К. е. н. Акєнтьєва О. Б., Калініна О. А., Куделя
В. Б.
Донецький державний університет управління
АУДИТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ КРІЗЬ ЄВРОПЕЙСЬКУ ПРИЗМУ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ
У вирішенні проблем сталого розвитку національної економіки важлива роль
належить контролю якості аудиту. Одним із основних важелів впливу на
функціонування аудиторської діяльності є система контролю якості, яка, крім
своєї звичайної контрольної функції, має спрямовувати їх діяльність у русло
суспільних інтересів. Це, зокрема пояснюється особливою значущістю контролю
якості аудиту для сучасної економіки, специфікою основного виду аудиторської “продукції”
– аудиту та супутніх аудиторських послуг.
Тому, на відміну
від проблем фінансового контролю, ця сфера науки все ще залишається відносно
малодослідженою. У західній літературі можна назвати роботи Р. Адамса, Е. Аренса, Г. Дженіка, Ф. Дефліза,
Д. Кармайкла, Д. Лоббека, Ж. Рішара, Д. Робертсона та ін. Для українських
учених корисними є також результати досліджень учених та практиків Росії:
В. Бурцева, Ю. Данилевського, В. Подольського,
Л. Сотникової, В. Суйца, С. Суворової, О.Терехова, О. Шеремета. Значний
внесок у дослідження теоретичних і прикладних аспектів проблеми контролю якості
аудиту та аудиторських послуг зробили такі вітчизняні спеціалісти, як
М. Білуха, Бутинець, Г. Давидов, Н. Дорош, Л. Кулаковська, Ю. Піча, Б. Усач
та ін.
Аудиторська діяльність (далі – АД)
– це організаційне і
методичне забезпечення аудиту,
практичне виконання аудиторських перевірок
та надання інших
аудиторських послуг. З
приводу цього розглянемо деякі європейські підходи щодо формування системи
забезпечення якості аудиту. Комісія Європейського Співтовариства підготувала
рекомендації на основі таких умов Договору про ЄС, особливо ст.211 абз.2, а
саме:1. Директива Ради 84/253/ЕЕС “Про порядок
затвердження осіб, які уповноважені проводити аудит бухгалтерських документів“ затверджує
вимоги до осіб, яким дозволено займатись аудиторською діяльністю (здійснювати
аудит). 2. Організація якісної зовнішньої перевірки є основою забезпечення
аудиту високої якості. Високоякісний аудит не тільки гарантує достовірність
оприлюдненої фінансової звітності, а й захищає інтереси акціонерів, інвесторів,
кредиторів та інших власників цінних паперів [1, с.21]. До цього варто додати,
що після того як Комісія Європейського співтовариства випустила інформаційне
повідомлення “Перспектива розвитку аудиту в Європейському Союзі”, було створено
Комітет Євросоюзу з питань аудиту, який вирішив вважати питання забезпечення
контролю пріоритетними у своїй діяльності і в процесі дискусій з цього питання
дійшов висновку, що кожна країна Євросоюзу повинна мати систему забезпечення
якості аудиту. Країни – учасниці Євросоюзу мають вживати заходів, спрямованих
на те, щоб усі особи, які здійснюють професійний зовнішній аудит, відповідали
вимогам системи забезпечення контролю якості. Варто підкреслити, що в умовах
сьогодення не всі особи, які виконують функції професійних зовнішніх аудиторів
в країнах Євросоюзу, підпорядковані системі забезпечення якості.
Беручи до уваги Восьму
Директиву 84/253/ЄЕС Ради Європейських Співтовариств, основою якої є Стаття
54(3) (g) Угоди стосовно затвердження
осіб, відповідальних за проведення нормативних ревізій (аудиту) документів
бухгалтерського обліку, зазначимо, що органи влади Держави-члена надають дозвіл
тільки особам з гарною репутацією, які не продовжують ніякої діяльності,
несумісної, згідно із законодавством цієї Держави-члена з нормативним аудитом
документів, як вказано у ст.1(1) Міжнародного договору ЄЕС від 10 квітня
1984 року №84/253/ЄЕС. В умовах ринкової економіки установи багатьох країн уже
розвинули свої системи зовнішнього контролю якості аудиту, а деякі країни ще
знаходяться не етапі розвитку таких систем. Чинні національні системи забезпечення
якості відрізняються одна від одної обсягом перевірки, методикою організації
перевірки (обов’язкова чи додаткова), періодичністю здійснення перевірки та
порядком оприлюднення звітів. Слід зауважити, що такі відмінності ускладнюють
оцінку кожної національної системи щодо її відповідності прийнятим мінімальним
вимогам. Доречним у цьому плані може стати ініціативне створення вимог
забезпечення якості як основи забезпечення національних систем забезпечення
якості в рамках країн-учасниць Євросоюзу.
