період, які призводять до зміни інформації та показників, затверджених у паспортах бюджетних програм, паспорти відповідних бюджетних програм у новій редакції затверджуються в місячний термін від дня набрання чинності законом про внесення змін до закону про державний бюджет на відповідний бюджетний період.

Перехід до застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі здійснюється в три етапи.

На першому етапі (2002 рік) передбачається:

Удосконалення форм бюджетних запитів головних розпорядників бюджетних коштів. Розроблення класифікації видатків державного бюджету, в якій чітко визначається бюджетні програми та відповідальні виконавці  бюджетних програм у розрізі відповідних головних розпорядників бюджетних коштів та яку закріплено за кодами функціональної класифікації видатків бюджету;

Здійснення переходу до функціональної класифікації видатків бюджету, що відповідатиме міжнародним стандартам;

Запровадження окремих елементів середньострокового планування бюджету – визначення та прогнозування середньострокових цілей на досягнення цілей, на досягнення яких необхідно спрямувати діяльність Уряду, визначення пріоритетів у діяльності головного розпорядника бюджетних коштів у межах очікуваних бюджетних коштів на наступні періоди;

розроблення напрямів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів та базового переліку результативних показників, що характеризують виконання бюджетних програм.

На другому етапі (2003 – 2004 роки) передбачається:

Запровадження складання паспортів бюджетних програм ;

Перегляд бюджетних програм, удосконалення їх структури та чітке визначення напрямів діяльності у межах однієї бюджетної програми;

Перехід до поглибленого середньострокового бюджетного планування, насамперед розроблення процедури прогнозування видатків на конкретні бюджетні програми на майбутні періоди;

Застосування програмно-цільового методу у формуванні і виконанні місцевих бюджетів.

На третьому етапі (2005 і наступні) передбачаються здійснення оцінки та подальше вдосконалення формування і виконання бюджету на основі програмно-цільового методу у бюджетному процесі.

 

 

 

 

 


Заявка на участь у конференції

«Научный прогресс на рубеже тысячелетий -2008»

 

Прізвище, ім’я та по батькові: Скоромцова Тетяна Олександрівна.

Посада: завідуючий відділом прогнозування

Науковий ступінь, вчене звання: к.е.н.,  с.н.с.

Організація: Національний університет державної податкової служби України. 08201 Київська обл. м. Ірпінь, К. Маркса 31

контактний телефон: сл.. 8 044 97-61-228, моб. 8 050  344-48-77.

Поштова адреса: 08201 Київська обл. м. Ірпінь, К. Маркса 31, Національний університет державної податкової служби України.

 

Е-mail: Askanij@ukr.net.

Тема доповіді: Концепція застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі ДПС України

Секція: Економічні науки.

.