ІНТЕГРАЛЬНИЙ ІНДИКАТОР ЗБАЛАНСОВАНОСТІ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ З ОГЛЯДУ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ

інтегральний індикатор Збалансованості фінансової системи України з огляду фінансової безпеки

Постановка проблеми. Фінансова система України та її адміністративно-територіальних одиниць характеризується значним дисбалансом у своїй збалансованості (виразною неврегульованістю між ланками фінансових відносин і фінансових установ), що впливає на стан вразливості фінансової безпеки. Зокрема, до категорії „фінансова безпека” входять наступні складові: боргова, бюджетна, валютна, інвестиційна та інфляційна безпеки. Якщо розглядати фінансову безпеку через призму її бюджетної складової, то за підсумками 2007 року Державний бюджет України виконано з дефіцитом у сумі 9,8 млрд. грн. Наявні також відчутні відмінності щодо фінансової безпеки й за територіальною складовою, зокрема, за даними Державного комітету статистики України сальдо обсягу експорту-імпорту товарів у 2007 році було негативним як по Україні (–11421,8 млн. дол. США), так і окремих регіонах: м. Києві (–18607,1) та Київській(–1845,6), Одеській(–1442,5), Харківській (–1141,1), Волинській (–635,5), Львівській (–427,8), Закарпатській (–422,7), Тернопільській(–43,6) та Рівненській(–5,9 млн. дол. США) областях. Практично четвертий рік підряд темпи інфляції в Україні перевищують 10% (так, у 2007 році приріст споживчих цін становив 16,6%). Останнє посилило негативний соціальний ефект від інфляції (сприяло активізації інфляційних процесів та інфляційних очікувань) і зачепило найбільше домогосподарства з низьким рівнем доходів, впливаючи тим на фінансову безпеку в цілому та збалансованість фінансової системи, зокрема.

Виходячи з означеного, проблематика порушена в даному дослідженні, має на меті: з однієї сторони – частково компенсувати наявні пробіли щодо висвітлення окремих аспектів актуальної тематики можливостей досягнення оптимального рівня збалансованості фінансової системи території; із другої – провести необхідну систематизацію як у науковому апараті так і практичних висновків за останній період у контексті визначення стану фінансової безпеки території на основі індикаторного підходу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Можливо стверджувати, що проблема як у частині формування аналітичного підходу щодо інтегрального індикатора балансування фінансової системи території, так і визначення його місця у фінансовій безпеці держави до цього часу не знайшла свого логічного вирішення. Визначальну позицію у становленні теоретичного та емпіричного апарату проблематики трансформації та формування світової фінансової системи відіграють праці зарубіжних вчених: Валерштейна І., Вільямсона Дж., Гільфердінга Р., Дольфюса О., Дорнбуша Р., Камдессю М., Кругмана П., Кьоллера Х., МакКіннона Р., Манделла Р., Маршалла Дж., Медоуза Д., Мецлера А., Оме К., Сакса Дж., Сороса Дж., Стігліца Дж., Тобіна Дж., Трахтенберга І., Фішера Ст., Фрідмена М.

Серед небагатьох вітчизняних науковців, що певним чином звертались до проблематики визначення й впорядкування апарату фінансової системи держави, а також формування економіко-організаційного механізму її збалансованості за індикаторами фінансової безпеки можливо виділити Барановського О.І., Василика О.Д., Власюка О.С., Геєця В.М., Єрмошенка М.М., Ковалюка О.М., Крупку М.І., Михасюка І.Р., Опаріна В.М., Столярова В.Ф., Стукало Н.В., Федосова В.М, Чугунова І.Я., Шклярука С.Г., Юрія С.І. [1-2, 4, 12-16, 18-22].

