Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

Чесніший Р.М., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Важливість застосування регіональних промислів

на уроках трудового навчання в 5-7 класах загальноосвітньої школи

Трудове навчання в школі покликане підготувати учнів до їх активного включення в доросле трудове життя. Воно вміщує такі компоненти: готовність учнів до активної діяльності в сфері громадського виробництва та обслуговування, до обслуговування себе і членів своєї родини, до постійного саморозвитку, самовдосконалення. Теоретична та практична підготовка учнів базується на суті побутової праці, враховуючи, що вона є елементом трудової діяльності і посідає самостійне місце в системі праці; характеризується тільки їй притаманною, цільовою функцією, що полягає в організації особистого споживання і задоволенні матеріальних і культурних потреб людей, та ґрунтується на особистій власності громадян.

Проблема формування творчої учнівської особистості до цього часу не знайшла належного розв’язання, як у педагогічній теорії, так і в практиці трудового навчання та виховання. Для вирішення цієї проблеми вчителям необхідно використовувати систему дидактичних засобів навчання, тобто з’явиться змога ефективніше розвивати творчу активність. Саме в цьому аспекті народні промисли мають своє застосування на уроках трудового навчання, як стимул формування творчої особистості.

Сучасний стан розвитку нашого суспільства прикметний зростанням етнічної свідомості народу, посиленням його інтересу до вітчизняної давнини, усвідомленням необхідності збереження традиційного народного мистецтва як генофонду його духовності. Народне мистецтво в Україні є складником національного способу життя, виразником його етнічних ідеалів. Любов до рідної мови, обряду, традиційного ремесла і в цілому — до розуміння сутності національних цінностей плекає і формує любов до рідного краю, до своєї Батьківщини. Важливим сьогодні є- засвоєння цілісності та різноманітності культурного-досвіду й набутку народу, що дає розуміння закономірностей розвитку народного мистецтва.

Народне мистецтво є складним, багатогранним явищем: культури. Воно охоплює всі види народної творчості — музику, танці, пісні, фольклор, будівництво, прикладне мистецтво, що розвиваються як єдиний комплекс і органічно входять у життя народу протягом усієї історії людства

Декоративне мистецтво — це особлива галузь художньої творчості, яка підпорядкована "своїм" законам розвитку, має свою особливу художньо-образну мову. Основна його мета — естетичне-освоєння матеріального світу, художнє оформлення довкілля. Водночас декоративне мистецтво стає образною основою життя, формує естетичні погляди людини, активно впливає на її емоції, думки й почуття.

Українське народне і професійне декоративно-прикладне мистецтво набуло широкого визнання у нашій країні та за кордоном. У його предковічних образах, зручних утилітарних формах і динамічних мотивах орнаменту містяться символи втаємниченої, чарівної природи, складні перипетії нашої історії, особливості побуту, доброта і щедрість душі українського народу.

Сьогодні декоративно-прикладне мистецтво є важливою складовою частиною системи освіти. Постійно зростає всезагальний інтерес до нього. Відкриваються нові факультети і відділення у вищих і середніх педагогічних та художніх закладах, організуються курси підвищення кваліфікації з питань народного мистецтва і народознавства. Для студентів художньо-графічних факультетів педінститутів введений профільний курс «Декоративно-прикладне мистецтво з практикумом у навчальних майстернях». Звідси виникла необхідність підготовки першого навчального посібника з основ декоративно-прикладного мистецтва, який ґрунтується на типовій програмі вищеназваного курсу для педагогічних інститутів зі спеціальності.

Складовою частиною трудового виховання учнів засобами декоративного мистецтва 5-7 класів є такі форми самостійної роботи учнів по вивченню культурної спадщина українського народу як організація позаурочної діяльності учнів 5-7 класів, планування та контроль за виконанням домашніх завдань і заняття самопідготовкою з метою компенсації недоліків, зумовлених низьким професійним рівнем фахової підготовки вчителів трудового навчання стосовно реалізації національного компонента в системі трудового навчання та виховання учнів 5-7 класів. Проведене нами дослідження показало відсутність в завданнях такого роду конкретності, систематичного контролю та обліку цієї діяльності учнів з боку вчителів трудового навчання приводить до втрати інтересу учнів до виконання цих завдань.

Отже слід сказати, що застосування народних та регіональних промислів на уроках трудового навчання має дуже важливе значення, як у підвищенні загального рівня освіти так і в підготовці творчої, підготовленої до праці молоді. Також народні промисли зумовлюють створення справжньої трудової атмосфери з раннього дитинства (головна роль тут повинна відводитись самообслуговуванню); формування моральних цінностей з позицій добра, справедливості, гідності, честі, людяності; турбота про нормальний духовний, фізичний та естетичний розвиток підростаючого покоління, уважне остереження за цими процесами; введення дітей в духовний світ народу через фольклорну спадщину; залучення дітей до активної участі у господарчо-побутових справах родини, контроль за дотриманням традиційної обрядовості та звичаєвості; виховання у них національної свідомості і самосвідомості, характеру тощо.