УДК 330.322(477.62)

Шапошнікова Олена Миколаївна

Стьопочкін Артем Ігорович

Донецький державний університет управління

Аналіз інвестиційної привабливості Донецького регіону у стані сучасної інфляції.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Актуальність даної теми можна позначити спираючись на темпи росту промислового сектора та його диференціацію. Все більше підприємств шукають нові фінансові резерви для розширення та насамперед модифікації старого обладнання, закупівлю нового більш технологічного. Але при сьогоденній ситуації, що склалась на політичному та економічному рівнях, ми маємо говорити скоріш про інвестиційну привабливість очами не тільки інвесторів, але й самих підприємців, котрі бажають заохотити до свого капіталу вільні фінансові ресурси.

Важливою проблемою виступає теоретичне обґрунтування критеріїв ефективності інвестиційних витрат, взаємозв'язку й взаємозумовленості капітальних вкладень і структурних зрушень в економіці, визначення пріоритетів у галузевій структурі інвестицій, а також усередині основних народногосподарських сфер: основного виробництва, виробничої й соціальної інфраструктур. Не менше значення має також дослідження джерел і засобів формування інвестиційних ресурсів у сучасних умовах економіки в Україні.

Дослідження проблем інвестування економіки завжди перебувало в центрі уваги економічної науки. Це обумовлено тим, що інвестиції зачіпають глибинні основи господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу зі сформованої економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях.

Слід зазначити, що в країні на даний момент ми можемо спостерігати неабияку інфляцію, котра вкрай погіршує інвестиційний клімат Донецького регіону та країни в цілому. За таких умов у вітчизняних підприємств виникає думка не про інвестування, а взагалі про втримання на плаву. Хоча органами місткого самоврядування і розроблено план на 2008 рік за яким передбачається спрямувати 318,3 млн.грн інвестицій та фінансування заходів щодо розвитку промислового комплексу, з яких на розвиток металургії спрямовано – 140,4 млн.грн, машинобудування – 45,4 млн.грн, хімічної та нафтохімічної промисловості – 0,3 млн.грн, вугільної промисловості - 130 млн.грн, харчової промисловості – 2 млн.грн. [3, 251]. Але, як було сказано вище треба реально дивитися на речі, у тому числі й на сьогоденну інфляцію. За такими темпами росту цін чи достатньо буде спрямованих у ці області коштів, та чи не доведеться у найближчий час брати ще один іноземний кредит.

Можливо за таких обставин питання щодо залучення до підприємств іноземних інвестицій і має право на існування. Але постає ще одне питання – чи будуть спрямовані ці кошти у потрібне русло на розширення та модернізацію? Чи їх знов треба буде викласти за минулі борги? Як відомо з 2000 року Україна, в умовах припинення Міжнародним валютним фондом фінансування в рамках програми EFF, продовжує виплачувати зовнішній державний борг.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Таким чином, інвестиційна діяльність в регіонах – головне завдання для якісного керівництва України. Ріст споживчих цін, різке зниження курсу національної валюти є індикатор, сигнал, термометр для хворої економіки. Це не сама хвороба, а сигнал про неї. [1, 60].

С. Кораблін приводить такі фактори інфляції витрат: "У межах національної економіки може нескінченно довго блукати інфляційна хвиля, обумовлена загальною практикою монопольного ціноутворення. Грошова маса при цьому може залишатися незмінної або навіть скорочуватися: в останньому випадку темпи падіння виробництва повинні перевищувати рівень інфляції. Масові неплатежі, що провокують збитковість цілих галузей, також є однією з причин росту цін. Саме розмірами накопиченого споживачами боргу вітчизняні комунальники й енергетики обумовлюють необхідність підвищення щораз тарифів на власні послуги". [5, 54].

Загальна мета. Розглянути питання інвестиційної привабливості Донецького регіону на сучасному етапі.

Виклад основного матеріалу. Сформована в Україні економічна ситуація значно ускладнює інвестиційну діяльність: потрібна розробка адекватного ринковим відносинам інвестиційного механізму, що органічно сполучає форми приватного й державного інвестування, оптимізації взаємозв'язків різних суб'єктів інвестиційної діяльності, розробки відповідної законодавчо-нормативної бази й інші міри, що регламентують інвестиційний процес, як на рівні окремої фірми, компанії або галузі, так і на рівні національної економіки в цілому.Розглядати сучасний стан України, як країни, в якій існує високий ризик виникнення інфляційної спіралі, ми можемо говорити про припинення нових інвестицій, або про їх значне зниження. Навіть якщо буде великий приплив іноземних інвестицій, то це може спричинити підвищення грошової маси в державному обігу.

Донецькій регіон на кінець 2007 року мав добре розвинуту галузеву та інфраструктурну системи.

Мінерально-сировинна база включала 50 видів корисних копалин. Запаси кам’яного вугілля – 18,3 млрд.т, промислові запаси – 14 млрд.т.

Вугільна промисловість – 84 шахти, 22 малих підприємства, 28 збагачувальних фабрик. Виробнича потужність вуглевидобувних підприємств – 55 млн.т на рік.

Металургійна промисловість – 11 металургійних підприємств, 39 металообробних, трубний завод, 8 коксохімічних заводів.