Невирішені раніше частини загальної проблеми. У загальному випадку можливо стверджувати, що в наукових працях більшості вчених та практиків досліджуються окремі проблемні питання фінансової системи держави без їхнього ув'язування з елементами та вразливістю фінансової безпеки, не говорячи вже за потребу у врахуванні особливостей збалансованості на різних рівнях. Проведений аналіз свідчить, що в Україні недостатньо фундаментальних досліджень присвячених сучасним викликам у національній безпеці, особливо її економічної складової, а також розробці адекватних підходів щодо оцінки рівня збалансованості. Виходячи із цього доцільною є подальша системна розробка теоретичних основ щодо виділення концепції, особливостей та апарату інтегрального індикатора збалансованості фінансової системи держави в контексті стану вразливості фінансової безпеки для забезпечення обґрунтованої та оперативної її оцінки [5-11].

Цілі статті. Синтезувати формульний апарат, виділити показникову базу, сформулювати методологічні положення щодо оцінювання інтегрального індикатора збалансованості фінансової системи держави із врахуванням засад фінансової безпеки, провести розрахунок рівня та меж його розбалансованості.

Виклад основного матеріалу. Реальний досвід розвитку ряду держав, зокрема, вітчизняний, свідчить, що загрози фінансовій безпеці території, а з нею й фінансовій системі, можуть довгий час не проявлятись у відкритій та гострій формі, проте це ще не означає, що нам нічого не загрожує, або що будь-яку фінансову кризу досить безболісно можливо пережити. На думку автора, вразливість фінансової безпеки – це вплив на неї зовнішніх чинників такий, що вона перестає виконувати свою функцію. Особливою ознакою рівня вразливості фінансової безпеки є стійкість фінансової системи (вразливість є характеристикою оберненою до стійкості системи). Зазначимо, що стійкість фінансової системи – характеризується рівнем дефіциту бюджету, нормалізацією фінансових потоків та розрахункових відносин, стабільністю цін, стійкістю банківської системи й національної валюти, ступенем захищеності інтересів вкладників, золотовалютного запасу, розвитком українського фінансового ринку і ринку цінних паперів, а також зниженням зовнішнього і внутрішнього боргу та дефіциту платіжного балансу, забезпечення фінансових умов для активізації інвестиційної діяльності.

Виходячи із цього та для своєчасного реагування на загрози або виклики фінансовій безпеці держави (регіону) необхідно здійснювати відповідний моніторинг на основі апробованої системи індикаторів фінансової безпеки. Водночас, на даний час немає загально прийнятого розуміння в підходах щодо змістового та кількісного наповнення системи індикаторів (показників), тобто різні дослідники виділяють дещо відмінні їхні сукупності.

Об'єктивно, що формування відповідного рівня фінансової безпеки пов'язується не лише із класифікацією (виділенням) індикаторних ознак, але й активізацією фінансових механізмів досягнення цього рівня в інтересах сталого соціально-економічного розвитку держави, а також конкретного регіону (табл. 1).

Класифікаційні ознаки та оціночний апарат регіональних індикаторів

Зокрема, фінансова регіональна стабільність забезпечується за дотримання умови:

де: Фопт., Ффакт. – оптимальні і фактичні значення фінансових індикаторів (показників); – середньоквадратичне їхнє відхилення.

Порогові індикаторні значення мають і фінансовий прагматичний зміст. Так, на думку фахівців НДІ праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України, доведення „тіньової” оплати праці (за оцінкою українських експертів та експертів Світового банку, розмір прихованої заробітної плати в Україні становить близько 50% легальної) до порогу граничного рівня (прийнято 20%) дасть можливість наростити надходження до місцевих бюджетів на 11 млрд. грн., а до фондів соціального страхування – на 31 млрд. грн., у тому числі до Пенсійного фонду – на 25 млрд. грн [17, c. 6].

Загалом, збалансованість фінансової системи регіону – цілеспрямоване формування та реалізація заходів регіональної політики щодо забезпечення відповідності між реальними потребами й наявними можливостями економічного розвитку регіону на всіх рівнях та дотриманням відповідного рівня вразливості фінансової безпеки.

