Педагогические науки / 2. Проблемы подготовки специалистов

канд.пед.наук Буркова Л.В.

Київського національний університет

ім. Тараса Шевченка,

докторант факультету психології

Цільова складова професійної підготовки

фахівців у ВНЗ

Професійна підготовка у ВНЗ за визначенням є системою професійної освіти. Освітньо-професійні рівні підготовки фахівців, організаційні умови і складові професійної освіти є лише зовнішніми ознаками освітньої системи. За визначенням система (від грец. sysntema — ціле, складене з частин, поєднання) – сукупність визначених елементів, між якими існує закономірний зв'язок чи взаємодія. Сукупність якісно визначених елементів становить зміст системи, сукупність закономірних зв’язків між елементами – внутрішню форму, або структуру системи [1. - С. 626.].

Елементи системи утворюють цілісність системи, але не як сума, а як якісна взаємодія. У якісній взаємодії вищої освіти перебувають цілі, зміст і технології освіти. Цілі впливають на відбір та структуризацію змісту, а зміст має бути когерентним по відношенню до цілей. Технології відіграють роль інструменту досягнення цілей у змісті. Якими б не були гарними цілі і зміст, якщо вони існують у формальній площині, то система виконує формальну функцію, що відбивається на якості підготовки фахівців.

Постає питання, за яких умов освіта перестає виконувати формальну функцію? Адже галузевий стандарт, за задумом, мав відійти від формального рівня підготовки фахівців. Саме тому він спирається на формування професійних умінь, які мають відійти від акцентовано теоретичного рівня підготовки. Між тим, нові цілі вищої освіти не означають відходу від формальної функції професійної підготовки студентів, якщо не будуть знайдені певні умови побудови якісної освітньої системи. Що означає, систему утворюють не будь-які частини, які можуть увійти до неї, а лише ті, які існують у взаємодії, спираючись на певну закономірність. Такою закономірністю може виступати освітня парадигма (від грец. paradeigma — приклад, взірець), в основі якої знаходиться певна ідея, що відповідає спеціалізації підготовки фахівців. Вона екстраполюється у зміст теорій, що відбивають її у різних аспектах і конкретизуються у поняттях, які вивчаються у дисциплінах. Дотримуючись такої логіки побудови освітньої системи професійної підготовки, отримуємо не формальну, а сутнісну систему, яка виходить на освітні цілі. Це змістовний підхід. З іншого боку, побудова системи цілей може також корелювати зміст освіти. Система цілей передбачає визначення їх ієрархії, але не простого зростання за рівнями, а взаємозв’язку і взаємообумовленості цілей як частин цілого.

Частинами загальної цілі професійної підготовки є цілі як по вертикалі так і по горизонталі: кожного курсу, дисциплін, кожного з занять та форм і видів поза аудиторної роботи. Але всі ці цілі не можуть увійти у загальну мету просто як загальна сума. Вони мають бути на щось зорієнтовані на кожному з рівнів. Ці орієнтири повинні вивести на загальну мету-результат професійної підготовки (схема 1).

Схема 1. Система цілей професійної підготовки

В основі структуризації цілей, що виступають орієнтирами у професійній підготовці знаходиться синергетичний принцип підпорядкування. За цим принципом освітня система постійно еволюціонує, переходячи з одного стану в новий, а старий у той же час втрачає свою стійкість. При зміні станів не всі параметри мають однакове значення в системі. Одні параметри (т.з. швидкі перемінні, які швидко переходять у новий стан) можна виразити через інші (повільні перемінні), які називають параметрами порядку.

У якості швидких перемінних перебувають цілі, які забезпечують на кожному рівні професійної підготовки горизонталь цілей. Параметри порядку проектуються у вертикаль цілей професійної підготовки (повільні перемінні). Наприклад, цілі, які були актуальні для першого курсу професійної підготовки, втрачають актуальність для другого, але і з першого і з подальших курсів підготовки визначаються цілі, які проектуються у загальну мету і є параметрами порядку для професійної освіти в цілому. За цією логікою із галузевого стандарту можна побудувати ієрархію професійних умінь, що сходяться у професійні компетентності, які і виступатимуть цілями професійної підготовки.

Між тим, цілі професійної підготовки є відповідними параметрами порядку освітнього процесу. Диференціація цих параметрів порядку на більш дрібні структурні елементи, які увійдуть складовими системи професійної підготовки параметрами порядку у теоретичну, практичну і наукову компоненти професійної освіти дозволятиме конкретизувати завдання на кожному подальшому нижчому рівні (курсі, дисциплінах, заняттях, інших формах і видах роботи). При цьому, чим нижчий рівень цілей, тим більший діапазон проекцій цілей на загальну, а, значить, збільшення ймовірності отримання нецільового результату. Для уникнення цього ризику можна спрогнозувати дві стратегії розгортання подій. Одна з них – постійне співвідношення з загальними теоріями, які корелюються з парадигмальною освітньою ідеєю і конкретизується у дисциплінарних цілях. Друга стратегія передбачає визначення чітких як зовнішніх (цілей курсів) так і внутрішніх (взаємопов’язаних) параметрів (цілей дисциплін) для кожного з рівнів і постійно їх корелювати, яка, з нашої точки зору, є непродуктивною, складною для постійного утримання всіх необхідних параметрів.

Параметри порядку (аттракти від лат. attraho — притягую до себе) у вигляді ієрархії цілей професійної підготовки виконують подвійну функцію: організаційну і управлінську. Ці функції відповідають стратегічним і тактичним завданням. Сутність стратегії – підтримка основного напрямку у досягненні результату, а тактики – корекція цього процесу. Якщо стратегію задовольнятиме схема ієрархії сходження цілей (дерево цілей), тому що вона потрібна для визначення загального русла процесу, то для забезпечення тактики процесу підготовки фахівців на кожному цільовому рівні, необхідно побудувати матрицю параметрів порядку – цілей для кожного курсу і дисципліни. Побудова матриці цілей допоможе знайти загальні позиції для горизонталі і вертикалі системної підготовки фахівців.

На практиці спостерігається наступна тенденція. Цілі освіти у професійній сфері залишаються на рівні декларації. Тобто для цілей дисциплін загальна мета підготовки фахівців залишається загальною абстрактною одиницею, яка майже ніяк не корелюється з усіма іншими цілями за визначеною вище ієрархією. Встановити континуум (від лат. continuum — неперервне) за вертикаллю цілей означає поєднання частин професійної підготовки фахівців у цілісну систему, в якій вони виступатимуть одночасно і як зовнішня умова організації системи, і як внутрішній критерій для організації змісту освіти.

Література:

1. Філософський словник. – К., 1986. – 797 с.