Экономические науки/2. Внешнеэкономическая деятельность

Соколова Е.В.

Донецький національний університет економіки та торгівлі

Економічні особливості розвитку економіки та зовнішньоекономічних зв’язків Австралії

Австралія - високорозвинена індустріально-аграрна країна з багатогалузевою економікою й високим науково-технічним потенціалом. Займає 12-і місце серед членів Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЄСР) по основних статистичних показниках й 4-і місце у світі по рейтингу ООН «Де найкраще жити», залишаючи за собою такі високорозвинені країни миру, як, наприклад, США й Німеччина.

В останні роки в країні здійснюється структурна перебудова економіки. У результаті проведених у дев'яностих роках корінних структурних змін і завдяки значним капіталам, вкладеним в австралійську економіку (особливо в гірничодобувні й енергетичні галузі, яким належить ключова роль в економіці країни), а також впровадженню новітніх технологій, сьогодні в Австралії спостерігається стабільний економічний підйом.

Роль зовнішньої торгівлі в економіці Австралії дуже велика. Експорт є одним з головних джерел одержання іноземної валюти. Усередині країни фірми, які можуть збільшити свій експорт, користуються знижкою при податковому обкладанні. Для експортерів полегшені умови фінансових платежів, а також створена спеціальна корпорація по експортному страхуванню.

Обсяг її зовнішньої торгівлі різко зріс. В 2004 р. обсяг експорту досяг 185.1 млрд. дол., збільшившись у порівнянні з 1998 р. майже вдвічі. По фізичному обсязі (у постійних цінах) ріст експорт - товарів і послуг за 2001-2006 р. склав 37,4% або в середньому 7.6% у рік, що на 14,4 % більше росту більше темпу приросту ВВП (23%).

Так, виражений у доларах експорт промислових товарів в 1990-1997 р. збільшився на 136% і більш ніж удвічі перевищив їхній світовий вивіз, що здійнявся за цей час тільки на 64%. До 2002 року експорт даного виду продукції збільшувався, потім спостерігалося скорочення показника, пов'язане з переорієнтацією економікою. Експорт комерційних послуг (ріст на 84%), сільськогосподарської продукції (на 58%) і мінеральній продукції

(на 31%) також випереджав (в 1.3 - 1.5 рази) світові показники.

Незважаючи на ріст частки промислових товарів, у структурі національного експорту усе ще переважає сировина, що незвичайно для індустріальної країни. За даними Світового банку, промислові товари в експорті високорозвинених країн становлять приблизно 80%, а в експорті Австралії - близько 26% . В 2006 р., як і в попередні роки, 6 з 10 її головних експортних товарів були сировинними матеріалами. Виключенням був алюміній, п'ятий по важливості товар. У сукупності ці види продукції в 2006 р. склали 45% загального експорту. По розмірі валютного виторгу вони розташовувалися в такий спосіб: вугілля -24,3 млрд. дол.; немонетарне золото - 7.2; залізна руда - 12, 5; пшениця - 3.2; алюміній - 5.2; алюмінієві руди - 5,3; вовна - 2.2; сира нафта - 6,0; нафтопродукти - 3.0 млрд. дол.

Наявність бази корисних копалин відкриває можливості для економічного розвитку. Дійсно, деяким країнам, які сьогодні ставляться до числа розвинених, а також ряду країн, що розвиваються, удалося з успіхом використати наявні в них ресурси корисних копалин для прискорення свого процесу розвитку. І Австралія не є виключенням. В інших випадках, однак, наслідку здійснення діяльності у видобувній промисловості були й залишаються обтяжуючими. Проблеми країни, що зробила ставки на дану галузь є те, що наявність бази природних ресурсів не перетворюється автоматично у вигоду з погляду розвитку, незалежно від того є присутнім чи ТНК у видобувній чи галузі ні. Існує чимало фундаментальних факторів, які визначають результати діяльності забезпечених природними ресурсами країн й які пов'язані із взаємодією глобальних чинностей попиту та пропозиції й з помилками в політику, а не за участю ТНК як таким. Проте, ТНК у стані вплинути на кінцевий результат. Вони можуть доповнювати внутрішні інвестиції й стимулювати виробництво, забезпечуючи капітал, технології й кваліфіковані управлінські кадри. З іншої сторони опора на ТНК може й породжувати побоювання, пов'язані з нерівністю чинностей на переговорах, правами власності на непоновлювані ресурси й контролем над ними, розподілом ренти, практикою трансферного ціноутворення й різними екологічними й соціальними витратами.

Таким чином Австралія є незвичайною країною. Багато вчених спорять щодо віднесення Австралії до країн з «новою економікою». Незважаючи на завелику частку сировини у експорті, що не є ознакою високорозвинутості економіки, країна є багатою індустріальною економікою зі сталими показниками економічного зросту.