Економічні науки/3. Фінансові відносини
Панасюк Л.В, Мартинюк Т.В.
Буковинська
державна фінансова академія
Аналіз проблем
сучасних наук
Дана робота направлена на розгляд проблем
наук. У фокусі нашого дослідження знаходяться
проблеми сучасної науки. Метою даного дослідження є дослідити та
проаналізувати проблеми науки.
Наука є найважливішим щаблем
розумового розвитку людини, вершинним і наймогутнішим досягненням людської
культури.
Наука виникла в момент
усвідомлення незнання, що викликало об’єктивну необхідність здобуття знань.
Наука – це динамічний розвиток
системи знань про об’єктивні закони природи, суспільства і мислення, отримані і
перетворені у безпосередню продуктивну силу суспільства в результаті
спеціальної діяльності людей; сфера людської діяльності [3].
Досягнення науки, технічний
прогрес сприяють розвитку суспільства.
Світовий досвід свідчить, що
темпи розвитку тієї чи іншої держави багато в чому залежить від підтримки
розвитку науки.
Ось чому будь-яка держава
тільки тоді може розраховувати на перспективне майбутнє, коли в ній на найвищих
рівнях буде досягнуто розвитоку науки. Але на даний момент у науковій сфері простежується низка негативних
тенденцій:
1. Недостатня матеріальна
база, обмежений доступ до новітньої наукової інформації. Відсутність належного
фінансування зумовила відставання українських науково-дослідних установ за
оснащеністю, засобами автоматизації, науковими приладами, матеріалами,
літературою від одно профільних установ розвинутих країн щонайменше на 10-15
років. Вітчизняні науковці мають обладнання та інформації у 100 разів менше,
ніж їхні західні колеги, а доступ до найновішої інформації має фактично лише 1%
фахівців [2].
2. Зниження ефективності
функціонування наукових установ. Якщо 2005 р. принципово нові технічні рішення
на рівні винаходу містила кожна четверта розробка вітчизняних науковців, то
2007 р. – лише кожна шоста. У цей час питома вага розробок, що за своїм
техніко-економічними характеристиками перевищили кращі світові аналоги, знизилась до
4,1% проти 6% 2005 р. Понад 90% нових технологічних розробок не впроваджується
у виробництво. Фундаментальні дослідження поступаються місцем прикладним, що в
перспективі може призвести до значного відставання від інших країн на
магістральних наукових напрямках.
3. Внутрішній і зовнішній “відплив розумів”. Щороку внаслідок міграції Україна втрачає до 10 тис. дипломованих спеціалістів. Найбільше цінуються на Заході українські генетики, фізіологи, біохіміки, фізики-теоретики. Цей процес веде до катастрофічних втрат. По-перше, підготовка спеціаліста з вищою освітою, вченим ступенем, плюс втрачена вигода від використання такого спеціаліста становить, за розрахунками фахівців ООН, 300 тис. доларів [1]. По-друге, за оцінками експертів, процес деградації вітчизняної науки може стати незворотним, якщо країну залишать 10-15% найперспективніших молодих спеціалістів. Не менш загрозливим є внутрішній “відплив розумів”. Скрутний фінансовий стан, падіння соціального престижу вченого призвели до того, що понад 20% науковців держави перейшло до комерційних структур.
4. Найболючішим питанням сьогодення виступає фінансування науки, оскільки, відомо, що держава мало виділяє коштів. Відомо, що в розвинених країнах на науку витрачається від двох і більше відсотків ВВП, а в нас сьогодні – показник витрат з розрахунку на одного науковця на 2 порядки менше від країн, що розвиваються. Скажімо, у південній Кореї це 60 тис. доларів, США – 180 тис., Україні – всього 700 доларів [4].
Проаналізувавши наукові
досягнення українців за останнє десятиліття, можна зробити єдиний висновок, що
наука розвивається вкрай повільно.
І саме тому, на нашу думку,
для покращення стану науки України необхідно:
1.
Удосконалити
мережу науково-дослідницьких вищих закладів, їх чисельний склад та структуру.
2.
Покращити
фінансування наукових закладів та їх робітників.
3.
Підвищити
авторитет науковця у суспільстві та покращити кадрову роботу.
4.
Прийняти
ряд законів про науково-технічну політику, про Академію наук.
5.
Стабілізувати
економічну систему у країні.
6.
Створити
блок законодавчих актів, які зрегулюють процес “відпливу розумів”.
Якщо виконувати всі ці пункти,
я впевнена, що наука досягне високого рівня розвитку, створить кращі умови для
досягнення бажаних результатів.
Літератури:
1.
Білуха
М.Т. Основи наукових досліджень: Підр. для студент. екон. спец. вузів. – К.: Вища школа, 1997. – 236 с.
2.
Свердан М.М., Свердан М.Р.
Основи наукових досліджень: Навч. посібн.
– Чернівці: Рута, 2007. - 352 с.
3.
www.ukrainref.com