Ще більша проблемність у контексті фінансової безпеки стосується властиво індикаторної оцінки та порівняння збалансованості регіональних фінансових систем. Загалом, на процес збалансування фінансової системи регіону впливає значна кількість факторів (фінансових, економічних, соціальних та інших чинників), серед яких можна виділити наступні: величина внутрішніх та зовнішніх інвестиційних вкладень, кількість функціонуючих на території суб’єктів господарювання, їхня кредиторська та дебіторська заборгованості, рівень зайнятості та безробіття території, обсяг наявних основних та оборотних фондів тощо. Але все ж таки визначальними (основоположними) показниками щодо оцінки ефективності функціонування регіональної фінансової системи та розрахунку інтегрального індикатора її збалансованості є величини доходу і витрат, що припадають на одного мешканця досліджуваної території.

Інтегральний індикатор збалансованості регіонів з урахуванням підходів вразливості фінансової безпеки обчислюється на основі обрахованих групових індикаторів, що набагато спрощує вияснення причин розбалансованості, а значить і пошук шляхів досягнення рівноважного стану регіональної фінансової системи.

Узагальнено формульний апарат, щодо розрахунку інтегрального індикатора збалансованості фінансової системи регіону, можна представити в такому вигляді:

де – рівень збалансованості однієї з груп g фінансових показників у певному регіоні (розраховується окремо для кожного регіону в межах території, що досліджується, в розрізі відповідних груп показників);

g – позначення групи показників (зокрема, g = f – для фінансової; e – для економічної; s – для соціальної, с – для групи порівняльних (відносних) показників та ін. груп);

Відносним показником (базою обчислення всіх інших показників) для розрахунку інтегрального індикатора збалансованості є величини доходу та витрат, що припадають на одного мешканця досліджуваної території, як один із найвагоміших чинників, що свідчать про її наявний фінансовий стан. Інтегральний індикатор збалансованості з урахуванням підходів вразливості фінансової безпеки обчислюється на основі обрахованих групових індикаторів, що набагато спрощує вияснення причин розбалансованості, а значить і пошук шляхів досягнення рівноважного стану фінансової системи.

Виходячи із цього, територія держави (регіону дослідження), у свою чергу, розбивається на регіони (території дослідження), для кожного з яких розраховуються групові показники фінансової збалансованості. Далі обчислюється рівень збалансованості фінансової системи кожної з територій дослідження в цілому. Після цього за формулою 3 обчислюється інтегральний індикатор збалансованості фінансової системи держави.

Зокрема, аналіз змін інтегрального індикатора фінансової безпеки регіону дозволяє робити висновки щодо тенденцій виникнення або протікання тих, чи інших проблемних ситуацій у регіоні, диспропорцій розвитку регіону. Територіальні розрахунки даного індикатора підтвердили можливість порівняння та інтегральної оцінки рівня фінансової безпеки щодо збалансованості фінансової системи в регіонах різних держав.

Зокрема, виходячи з розрахунків, згідно наведеного апарату та на основі статистичної бази України, визначено кінцевий вплив врахованих при розрахунках показників на величину інтегрального індикатора збалансованості фінансової системи західного регіону України (рис. 1).

Так, згідно прогнозних даних, на негативне розбалансування фінансової системи західного регіону ймовірно значно вплинуть Львівська та Тернопільська області, Івано-Франківська область не перетне рівень -5,00, а значить її вплив на загальнодержавне негативне розбалансування у даному випадку буде мінімальним. Решта областей також характеризуються ймовірним негативним впливом на кінцевий результат збалансованості.

Так, при незначному впливі певного показника на кінцевий результат збалансованості фінансової системи території, лінія графіку, що відповідає даному показнику, майже співпадає з віссю абсцис. Якщо ж така лінія знаходиться вище або нижче осі абсцис, то вестиметься мова відповідно про позитивний або негативний вплив конкретного показника на збалансованість.

Водночас, розрахункові дані по Україні свідчать про високий рівень збалансованості в досліджуваному періоді Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської та Сумської областей так і низький рівень збалансованості в Чернігівській, Полтавській, Миколаївській та Закарпатській областях. Отже, слід відзначити відсутність потреби в підвищеній увазі щодо цієї проблеми з боку відповідних органів державного управління в короткостроковому періоді до областей першої, а також адекватно звернути на раціональність використання чинників розвитку областей другої з вищезазначених груп.

