Новосельська Л.С.

Уманський державний педагогічний

університет імені Павла Тичини

Оцінка конкурентоспроможності українських товарів

Виробництво – найважливіша складова економіки будь-якої країни, яка дозволяє забезпечити його економічну й політичну безпеку. Ринкова економіка передбачає, що головною рушійною силою розвитку підприємства є конкуренція. Конкурентоспроможність, у свою чергу, ґрунтується на ефективності діяльності підприємства. Ці два поняття є взаємозалежними. Ефективна діяльність підприємства багато в чому залежить від стійких позицій цього підприємства на ринку, уміння протистояти загрозам появи конкурентів.

Дослідження конкуренції передбачає виявлення основних чинників, які визначають конкурентоспроможність підприємства на ринку і ступінь застосування інструментів маркетингових досліджень. З урахуванням результатів дослідження конкурентоспроможності розробляється стратегія, спрямована на конкурентне протистояння одного чи декількох підприємств на ринку. Насамперед необхідно визначити конкурентні позиції на споживчому ринку, порівняти кількісні і якісні параметри, дати їм об’єктивну оцінку. Для розпізнання, виявлення особливостей дії ознак, оцінки причин відхилення у стані конкурентного середовища слід вивчити головні конкуруючі сили у галузі, особливості формування основних варіантів конкурентної стратегії.

Дослідження конкурентоспроможності є складовою частиною аналізу ринку конкурентів, визначення механізму його функціонування. Здійснення такого аналізу вимагає детальної інформації про підприємство, конкурентну ситуацію, ринкові чинники та результати їхньої дії [1].

Кожне підприємство в ході своєї діяльності є учасником конкурентної боротьби за споживача, і одним з важливих елементів для підприємства є визначення механізму забезпечення конкурентоспроможності, розробки стратегії діяльності підприємства. Це і є його основною метою господарювання. Можливість подальшого виживання підприємства в умовах постійної конкурентної боротьби залежить від рівня його конкурентоспроможності. Конкуренція є важливим елементом ринкового механізму, без неї ринкові відносини неможливі.

Розв’язання проблеми підвищення рівня конкурентоспроможності продукції підприємств безперечно вимагає вирішення комплексу техніко-організаційних питань. Ця проблема має важливий методичний аспект, суть якого полягає в тому, що підвищення рівня конкурентоспроможності товару суттєво ускладнюється через відсутність простої та зручної для практичного використання методики оцінки даного рівня [2].

За економічними умовами споживання конкурентоспроможність включає такі показники як енергомісткість, економічність у споживанні сировини на одиницю продукції, яка випускається, або здійснюваної роботи; вартість сировини та експлуатаційних матеріалів, безвідходної технології, надійність, періодичність і вартість ремонтів, вартість запасних частин; чисельність персоналу, його кваліфікація, рівень заробітної плати. Загальними умовами забезпечення конкурентоспроможності продукції є такі:

- цінова політика продукції;

- інвестиційна політика держави щодо випуску конкурентоспроможної продукції;

- оподаткування підприємств, які випускають конкурентну продукцію;

- регулювання імпорту продукції;

- антимонопольна політика.

Знаючи ступінь конкурентоспроможності, взаємозв’язок між часткою задоволення потреб та обсягом продажу на майбутнє, оцінюють суму прибутку, яка була запланована. Однак, будь-який товар з часом втрачає свою конкурентоспроможність. З цієї причини новий товар повинен розроблятися так, щоб його вихід на ринок припадав на момент максимально сприятливої кон’юнктури щодо товарів конкурентів. Для цього потрібно передбачати, щоб конкурентоспроможність товару була випереджувальною і довготривалою [3].

Перехід до ринкової економіки не можливий без забезпечення конкурентоспроможності товарів. Це стосується умов як зовнішнього, так і внутрішнього ринків, коли одна з найвагоміших ознак – конкуренція стає невід’ємною складовою частиною ринкової економіки.

На даному етапі розвитку економіки підприємства, насамперед торговельні, знаходяться в жорсткій конкурентній боротьбі і для виживання в ринковому середовищі їм потрібно забезпечити стійкі позиції на ринку, а це можливо лише за умови забезпечення конкурентоспроможності підприємств торгівлі.

Для активізації процесів, що сприяють підвищенню конкурентоспроможності України потрібно вирішити такі завдання:

- прискорити рішення політичних питань, пов’язаних з вступом в НАТО і у відносинах з країнами Євросоюзу;

- прискорити терміни лібералізації в енергетиці, транспорті і інфраструктурі інновацій;

- більш ефективно використовувати свої відносини з міжнародними фінансовими організаціями, спираючись в основному на створення наукомістких виробництв, орієнтованих на експорт і які підвищують загальний рейтинг конкурентоспроможності України.

Список використаної літератури:

1. Марцин В.С. Механізм забезпечення конкурентоспроможності товару та показники її оцінки // Актуальні проблеми економіки. – №1(79). – 2008. – ст. 35 – 44.

2. Макаренко М.В. Підвищення конкурентоспроможності промислової продукції шляхом застосування ефективної маркетингової концепції збуту // Актуальні проблеми економіки. – №1(79). – 2008. – ст. 26 – 34.

3. Бурлака В.Г. Проблемы и пути повышения конкурентоспособности экономики Украины // Актуальні проблеми економіки. – №12(78). – 2007. – ст. 5 – 11.