Економічні
науки
Огінська А.Г.
СТАТИСТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
ЛІСОВИХ
РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Запорукою сталого еколого-збалансованого розвитку та ефективного
функціонування національної економіки є раціональна ресурсозберігаюча політика
всіх господарюючих суб’єктів країни. Це в свою чергу передбачає невиснажливе
використання її природно-ресурсного потенціалу.
Відомо, що лісові ресурси є невід’ємним
компонентом навколишнього природного середовища, виконуючи важливі економічні,
соціальні та екологічні функції. Відповідно до статті 6 Лісового кодексу
України лісовими ресурсами є деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу,
а також корисні властивості лісів (здатність лісів зменшувати негативні
наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню
навколишнього
природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води,
оздоровленню населення та його естетичному вихованню), що використовуються для
задоволення суспільних потреб населення і виробництва та відтворюються у
процесі формування лісових природних комплексів [1].
З вищезазначеного випливають певні протиріччя: задоволення потреб людини
неможливе без експлуатації лісових ресурсів, а збереження останніх вимагає
невиснажливого користування та розширеного відтворення.
За даними офіційної статистики лісистість території нашої держави становить
15,6% (проти оптимальних розрахункових 20–22%), що, насамперед, зумовлено
зростанням антропогенного навантаження та надмірною експлуатацією лісових
ресурсів у минулому. Тому вкрай важливим є не споживацьке ставлення до лісових
ресурсів, а прорахунок доцільності їх використання.
У цьому контексті особливого значення набуває комплексне
економіко-статистичне дослідження стану, використання, охорони та відтворення
лісових ресурсів України. Важливу роль при цьому відіграє своєчасна й
об’єктивна інформація, отримана завдяки науково обґрунтованій організації
збору, обробки, аналізу і збереженню отриманих даних.
Згідно діючого законодавства
України, за єдиною системою обліку,
центральними органами виконавчої влади з питань лісового
господарства ведеться державний лісовий кадастр, в якому акумулюється інформація щодо:
ü
якісного і кількісного стану лісового фонду;
ü
поділу лісів на категорії залежно від основних виконуваних
ними функцій;
ü
грошової оцінки лісів (у необхідних
випадках);
ü
інших показників.
Поряд з цим органами
державної статистики згідно затверджених форм здійснюється статистичне
спостереження за лісогосподарською діяльністю юридичних осіб та відокремлених
підрозділів незалежно від форм власності, підпорядкування та
організаційно-правових форм господарювання, яким надані у користування або власність
землі лісового фонду для ведення лісового господарства.
Державні статистичні спостереження за лісогосподарською діяльністю є
підсистемою статистики навколишнього природного середовища та включають
показники про:
ü
обсяги продукції лісового господарства;
ü
фактичні рубки;
ü
проведення лісокультурних робіт;
ü
загибель лісових насаджень;
ü
заготівлю другорядних лісових матерів та
продукції побічного лісового користування тощо.
Аналіз зміни цих показників у часі дозволяє виявити основні тенденції
розвитку (табл.1).
Таблиця 1
|
Роки |
Заготівля ліквідної деревини |
Рубки лісу |
Лісовідновлення |
Переведено лісових культур у вкриті лісом землі |
||||
|
тис. куб.м |
% до поперед-нього
року |
тис. га |
% до поперед-нього
року |
тис. га |
% до поперед-нього
року |
тис.га |
% до поперед-нього
року |
|
|
1990 |
12642 |
х |
536,4 |
х |
37,5 |
х |
32,8 |
х |
|
1991 |
10833 |
85,7 |
449,9 |
83,9 |
33,7 |
89,9 |
32,0 |
97,6 |
|
1992 |
10183 |
94,0 |
440,1 |
97,8 |
31,9 |
94,7 |
27,2 |
85,0 |
|
1993 |
9649 |
94,8 |
454,2 |
103,2 |
29,7 |
93,1 |
27,3 |
100,4 |
|
1994 |
9959 |
103,2 |
482,4 |
106,2 |
33,1 |
111,4 |
30,0 |
109,9 |
|
1995 |
9741 |
97,8 |
504,2 |
104,5 |
38,4 |
116,0 |
36,0 |
120,0 |
|
1996 |
9176 |
94,2 |
466,6 |
92,5 |
38,5 |
100,3 |
30,5 |
84,7 |
|
1997 |
10597 |
115,5 |
403,1 |
86,4 |
38,5 |
100,0 |
29,8 |
97,7 |
|
1998 |
10549 |
99,5 |
433,4 |
107,5 |
36,7 |
95,3 |
27,2 |
91,3 |
|
1999 |
10309 |
97,7 |
434,6 |
100,3 |
38,6 |
105,2 |
26,5 |
97,4 |
|
2000 |
11262 |
109,2 |
455,1 |
104,7 |
37,8 |
97,9 |
26,9 |
101,5 |
|
2001 |
12022 |
106,7 |
570,3 |
125,3 |
42,6 |
112,7 |
27,2 |
101,1 |
|
2002 |
12827 |
106,7 |
443,4 |
77,7 |
45,9 |
107,7 |
28,9 |
106,3 |
|
2003 |
14266 |
111,2 |
465,2 |
104,9 |
48,3 |
105,2 |
27,0 |
93,4 |
|
2004 |
17301 |
121,3 |
468,7 |
100,8 |
53,9 |
111,6 |
25,8 |
95,6 |
|
2005 |
17124 |
99,0 |
464,7 |
99,1 |
58,6 |
108,7 |
26,5 |
102,7 |
|
2006 |
17760 |
103,7 |
468,2 |
100,8 |
66,7 |
113,8 |
29,5 |
111,3 |
Динаміка основних показників ведення лісового господарства в Україні
свідчить, що за період з 1990 по 2006 рр. площі рубок лісу зменшились на 12,7%,
переведення лісових культур у вкриті лісом землі на 10,1%, натомість майже в
1,8 рази збільшились площі лісовідновлення. Проте, в абсолютному виразі площі
рубок значно перевищують площі лісовідновлення та переведення лісових культур у
вкриті лісом землі. Також за цей період спостерігалось зростання обсягів
заготівлі ліквідної деревини на 40,5%, у тому числі від рубок головного
користування на 27,4%. Причому в останні п’ять років обсяги заготівлі ліквідної
деревини вже перевищують рівень 1990 року, зокрема від 101,5% у 2002р. до
140,5% – у 2006р.
Підсумовуючи слід відмітити, що наявне інформаційне забезпечення дозволяє
сформувати уявлення щодо лісових ресурсів та лісогосподарської діяльності
переважно з економічної точки зору. Водночас, реалії сьогодення й необхідність
ведення діяльності на засадах сталого розвитку вимагають постійного
удосконалення та покращення системи показників, методології їх розрахунку,
пошуку відповідних індикаторів, які б у комплексі розкривали кількісні і якісні
зміни економічного, соціального та екологічного характеру. Цього вимагають і
міжнародні зобов’язання України, пов’язані з ратифікацією рішень відповідних
Конференцій ООН та міждержавних угод у галузі лісового господарства та охорони
довкілля.
Література
1.
Закон України “Про внесення змін до
Лісового кодексу України” від 8.02.2006 // Відомості
Верховної Ради. – 2006. № 21. – С. 170.
2.
Статистичний щорічник України за 1995
рік/ М-во статистики України: Відп.
за вип. В.В. Савченко.–К.: Техніка, 1996.–576 с.
3.
Статистичний щорічник України за 2006
рік/ Держкомстат України; За ред. О.Г. Осауленка – К.:
Видавництво “Консультант”, 2007.– 551 с.