Висновки. Лише за допомогою комплексного бачення проблеми створення моніторингової системи щодо аналізу збалансованості фінансової системи території при розрахунку її інтегрального індикатора ми можемо з упевненістю казати про велику вірогідність отримання відчутного ефекту її діяльності (як у плані оздоровлення власне української фінансової системи, підвищення рівня її збалансованості, так і щодо отримання певної фінансової вигоди від проведення моніторингових досліджень на замовлення) у перспективі.

Загалом, методологія збалансованості фінансової системи в контексті стану фінансової безпеки – напрямок у методології фінансової системи, який розкриває гіпотези, принципи, методи, закон, логіку й технологію організації та проведення збалансованості фінансової системи, критерії оцінки й порівняння її інтегрального індикатора збалансованості.

1. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): Монографія. – К.: КНТЕУ, 2004. – 759 с.

2. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС, 2003. – 416 с.

3. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2005. – 714 с.

4. Засади формування бюджетної політики держави: Монографія / За наук. ред. М.М. Єрмошенка. – К.: НАУ, 2003. – 284 с.

5. Карпінський Б.А. Закон збалансованості фінансової системи та його місце в трансформації економіки держави // Економічні проблеми ринкової трансформації України. Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції, Львів, 3-4 грудня 2002 року. – Львів, ЛБІ НБУ, 2002. – С. 106-107.

6. Карпінський Б.А. Закон збалансованості фінансової системи та проблема інноваційного розвитку економіки // Проблеми впливу фінансової системи на інноваційний розвиток економіки. Збірник тез доповідей, Львів, 28 березня 2003 року. – Львів: НУ „Львівська політехніка”, 2003. – С. 11-13.

7. Карпінський Б.А. Збалансованість фінансової системи держави: методологічні основи // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми ринкової трансформації України (Збірник наукових праць). Випуск 1 (ХХХІХ) / НАН України, ІРД / Ред. М.І. Долішній. – Львів, 2003. – С. 39-49.

8. Карпінський Б.А. Збалансованість фінансової системи: методологія, оцінка, порівняння. Монографія. – Львів: Логос, 2005. – 496 с.

9. Карпінський Б.А. Методологія збалансованості фінансової системи держави// Вісник Львівського державного фінансово-економічного інституту. Економічні науки. – 2003. – №4. – С. 6-15.

10. Карпінський Б.А. Регіональна фінансова збалансованість: українські та європейські моделі // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України (Збірник наукових праць). Випуск 5 (ХLІІI) / НАН України, ІРД / Ред. М.І. Долішній. – Ч. ІІ. – Львів, 2003. – С. 121-136.

11. Карпінський Б.А., Залуцька Н.С. Стратегіологія розвитку регіону: формування та механізми// Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: Матеріали щорічної міжнародної науково-практичної конференції, 31 жовтня 2007 року. У 2-х томах. – Т. 1. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. – С. 335-337.

12. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. – 608 с.

13. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки. – Львів: Українські технології, 1999. – 639 с.

14. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. – К.: КВІЦ, 1999. – 464 с.

15. Опарін В. Фінансова система України (теоретико-методологічні аспекти): Монографія. – К.: КНЕУ, 2006. – 240 с.

16. Пастернак-Таранушенко Г. Економічна безпека держави: статика процесу забезпечення. – К.: Кондор, 2002. – 302 с.

17. Скрипник О. Якою має бути мінімальна зарплата в Україні// Праця і зарплата. – 2008. – №11(591). – С. 5-7.

18. Стукало Н.В. Глобалізація та розвиток фінансової системи України// Фінанси України. – 2005. – №5. – С. 29–35.

19. Стукало Н.В. Особливості сучасного трактування термінів „фінанси” та „фінансова система”// Науковий вісник Волинського державного університету ім. Л. Українки. Економічні науки. – 2006. – С. 132-138.

