Економічні науки/15. Державне регулювання економіки

Стрижак Є. О., Саноцька А. І.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені М.І. Туган – Барановського

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Існування ефективного ринку страхування є важливою умовою для підвищення добробуту населення та сталого економічного зростання. За обсягами наданих послуг страховий ринок значно перевищує інші сектори ринку небанківських фінансових послуг. Динаміка основних параметрів за останні роки свідчить про закріплення тенденції до зростання обсягів страхового ринку.

В Україні страховий сектор знаходиться на ранній стадії свого розвитку і має ряд проблем. Тому подальший його розвиток має набути пріоритетного значення в економічній та соціальній аспектах політики держави.

По оцінках окремих експертів, в Україні тільки третя частина коштів страхового ринку працює на економіку України, а решта засобів доводиться на тіньовий капітал. Страхування в Україні часто використовується як спосіб уникнення оподаткування, нелегального експорту капіталу. Тому на сьогоднішній день гостро стоїть проблема повернення довіри до страхової галузі, створення таких умов, при яких страховим компаніям невигідно займатися псевдострахуванням. Цю проблему можна вирішити тільки комплексною системою заходів, серед яких головна роль відводиться посиленню спостереження за страховою діяльністю, змінам в законодавстві, зокрема податковому законодавстві.

Участь держави в страховій діяльності обумовлена необхідністю виробництва страхових послуг суспільного споживання. За даними Госфінуслуг до 1 січня 2008 року в Україні по договорах страхування життя було застраховано більше 2,84 млн. чоловік, причому майже 660 тис. було застраховано в 2007 році [2].

Державне регулювання страхової діяльності в Україні здійснюється в таких напрямках:

· пряма участь держави у становленні системи страхового захисту майнових інтересів;

· законодавче регулювання (прийняття державою базових законів і нормативно – правових актів);

· здійснення спеціального нагляду за діяльністю відповідно до інтересів страхувальників і загальнодержавних потреб;

· створити постійно діючу процедуру аналізу, коректування і впровадження положень стратегії розвитку страхового ринку України;

· створити умови для розвитку конкурентноздатного страхового ринку і органів нагляду за ним.

З метою підвищення рівня страхового захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, формування ефективних ринкових механізмів залучення інвестиційних ресурсів в національну економіку за рахунок забезпечення ефективного функціонування ринку страхових послуг з урахуванням міжнародного досвіду, застосування сучасної ринкової інфраструктури і фінансових інструментів, була прийнята концепція розвитку страхового ринку України до 2010 року. Результатами якої повинні стати:

· високий рівень якості страхових послуг;

· розвинений конкурентноздатний страховий ринок, який ґрунтуватиметься на ефективній сучасній інфраструктурі;

· високий рівень капіталізації страхових компаній;

· страхові компанії як активні учасники фондового ринку країни;

· створення для власників страхових компаній і інвесторів сприятливих умов для довгострокового планування і інвестування в страхову сферу.

На тлі розвитку світового страхового ринку ринок страхування в Україні має незначну питому вагу покриття ризиків. За даними Ліги страхових організацій Європи, на нього доводиться тільки 0,05% загального об'єму страхових послуг, які надаються на нашому континенті. Загалом, рівень розвитку вітчизняного страхового ринку охоплює не більше 10% ризиків, які є в Україні, в той час, як в розвинених державах цей показник досягає 90-95% [1].

Статутні фонди страхових компаній були і продовжують залишатися невеликими за розмірами, що зумовлює проблеми українських страховиків у перестрахуванні ризиків на внутрішньому ринку, а також актуалізує питання щодо вітчизняного страхового капіталу.

Кількість страховиків в Україні є невиправдано високою не тільки відносно реальних потреб суспільства у страхових послугах, а й відносно тієї частини ризиків, яка ними страхується (на кінець 2007 року в Україні зареєстровано 446 страхових компаній) [1]. Це означає, що більшість страхових організацій є киптивними, тобто займається не реальним страхуванням, а „перекачуванням” коштів, які витрачає суб`єкт господарювання на страхування.

Так, за даними Госфінуслуг, в 2007 році страховики в цілому зібрали більше 18 млрд. грн., що на 30,2% більше, ніж в 2006 році. Звичайно, цифри вражають, але не слід забувати, що аналогічний показник в Польщі і Чехії ще в 1996 році досягав $2 млрд. [2].

Таким чином, ринок страхових послуг в Україні набув певного рівня розвитку, але не став реальним чинником стабільності і за своїми інституційними та функціональними характеристиками не відповідає завданням випереджального розвитку української економіки та тенденціям світових страхових ринків. Це зумовлює його суттєве відставання у глобальному процесі формування світової фінансової системи.

Література.

1. Офіційний сайт Акціонерної страхової компанії «Інго Україна» http://www.ingo.com.ua.

2. Кисельова О.М. Фактори, які впливають на розвиток страхового ринку України // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007, №2 /№69, ст. 76-80

3. Романенко Є. Ринок страхування: тенденції та проблеми // Персонал. – 2007, №1, ст.30-35.