У цьому зв’язку, певний акцент необхідно зробити на доповнення мінімальних
вимог іншими формами зовнішнього контролю аудиторської діяльності, яку
здійснюють спостережні органи, органи контролю фондової біржі або інші
спостережні органи з метою поліпшення якості аудиту. Слід відзначити, що
додаткові вимоги контролю якості АД встановлює кожна країна-учасниця на свій
розсуд. Інтерес до контролю якості аудиту ніколи не вщухає. Особливої
актуальності набуває проблема запровадження систем зовнішнього контролю якості
роботи країн-членів ЄС. У країнах, де FEE (Federation des Experts Comptables Europeens) проводила
свої дослідження, можна знайти лише деякі приклади того, що контролюючі якість
аудиторської роботи органи не наведені аудиторами-професіоналами. Останні
наукові дослідження щодо питань аудиторського моніторингу підтвердили, що професійні органи керуються трьома основними
завданнями щодо запровадження систем
зовнішнього контролю якості роботи своїх членів, щоб досягти наступного:(1)
впевнитися, що аудитори забезпечують потреби суспільства, виконують роботу
високої якості; (2) підтримують у суспільстві впевненість щодо високої
професійної майстерності аудитора, виказуючи турботу щодо підтримки високих
стандартів у цій роботі; (3) уникнення негативних наслідків непрофесійної
роботи, яка знижує авторитет аудитора в очах суспільності. У цілому, друге та
третє завдання прямо та щільно пов’язані з роботою тих професійних бухгалтерів,
які займаються аудиторською діяльністю. Щодо першого завдання то це стосується не
тільки професіоналів, але і уряду кожної країни. Більшість країн Євросоюзу, де
діє система забезпечення якості, уже розробили системи забезпечення фінансовими
ресурсами органів контролю якості аудиту та правила конфіденційності для
аудиторів, які здійснюють перевірку якості АД. Також потрібно сказати, що в більшості країн-членів
ЄС використовуються такі прогресивні методології забезпечення якості як: перевірка
“піер” і моніторинг. Коли професійний або контролюючий орган з постійним
персоналом співробітників керує системою забезпечення якості і здійснює
перевірки забезпечення якості, то в цих випадках йдеться про моніторинг. Вважають,
що перевірка “піер” – це діяльність практикуючих аудиторів “піерів”, залучених
до виконання перевірки на місцях. Виходячи з названих особливостей цих
методологій забезпечення якості, можна зробити висновок, що вони є рівнозначно
важливими. Доречним у цьому плані звернути увагу на такі рекомендації як: (1) посилення
належного контролю з боку громадських професійних організацій за управлінням та
функціонуванням системи забезпечення контролю якості (перевірка “піер”); (2) підвищення
кваліфікації перевіряючи та забезпечення
знання на високому рівні чинних
стандартів та систем контролю якості аудиту (моніторинг).
У процесі дослідження виявлено, що
методології забезпечення якості розповсюджені, наприклад у таких країнах як:
(1) Германія, Великобританія, Ірландія, Іспанія (моніторинг); (2) Франція, Італія, Норвегія, Данія, Португалія, Румунія
(перевірка “піер”). Наприклад, у
Італії комісія “CONSOB“ є спостережним органом за діяльністю
24 аудиторських фірм, які здійснюють аудит фінансової звітності компаній,
зареєстрованих на біржі. У Швеції існує Спостережна Рада суспільних бухгалтерів
SBPA, яка зусиллями своїх фахівців проводить зовнішній моніторинг.
У Португалії організація “CMVM” є контролюючим
органом фондової біржі, яка має офіціальні повноваження перевіряти аудиторські
фірми з клієнтурою компаній, які зареєстровані на фондовій біржі [2, с.58]. Безумовно,
що перевіряючий, як і аудитор, повинні додержуватися у своїй роботі принципів
незалежності та об’єктивності.