20. Чугунов І.Я., Лондар С.Л. Фінансово-бюджетні відносини: аналіз тенденцій розвитку в умовах трансформації економіки. Монографія. – Київ: Міністерство фінансів України, Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. – 203 с.

21. Шклярук С.Г. Финансовая система: структура, механизм функционирования, оптимизация: Монография. – К.: Нора-принт, 2003. – 568 с.

22. Шлемко В.Т., Бінько І.Ф. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення. – К.: НІСД, 1997. – 144 с.

Сформовано апарат щодо інтегрального індикатора збалансованості фінансової системи з врахуванням засад фінансової безпеки на державному та регіональному рівнях. Вичленено потребу у здійсненні моніторингу збалансованості, наведено порівняльну характеристику рівня розбалансованості інтегрального індикатора збалансованості фінансової системи регіонів України.

Ключові слова: фінансова система, фінансова безпека, інтегральний індикатор, збалансованість, регіон

Посада: завідувач кафедри економіки та підприємництва

Наукова ступінь і кандидат економічних наук

вчене звання: доцент, ст. науковий співробітник,

Організація: Львівська державна фінансова академія (ЛДФА)

Службова адреса: вул. Коперника, 3, м. Львів, 79000

Домашня адреса: вул. П. Панча, 11 кв. 70, Львів, 79020

Категорія	Сутність	Оціночний апарат
Фінансова безпека регіону	визначає граничний рівень фінансової стійкості регіональних інституцій щодо реалізації своєї стратегії за сучасних загроз, викликів, змін, тобто характеризується фінансовою здатністю регіону протистояти зовнішнім і внутрішнім викликам та забезпечувати цілісність і єдність його фінансової системи	Для оцінки регіональної фінансової безпеки використовуються показники та індикатори фінансової безпеки як за рівнями управління (населення, домашні господарства, підприємства, організації, установи, галузі господарського комплексу, банківська система, фондовий ринок), так і за окремими складовими: боргова, бюджетна, валютна, інвестиційна, інфляційна безпека. Зокрема, інтегральний індикатор регіональної збалансованості фінансової системи
Фінансова гнучкість регіону	здатність регіональних інституцій оперативно реагувати та формувати (змінювати) обсяг і структуру фінансування, а також напрями вкладення регіональних фінансових ресурсів, виходячи з мінливих сучасних загроз, викликів, змін	Якісна характеристика, пропонується використовувати для її оцінки показники рівня виконання затверджених програм (етапів), наявність управлінців, які контролюють ситуацію при загрозах, викликах, змінах
Фінансова регіональна рівновага	характеризує фінансову збалансованість розвитку регіону, тобто досягається оптимальним поєднанням дохідної й видаткової складових для регіонального життєвого забезпечення	Значення досягнення регіональної фінансової рівноваги за окремими фінансовими індикаторами (показниками)
Регіональна фінансова стійкість	характеризується: по-перше, здатністю регіональної фінансово-банківської системи забезпечувати як фінансову збалансованість матеріально-сировинних і грошових потоків, так і можливість залучати необхідні фінансові ресурси для реалізації програмних заходів соціально-економічного розвитку; по-друге, здатністю регіональної фінансової системи приходити в стан фінансової рівноваги після її порушення під дією внутрішніх і зовнішніх збурень	Оптимальний індикаторний рівень збалансованості регіонального бюджету; рівень регіонального внутрішнього й зовнішнього боргу; рівень платоспроможності всіх регіональних суб'єктів щодо прийнятих фінансових зобов'язань; нормативно-допустимий рівень утримання інфляції в регіоні; рівень недопущення кризових проявів на фондовому ринку регіону, обвалу регіонального ринку цінних паперів; рівень відповідності грошової маси обсягам регіонального виробництва та продажу товарів і послуг; рівень фінансової забезпеченості регіонального інвестиційного сектора
Фінансова регіональна стабільність	характеризується постійним значенням оптимальних (або наближених до них) фінансових індикаторів (показників).	Використовуються значення середньоквадратичного відхилення (), розрахованого на основі відхилень фактичних значень фінансового індикатора (показника) від оптимальних.