Педагогічні
науки/2. Проблеми
підготовки спеціалістів
Шевчук
О.В.
Харківський
національний педагогічний університет
імені Г.С. Сковороди
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ КУРСУ «ОСНОВИ МЕРЕЖЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ» ДЛЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Актуальність роботи визначається
Державною доктриною розвитку інформаційного суспільства в XXI столітті,
пов'язаною з виникненням «суспільства
глобальної компетентності», в якому змінюється як глобальна економіка, так і
статус системи освіти, концептуальними принципами реформ і модернізації систем освіти, що здійснюються в багатьох європейських державах,
у тому числі в Україні, а також змінами у
вищій освіті, пов'язаними з приєднанням України до Болонського процесу.
Одним з пріоритетних напрямів
розвитку освіти є впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у всі
ланки освітньої системи, що забезпечить подальший вплив на ефективність процесу навчання, виховання і розвитку молоді,
доступність і якість освіти, підготовку молодого
покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві, суспільстві знань.
Досягнення цих цілей на сьогоднішній день
неможливе без інформатизації освіти та впровадження компетентнісно -
орієнтованого підходу на всіх щаблях освіти, що впливає на цілі, зміст, методи, засоби, організаційні форми навчання, а також
вимагає принципової модернізації всього
науково-методичного забезпечення навчально-пізнавального процесу, відповідної підготовки вчителів в галузі
інформаційно-комунікаційних технологій, впровадження інноваційних технологій
навчання, які конкретизуються в нових інформаційних, педагогічних, модульних і дистанційних технологіях навчання.
Для сучасної епохи високих технологій і суспільства
знань, що формується, характерні надзвичайно активні процеси старіння і,
відповідно, оновлення знань. До того ж має місце дуже
помітна динаміка соціальних процесів.
Сучасний педагогічний процес
направлений на встановлення взаємозбагачуючих відносин між його учасниками, забезпечення адаптації тих, хто вчиться, до
сучасних соціально-економічних умов,
самореалізацію і розкриття їх творчого потенціалу. Це у свою чергу вимагає
розробки освітніх технологій, переорієнтованих на широке використання сучасних
засобів комунікацій для розвитку людини і її професійного становлення.
Інтенсивний розвиток
інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), характерний для кінця XX - початку XXI ст., зініціював формування тенденцій інтелектуалізації всіх видів діяльності людей у всіх виробничих і
невиробничих сферах, і перш за все в системі
освіти. Реалізація можливостей використання інформаційно-комунікаційних
технологій в освітніх цілях вимагає розробки спеціальних підходів до
використання знань і технологій створення,
опрацювання, зберігання, передавання відомостей і даних в сучасних
соціокультурних умовах.
Водночас фундаментальною професійною освітою є вища
освіта, яка набувається у вищих навчальних
педагогічних закладах майбутніми вчителями. Для забезпечення ефективності існуючої системи вищої освіти необхідно активно спиратися на весь спектр інновацій у навчанні та широко використовувати дистанційні форми навчання на основі Інтернет-технологій, зокрема з метою формування у
майбутніх вчителів інформатичних компетентностей і використання їх в своїй
професійній діяльності.
Сформульовані вище проблеми і глобальне використання
інформаційно-комунікаційних технології в різноманітних сферах діяльності людей
визначили теоретико-експериментальний характер дослідження.
Мета і завдання дослідження: дослідити вітчизняний і
зарубіжний досвід в галузі інформатизації
освіти; визначити і теоретично обґрунтувати основні принципи, форми, методи
ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій в
навчальному процесі у вищих педагогічних навчальних закладах; розробити і
експериментально перевірити комп'ютерно-орієнтовану методичну систему підготовки майбутніх вчителів, зокрема природничих
дисциплін, до використання
інформаційно-комунікаційних технологій і дистанційних форм навчання в своїй майбутній професійній діяльності; обґрунтувати
і розробити теоретико-методологічні основи курсу «Основи мережевих технологій».
Для досягнення поставленої мети
були визначені і сформульовані наступні завдання дослідження:
- провести всебічний аналіз і дослідити стан та рівень
вивченості сформульованих проблем в педагогічній теорії і
практиці;
- окреслити тенденції розвитку комп'ютерно-орієнтованої
методичної системи підготовки вчителів до
використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі і формування у них інформатичних компетентностей;
- розробити,
теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити основні положення
концепції підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін до використання інформаційно-комунікаційних
технологій у своїй
навчально-пізнавальній і професійній
діяльності та формування у них більш розвинених інформатичних компетентностей;
- розробити,
теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити основні компоненти
комп'ютерно-орієнтованої методичної системи підготовки майбутніх вчителів до використання
інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі;
-
обґрунтувати цілі вивчення і зміст предмету курсу «Основи мережевих
технологій», як необхідних на всіх педагогічних
спеціальностях вищих навчальних закладів;
- розробити
систему науково-педагогічного забезпечення підготовки і підвищення
кваліфікації майбутніх вчителів
природничих дисциплін до використання інформаційно-комунікаційних технологій в
своїй майбутній професійній діяльності і формування у них більш розвинених інформатичних
компетентностей;
Об'єкт
дослідження: навчальний процес у вищих
педагогічних навчальних закладах в умовах
широкого і систематичного використання сучасних
інформаційно-комунікаційних технологій, заснованих на мережевих
технологіях.
