Государственное управление / 2.Современные технологии управления.

Ільяшенко В.А.

К.е.н., докторант НАДУ при президентові України

Зарубіжний досвід використання методів державного регулювання продовольчого ринку

Створюючи правові основи для ухвалення економічних рішень, держава розробляє і приймає закони, які регулюють права власності, а також підприємницьку діяльність, спрямовану на виробництво ій реалізацію доброякісних товарів і послуг. Особливе значення мають спеціальні законодавчі акти, які забезпечують рівні можливості для суперництва на ринку. Сукупність правил, які забезпечують конкуренцію на ринку, дістала назву антимонопольного законодавства. Наприклад, закон Шермана, прийнятий у США у 1890 р., забороняє контракти, монополістичні об’єднання й договори з метою обмеження торгівлі, оголошує поза законом спроби монополізації торгівлі або комерційної діяльності.

Антимонопольне законодавство застосовується в усіх розвинених країнах. Воно спрямоване не на формальну заборону монополій, а на обмеження їх діяльності, сприяє підтримці конкуренції, особливо стосовно малих і середніх фірм. На сучасному етапі це зводиться до регулювання обмеження ділової практики: поділ ринку, вертикальна й горизонтальна фіксації цін, дискримінація в торгівлі. У розвинених країнах сформувалися певні механізми процедури впливу на порушників антимонопольного законодавства. Так, США існує понад ста федеральних агентств, які займаються проблемами і практикою регулювання ринку. Серед них важлива роль відводиться федеральній торговій комісії, яка в антимонопольній діяльності розділяє функції з антимонопольним відділом міністерства юстиції [2].

У складі фінансово-економічних важелів однією з центральних проблем впливу на ринок є державне регулювання цін. Ринкова економіка, як відомо, передбачає свободу встановлення підприємствами цін на свої товари і послуги. Проте така свобода відносна, оскільки законодавство про контроль над цінами зазвичай дозволяє уряду видавати розпорядження про регулювання цін на деякі товари і послуги [1]. В усіх країнах з розвиненою ринковою економікою існують закони про ціноутворення, органи, які забезпечують їх виконання, і практика державного регулювання цін. Вплив з боку держави здійснюється в основному за допомогою прямого регулювання цін і шляхом спостереження (контролю) за цінами. Під адміністративним наглядом з боку держави знаходяться товари, які мають особливе соціальне значення. Система регулювання цін на сільськогосподарську продукцію в Україні спрямована на захист інтересів як споживачів, так і виробників.

У системі державного регулювання ринку й товарного обігу важливе місце посідають питання захисту прав споживачів. Фахівці країн з ринковою орієнтацією вважають, що інтереси споживачів та інтереси власника капіталу й робочої сили є елементами громадських інтересів, які уряд повинен урівноважувати [2].

Для запобігання проникненню на ринок потенційно небезпечних для життя та здоров’я людини товарів існує система попереднього ліцензування виробництва й торгівлі окремими видами товарів. Особлива увага приділяється організації державного контролю за якістю товарів і послуг, їх стандартизації та сертифікації.

Особливу групу методів державного регулювання товарного обігу в розвинених країнах становить законодавство в галузі торгової практики. Воно має на меті: передбачати санкції в разі порушення правил торгівлі; інформувати підприємства про те, що заборонено; стимулювати прогресивний розвиток підприємств та галузей товарного обігу.

Таким чином, у країнах з розвиненою ринковою економікою сформувалися й застосовуються методи економічного та неекономічного впливу на ринок і товарний обіг. Співвідношення й масштаби використання різних груп методів державного регулювання ринку та товарного обігу визначаються конкретною економічною й соціальною ситуацією в країні.

У країнах з розвиненою ринковою економікою товарний обіг розглядається не тільки як сукупність галузей, а як одна з найбільших сфер економічної діяльності. Це пояснюється великомасштабними змінами у виробництві і споживанні, постійним розширенням і ускладненням торгових послуг під впливом науково-технічного прогресу.

Основна мета державного регулювання товарного обігу полягає в забезпеченні необхідних конкурентних умов для його розвитку, особливо для розвитку малих і середніх підприємств. Таке регулювання здійснюється шляхом розробки і проведення державної політики за двома основними напрямами: у галузі конкуренції, фінансової діяльності, зайнятості, структурних змін, економіки; у сфері торгової діяльності.

У США в умовах високого рівня конкуренції на ринку сфера прямого регулювання цін останніми роками обмежена. У цю сферу включаються, перш за все, ціни на товари природних монополій – виробництво електроенергії, послуг зв’язку. У разі зміни економічної ситуації в США повертаються до регулювання цін, раніше знятих з регулювання. Для заборони рівня цін на продукцію сільського господарства застосовуються державні дотації. Держава гарантує мінімальні рівні заставних цін для фермерів, а також підтримує співвідношення між цінами на фермерську продукцію [2]. Ці функції здійснює міністерство сільського господарства США. А в цілому контроль за цінами здійснюють антитрестові управління міністерства юстиції і федеральна торгова комісія.

Література:

1. Варченко О. До питання поєднання державного і ринкового регулювання продовольчої безпеки // Економіка України. – 2004. – № 8. – С. 53-59.

2. Кіт В., Сафін О., Топішко І. Продовольча безпека: проблеми та шляхи їх розв’язання // Ринкова трансформація економіки АПК: Монографія: У 4 ч. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнева.– К.: ІАЕ, 2002. – Ч. 4. – С. 100-103.