Экономические науки/7. Учет и аудит

Максимчук Ю.В.

Донбаський державний технічний університет

Напрямки подолання проблем подвійного обліку

при реалізації продукції

Перед вітчизняними підприємствами та організаціями постає проблема ведення на рівні з бухгалтерським обліком паралельного – податкового обліку. Основна проблема полягає не в одночасному веденні подвійного обліку, а в тому, що податкова система України змінюється швидше за можливість адекватного реагування на неї. Система оподаткування на сьогодні не враховує інтереси суб’єктів національної економіки, встановлює свої правила обчислення суми зборів та обов’язкових платежів, які не враховують реальних результатів діяльності підприємств та організацій.

Згідно до проекту Податкового кодексу, податковий облік визначається як система обов’язкових форм і методів відображення платниками податків результатів господарської діяльності або інших об’єктів, пов’язаних з визначенням податкового зобов’язання з відповідних податків. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996–XIV із змінами та доповненнями, бухгалтерський облік визначається як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Прикладом відмінностей бухгалтерського та податкового обліку є процес реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Реалізація продукції є кінцевою та головною метою діяльності товаровиробників. В цьому процесі визначаються всі витрати, пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції, які потім порівнюються з отриманим доходом. Різниця між доходами й витратами – фінансовий результат є об’єктом оподаткування як в бухгалтерському так і в податковому обліку. Але суми податку відрізняються між собою. Причина такого протиріччя полягає в процесі визначення об’єкту оподаткування. Процес визначення об’єкту оподаткування в бухгалтерському обліку здійснюється за порядком, визначеним у формі № 2 річної фінансової звітності й регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99. Процес реалізації та визначення об’єкту оподаткування, в бухгалтерському обліку, визнається в такій послідовності:

а) відображення доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також інші операційні доходи, фінансові доходи, інші доходи, надзвичайні доходи та суми податку на додану вартість;

б) визначення витрат, пов'язаних з будь-якою операцією, які відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань; витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що приводить до зменшення власного капіталу підприємства; витратами визнаються витрати певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені;

в) формування фінансового результату (прибуток чи збиток) та визначення суми об’єкту оподаткування – прибутку;

г) визначення суми податку з прибутку (25 % від об’єкту оподаткування).

Податковий облік при визначенні податку з прибутку підприємства чітко відповідає Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 01.07.2004 № 1957-IV (далі – Закон про прибуток). При визначенні суми податку враховується величина скоригованого валового доходу на суму скоригованих валових витрат та амортизації, яка нараховується на групи основних засобів згідно до положень цього закону.

Згідно зі статтею 4 Закону про прибуток, до валового доходу платника податку, як і в бухгалтерському обліку, включаються доходи від усіх видів діяльності. Найбільший вплив на різність сум податку на прибуток в бухгалтерському та податковому обліку має визначення витрат. У податковому обліку, на відміну від бухгалтерського, до складу валових витрат входять лише ті, з яких стягуються податки: витрати на закупівлю матеріалів (ПДВ), витрати на оплату праці (Пенсійний фонд, Фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування), витрати на оренду землі та приміщень, витрати на автотранспортні засоби, рекламу тощо. Тому, податковий облік не може врахувати загальний рух коштів підприємства і, як наслідок, відобразити фінансовий стан підприємства. Також, впливає і відмінність у визначенні амортизації, яка в бухгалтерському обліку нараховується по-об’єктно, а в податковому – на групи основних засобів (4 групи).

Проблема інтеграції податкового обліку в Україні існує вже достатньо довгий час та слід відзначити, що виправлення ситуації та приведення до взаємозв’язку бухгалтерського й податкового обліку не відбувається. Необхідно більше приділяти увагу вітчизняним товаровиробникам, не ускладнювати їх діяльність постійними змінами законодавства, обрати ефективну систему визначення пріоритетних галузей економіки, виробництва, застосування пільг для стимулювання розвитку вітчизняного бізнесу, для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на власному та світовому ринках. Рівномірні довгострокові пільги стимулюватимуть вітчизняних суб’єктів економіки та не змушуватимуть ухилятися від оподаткування шляхом укриття реальних доходів. Необхідна нова програма ефективної й організованої податкової системи, а саме затвердження Податкового кодексу України, згідно до якого визначатимуться правові основи побудови та функціонування податкової системи, її структури та елементів.

Головним чином, необхідно знайти компроміс між економічними інтересами держави та підприємництва, шляхом врахування реальних кінцевих фінансових показників діяльності для визначення об’єкту оподаткування (тобто наближення податкового обліку до принципів бухгалтерського), що приблизить суми податків до можливості їх сплати.