Предмет
дослідження: принципи, основні напрями, форми,
методи і моделі використання
інформаційно-комунікаційних технологій у вищих педагогічних навчальних закладах, підготовка майбутніх педагогів до
використання інформаційно-комунікаційних технологій, заснованих на
мережевих технологіях, в своїй майбутній професійній діяльності.
Для
досягнення мети дослідження, розв'язування поставлених задач використовувався комплекс взаємно доповнюючих методів досліджень: аналіз і синтез
наукової літератури за темою дослідження; вивчення директивних, нормативних
і програмно-методичних документів у сфері освіти, абстрагування, класифікація,
систематизація теоретичних і емпіричних даних, порівняльний аналіз
узагальнення, екстраполяція, моделювання, проектування систем і процесів; емпіричні методи дослідження -
спостереження, анкетування, інтерв'ю,
опитування, тестування, само оцінювання; спостереження, Інтернет-пошук, евристичні бесіди.
Дослідження проводилося в 2005-2008 рр. і було поділене
на три етапи.
На
аналітико-констатуючому етапі (2005-2006 рр.)
була розроблена програма дослідження, що включала визначення вихідних
теоретичних позицій, цілі експериментальної роботи і визначення задач,
конкретизацію об'єкту і предмету дослідження, виділення етапів і визначення
термінів роботи, формування експериментальних груп,
прогнозування очікуваних результатів експерименту, можливих негативних явищ і шляхів їх усунення. Була проаналізована
філософська, педагогічна, психологічна
література, у тому числі з інформатики і інформаційних технологій; досвід навчання інформатики та використання
інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі, досвід підготовки майбутніх вчителів інформатики і
вчителів інших природничих дисциплін
до використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі; здійснювалися спостереження за процесом
навчання майбутніх вчителів використовувати інформаційно-комунікаційні технології в їх майбутній
професійній діяльності. В результаті була виявлена актуальність дослідження і сформульована його гіпотеза. Була
встановлена необхідність разом з даною проблемою проаналізувати тенденції змін
в системі вищої освіти, що
відбуваються під впливом впровадження в навчальний процес сучасних
інформаційно-комунікаційних технологій, в умовах зміни парадигми на основі компетентнісно-орієнтованого
підходу, а також відповідний зарубіжний досвід.
На цьому етапі були визначені
об'єкт, предмет, мета, задачі і гіпотези дослідження; були розроблені концептуальні принципи підготовки педагогічних кадрів
до використання сучасних
інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі.
На пошуковому етапі (2006-2007
рр.) була розроблена методологія дослідження, програма підготовки вчителів інформатики, математики на
стаціонарних (денних) курсах ХНПУ імені Г.С.Сковороди до використання комп'ютерно-орієнтованих систем навчання з метою формування у них інформатичних компетентностей; розроблені
методичні матеріали, що стосуються використання інформаційно-комунікаційних
технологій в навчальному процесі. Був проведений діагностичний експеримент з метою дослідження стану готовності майбутніх вчителів
до використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в
навчальному процесі.
На
формуючому, узагальнюючому етапі (2007-2008 рр.) була здійснена перевірка робочих гіпотез, концептуальних принципів
дослідження; проаналізовані і систематизовані одержані в процесі
експериментального дослідження емпіричні дані; розроблені і сформульовані
теоретичні узагальнення; сформульовані загальні висновки; визначені наукові,
педагогічні і інформаційні інновації; визначені теоретична і практична значущість одержаних результатів.
Наукова новизна одержаних
результатів. Головним результатом дослідження є обґрунтування комп'ютерно-орієнтованої теоретико-методичної системи
підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін у вищих педагогічних
навчальних закладах та діючих вчителів в системі безперервної освіти в галузі
ІКТ.
Також:
- розроблені, теоретично обґрунтовані і експериментально
перевірені основні положення концепції формування інформатичних компетентностей
майбутніх вчителів природничих дисциплін стосовно використання
інформаційно-комунікаційних технологій в своїй майбутній професійній
діяльності;
-
розроблені,
теоретично обґрунтовані і експериментально перевірені основні компоненти
комп'ютерно-орієнтованої методичної системи підготовки майбутніх вчителів до
використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі;
- досліджений інноваційний підхід до навчання на
педагогічних спеціальностях у вищому навчальному закладі з виділенням мети
навчання сучасних інформаційно-комунікаційних
технологій на базі формування нової моделі вчителя.
Література:
1.Хилькевич А.П. Решение проблем в жизни, науке и технике. –
М.: Наука, 1999.
2. Кукушин B.C., Теория
и методика обучения, Ростов-на-Дону: Феникс, 2005, 474 стр.
3. Вербицкий А.А. Компетентностный
подход и теория комплексного обучения. – М.: ИЦ ПКПС, 2004