Також варто звернути увагу та те, що
система забезпечення якості має гарантувати такий підхід, за якого всі особи,
що здійснюють перевірку роботи аудиторів та аудиторських фірм, чи то “піери”,
чи штатні співробітники моніторингової організації, мали б відповідну
професійну освіту, відповідний досвід роботи, а також пройшли спеціальну
професійну підготовку з питань перевірки (контроль) забезпечення якості АД. Як показали дослідження,
аудитори досить добре розуміють значення концепції внутрішнього контролю якості
аудиторської роботи. Ці концепції узагальненні у міжнародному масштабі і
викладені в МСА 220 “Контроль якості аудиторської роботи” та прийняті в Україні
в якості ННА №5 “Контроль якості аудиторських послуг”. Рекомендації МСА 220 застосовуються
аудиторськими фірмами, які працюють у приватному секторі. Зазначимо, що
загальні правила цього стандарту мають відношення до вищих органів аудиту.
Однак, кожна країна може застосовувати додаткову політику щодо аудиторів, які працюють у державному
секторі. Доцільно було б прийняти у країнах Євросоюзу більш специфічні вимоги
до внутрішнього контролю якості зовнішньої перевірки якості аудиторської
діяльності. Це має бути додаток до МСА 220.
Суттєвого розвитку
організація контролю за якістю АД в Україні набула після поглибленого вивчення
науковцями, фахівцями збірника матеріалів Європейської федерації бухгалтерів та
прийняття відповідних організаційних заходів щодо удосконалення системи фінансового
контролю України. Як відомо, Кабінет Міністрів України затвердив 14 листопаду
2001 року №12361/10 “План організаційних заходів щодо впровадження плану дій
Кабінету міністрів України щодо удосконалення системи фінансового контролю в
Україні”, відповідно якому АПУ і САУ запроваджують в Україні передову
міжнародну практику організації контролю за дотриманням аудиторами прийнятих
стандартів аудиту за якістю аудиторських звітів. Далі за
рішенням АПУ від
18 квітня 2003 року №122/2 були прийняті Стандарти аудиту та етики Міжнародної
федерації бухгалтерів у якості Національних стандартів аудиту з 1 січня 2004 року.
Крім цього, у травні 2005 року Рішенням
АПУ прийнята Національна концептуальна основа забезпечення якості аудиторських
послуг в Україні, за якою сформована Система контролю якості аудиторських
послуг в Україні, що передбачає такі заходи: регулярну звітність суб’єктів
аудиторської діяльності за затвердженою АПУ формою; моніторинг питань якості
аудиторських послуг; перевірка якості аудиторських послуг; додаткові процедури
із забезпечення контролю якості та дисциплінарні заходи за наслідками контролю;
інформування суспільства про функціонування системи контролю якості
аудиторських послуг в Україні. У цьому зв’язку науковий інтерес має “Положення
про здійснення зовнішніх перевірок якості аудиторських послуг в Україні”, яке
затверджене АПУ від 26 травня 2005 року № 149/ 5.2, де зазначено, що воно є
обов’язковим для усіх суб’єктів АД, і охоплює політику та процедури контролю
якості суб’єктів АД для всіх аудиторських послуг, а також дотримання суб’єктами
АД відповідних професійних стандартів стосовно завдань з надання впевненості.
Зовнішній контроль якості аудиторських послуг організує та провадить АПУ [3,
с.67]. У ст.20 Закону України Щодо внесення змін у Закон України “Про
аудиторську діяльність” (далі –Закон) зазначено, що якщо розмір винагороди за
надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання
таких послуг часу, належних звичок, знань, професійної кваліфікації та ступеню
відповідальності аудитора, то забороняється
проведення аудиту [4, с.8].
Таким чином, в Україні
слід продовжувати розвивати систему забезпечення контролю якості аудиту,
враховуючи передовий досвід у цій сфері країн-членів ЄС, адаптувавши його до
специфічного вітчизняного інституціонального середовища та постійно підвищувати
роль аудиторської діяльності як ефективного інструменту активізації
економічного розвитку країни.
Література
1. Рекомендації Комісії Європейського співтовариства щодо забезпечення
якості аудиту в країнах Євросоюзу// Бюлетень законодавства і юридичної практики
України. − 2006. – №4. − С. 20-29.
2. Предисловие
Президента Европейской федерации экспертов (FEE, Federation des Experts Comptables Europeens) Давида Дарбишира в сборник материалов
“Обеспечение постоянного контроля качества аудиторской деятельности” // Бухгалтерский учет и аудит. −
2002. – №3. − С.55-62.
3. “Положення про
здійснення зовнішніх перевірок якості аудиторських послуг в Україні”, яке
затверджене АПУ від 26 травня 2005 року № 149/5.2 // Бюлетень
законодавства і юридичної практики України. − 2006. – №4. − С.66-74.
4. Закон Украины О
внесении изменений в Закон Украины “Об аудиторской деятельности”// Налоги и
бухгалтерский учет. − 2006. – №84 (955). − С.3-8.