Також Донецький регіон має розвинуті такі галузі, як енергетика, хімічна та нафтопереробна, машинобудівельна, харчова та переробна промисловості. Область має 110 км Азовського моря з унікальними рекреаційними зонами: національним парком „Святі гори”, заповідниками „Хомутовська степ” та „Кам’яні могили”, Славянським грязьовим курортом та Красноліманським лісом. Має розвинуту транспортну інфраструктуру: Донецька залізнична дорога забезпечує 45% загального об’єму загрузки та 15% загального об’єму пасажирських перевозок. Автомобільні дороги мають найвищу оцінку за якістю по всій території України, Донецьк і Маріуполь – міжнародні аеропорти, місто Краматорськ – пасажиро-транспортний аеродром. Маріупольський морський порт щорічно оброблює 14 млн.т вантажу, дозволяючи приймати судна довжиною 240 м та з посадкою 8 м. [2, 2].

Але, експерти все ж таки відзначають погіршення інвестиційної привабливості Донецької області. Про це свідчить щорічний Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів України, що був опублікований українським діловим журналом "Експерт-Україна" 17 грудня. Як показують результати Рейтингу, інвестиційної привабливості регіонів, для ключових металургійних регіонів його показники незначно погіршилися.

Донецька область за аналізом 2006-2007 років, як і раніше, по своєму потенціалу уступає лише Києву, однак частка її інвестиційного потенціалу скоротилася з 7,61% - до 6,15%, її частка інвестиційного ризику зросла з 6,63% - до 7,37%.

У Дніпропетровській області схожі тенденції. З одного боку, скоротився інвестиційний потенціал з 6,34% - до 5,86%, а з іншого боку - значно виросла частка інвестиційного ризику з 3,11% - до 6,73%.

У Луганській області відбулося деяке скорочення частки інвестиційного потенціалу з 3,31% - до 3,22%, однак при цьому скоротився інвестиційний ризик з 5,22% - до 4,3%.

Запорізька область виділяється тим, що є єдиною серед металургійних регіонів, у якій відбувається однозначно позитивне поліпшення інвестиційного клімату: ріст інвестиційного потенціалу з 3,73% - до 3,78% при скороченні ризику з 3,99% - до 3,61%.

Незважаючи на деяке скорочення або незначний приріст інвестиційної привабливості в металургійних регіонах, їхні питомі показники в інвестиційному ландшафті України як і раніше високі. Відповідно до класифікації інвестиційної привабливості Запорізька область ставиться до числа базисних регіонів, Луганська й Дніпропетровська - до регіонів-сублідерів, Донецька - до регіонів-лідерів. [6].

Велика частина іноземних інвестицій Донецької області (84%) сконцентрована в 5 містах (Донецьк, Макіївка, Артемівськ, Маріуполь, Єнакієво). Усунення диспропорції розподілу іноземного капіталу життєво необхідно для повноцінного розвитку всіх міст і районів області.

Одним з механізмів ефективного впровадження ринкових умов і наступної трансформації промислового потенціалу області є реалізація Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року, розроблена разом з Академією Наук України, яка є стратегічним планом розвитку Донецької області. Надії в регіоні, також покладають і на Угоду про регіональний розвиток, підписану Донецькою обласною радою й Кабінетом Міністрів України, при підготовці якого відпрацьовані життєво важливі для регіону стратегічні проекти.

Висновки. З усього вищезазначеного можна зробити дуже важливі висновки для нинішнього стану речей в Україні та для виходу зі складної ситуації, як політичної та і економічної. Перш за все треба зазначити, що залучення іноземних інвестицій до внутрішнього ринку не тільки складний, але й ризиковий напрямок у перспективі. Складний тому що залучення іноземних інвестицій до промисловості, яка в нашому регіоні є найпоширенішою не має успіху, коли вітчизняні інвестори зараз дивляться на це з опаскою. Ризиковий – тому що разом з іноземними інвестиціями економіка України лише зазнає ще більшої доларизації. Вона є основою знищення економічного суверенітету, знищення для національної економіки можливостей для раціональних економічних реформ. Слід зазначити, що долар США становиться все більш ненадійним, глобальна піраміда доларизації може у найближчий час рухнути, що буде мати катастрофічні наслідки.

Слід більшу увагу наділяти до державних проектів з інвестування в промисловість та товари народного споживання, які мають найбільше значення для національної економіки. Також слід зменшити межі верхнього податку. Можливо на деякий час потрібно видалити з практики ПДВ для зменшення тіньової економіки, та зробити неефективним практику викрадання та списання з економіки грошей для власного споживання підприємцями. Зменшити на національному ринку кількість імпортних товарів. Збільшити експорт та провести у цьому напрямку додаткові законодавчі реформи.

Література

1. Найдёнов В.С., Сменковский А.Ю. Инфляция и монетаризм. Уроки антикризисной политики. – Б.Ц.: ОАО «Белоцерковская книжная фабрика», 2003.-352 с.

2. Донеччина. Сучасний вимір. Книга друга. Загальна редакція, передмова – В.І. Мозговий, відповідальний за випуск В.П. Безродний, 2007.-256с. з іл. (вкладиш)

3. Донецька міська рада. Програма економічного і соціального розвитку м. Донецька на 2008 рік. Донецьк, 2008. – 412 с.

4. статистичний щорічник України за 2005 рік. Державний комітет статистики України. За редакцією О.Г. Осадленка. Відповід. за випуск В.А. Головко

5. Кораблин С.А. Немонетарная инфляция. // Бизнес. – 2003. - №28. – с. 54-55

6. http://vsekommentarii.com/news/2007/12/20/247835.htm

7. UGMK.INFO