Пашова С.М. аспірант,

Університет банківської справи

Національного банку України м. Київ;

Філія «Центрально-міське відділення

Промінвестбанку в м.Горлівка Донуцької області»

СТРАХУВАННЯ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ В БАНКАХ УКРАЇНИ

Охарактеризовано кредитні ризики та засоби їх мінімізації шляхом страхування в банках України. Визначено, що кредитні ризики є найчастішою причиною банкротства банків України. Досліджено найбільш загальні засоби страхування ризиків у банківській практиці: диверсифікація (тобто розподіл, регулювання структури і розмірів кредитного портфелю), здійснення постійного контролю з боку банку за виконанням необхідних співвідношень і нормативів (нормативу максимального розміру ризику на одного позичальника, нормативу великих кредитних ризиків, що встановлюються Національним банком України) та впровадження, у разі необхідності, заходів по їх коригуванню.

Надано загальну характеристику кредитного ризику на сучасному етапі розвитку кредитних відносин України та сформульовано причин його виникнення на рівні кожної окремої позики та на рівні кредитного портфеля в цілому. Основними причинами виникнення кредитного ризику на рівні окремої позики є: нездатність позичальника до створення адекватного грошового потоку; ризик ліквідності застави; моральні та етичні характеристики позичальника. До чинників, які збільшують ризик кредитного портфеля банку, належать: надмірна концентрація кредитів в одному із секторів економіки; надмірна диверсифікація, яка призводить до погіршення якості управління кредитним портфелем; валютний ризик; рівень кваліфікації персоналу банку.

Визначено та надано загальну характеристику страховому резерву, який формується банками України щодо кожної групи кредитів, у повному обсязі, відповідно до сум фактичної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву, з розподілом за видами валют.

Зазначено, що при кредитуванні позичальника банк повинен дотримуватися економічних нормативів регулювання банківської діяльності та вимог НБУ щодо формування обов’язкових страхових резервів. Банки повинні створювати страхові фонди як на макро-, так і мікро-рівнях, а також страхувати окремі кредитні угоди в спеціалізованих страхових компаніях.

Проаналізовано взаємодію банківського і страхового бізнесу на Україні, що обумовлена наявністю спільного інтересу як комерційних банків так страхових компаній. Доведено, що співпраця з банками дає можливість страховій компанії скористатися стратегічними можливостями нарощення загальної бази клієнтів, що істотно знижує витрати на просування страхових продуктів. Використання банківських каналів продажу істотно підвищує ефективність роботи мережі страховика.

Дана детальна характеристика законодавчій базі щодо страхування кредитних ризиків банками України, визначені основні нормативно-правові документи щодо формування страхових фондів. Досліджено Закон України „Про страхування” та визначені напрямки його вдосконалення.

Проведено аналіз та визначена специфіка формування резервів для страхування кредитних ризиків на прикладі Приватбанку та Промінвестбанку. Встановлено, що методика віднесення того чи іншого позичальника до певної категорії ризику розробляється самостійно банком і використовується в процесі подальшого кредитування.

Визначено основні проблеми оцінки кредитного ризику та формування страхового фонду, а також запропоновано шляхи їх вирішення за допомогою нових інструментів мінімізації кредитного ризику банку.

Зроблено висновок щодо необхідності удосконалення законодавства Україні, що регулює діяльність у сфері страхування кредитних ризиків, з метою усунення підводних каменів та вихід на європейський ринок банківських послуг.

Література:

1. Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – Преса України, 1997. -80 с.

2. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000р. №2121 // http://www.rada.kiev.ua

3. Закон України "Про страхування" від 07.03.1996р. №85/96-ВР // http://www.rada.kiev.ua

4. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків: постанова НБУ №279 від 06.07.2000 р. // http://www.rada.kiev.ua

5. Попович В.М. Управління кредитними ризиками. – К.: Наук.думка, 1996.- 147с.

6. Кігель В. Р. Про визначення оптимального кредитного портфеля банку в умовах ризику неповернення коштів позичальниками // Вісник НБУ.- 2003.- № 1.- C. 15-17.

7. Примостка Л.О. Кредитний ризик банку: Проблеми оцінювання та управління // Фінанси України.-2004.-№8.-С.118-120

8. Шимкович В. Методы минимизации кредитного риска // Банковская практика за рубежом.- 2003.- № 6.- C. 40-45.

9. Фурман В. Перспективи створення альянсів страхових компаній і банків в Україні // Вісник Національного банку України. - 2005. - №4(110). – С. 20-22.

10. Фурман В. М. Світовий досвід комплексного страхування банківських ризиків // Фінанси України.- 2004.- № 1.- C. 118-122.