Руслан Канівець

студент 5 курсу педагогічно-індустріального факультету

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди»

Секція «Педагогічні науки»

Особливості організації дидактичних ігор під час вивчення теоретичного матеріалу

У доповіді порушено проблеми організації дидактичних ігор під час вивчення теоретичного матеріалу на уроках алгебри та геометрії учнів 7-9 класів. Актуальність дослідження полягає в тому, що доповідь робить певний внесок у з’ясування особливостей організації дидактичних ігор під час вивчення теоретичного матеріалу на уроках математики. Об’єктом дослідження є навчання математики учнів основної школи.

Предметом дослідження є методика використання дидактичних ігор під час вивчення алгебри та геометрії в 7-9-х класів основної школи.

Мета наукової роботи – з’ясувати особливості організації дидактичних ігор під час вивчення теоретичного матеріалу, виявлення доцільного місця і часу їх проведення на уроках алгебри та геометрії в 7-9 класах основної школи.

Проблеми особливостей організації дидактичних ігор під час вивчення теоретичного матеріалу на уроках алгебри та геометрії учнів 7-9 класів вивчали І.К. Данилов, В.К. Коваленко, М.І. Микитинська, М.М. Перов та інші.

Вивченню теоретичного матеріалу на уроках математики передує його логіко-дидактичний аналіз, у процесі якого вчителю слід визначити: твердження, які необхідно доводити; твердження, які можна вивести як ілюстративні факти; методи і прийоми доведення тверджень; твердження, які вводяться через розв’язування базових задач.

Для адекватної постановки завдань, які забезпечать досягнення результатів навчання, необхідно також визначити доцільні навчально-пізнавальні дії учнів у процесі засвоєння навчального матеріалу.

Підготовка учнів до засвоєння нових знань має здійснюватися такою системою методів і прийомів педагогічних дій, які б не тільки активізували у школярів відповідні знання і навички, але й мобілізовували їхню увагу, пам’ять, мислення, волю, почуття, викликали потребу, інтерес, бажання пізнати нове, створювали установку до дії для досягнення навчальної, розвиваючої та виховної цілей під час навчання [1, с. 7].

Однією з головних вимог до дидактичних ігор, які використовуються у процесі актуалізації знань на уроках математики в 7-9-х класах, є швидкий темп їх проходження та оперативність учителя в оцінюванні побаченого і почутого з метою визначення готовності класу до сприйняття нового матеріалу.

Цілям актуалізації опорних знань відповідала також гра “Світлофор”, під час якої учень, який знає повну і правильну відповідь на поставлене вчителем запитання, піднімає кружок зеленого кольору, учень, який знає, але не впевнений у правильності знайденої відповіді, піднімає кружок жовтого кольору, учень, який не має відповіді на запитання, піднімає кружок червоного кольору. Така гра формує в учнів уміння оцінювати свої знання, а вчителю дає можливість перевірити не тільки знання учнів, а й рівень їх самокритичності та справедливості щодо оцінки своїх знань.

Актуалізації знань сприяла також гра “Перевірка”, під час якої учні виконали перевірку запропонованих учителем тверджень на правильність. Експериментальне проведення такої гри на уроках алгебри та геометрії в 7-9-х класах показало, що до серії таких завдань варто включати кілька різних видів правильних тверджень одного й того самого змісту, що формує в учнів не тільки вміння відшуковувати помилки, а й формулювати одні й ті ж твердження різними способами.

Дидактичні ігри доцільно застосовуватися і в процесі вивчення нового матеріалу з алгебри та геометрії в 7-9-х класах. Під час засвоєння нових знань з математики вчителю слід так організувати навчання, щоб найкраще розв’язати три дидактичні задачі: 1) первинне засвоєння та відпрацювання нового матеріалу; 2) закріплення; 3) перевірка рівня засвоєння.

Ознайомлення учнів з новим матеріалом на уроках математики в 7-9-х класах основної школи у процесі колективної дидактичної гри приносить учням особливу радість від творчої співпраці під час відкриття нового.

Вивчення нового матеріалу в такий спосіб активізує діяльність учнів, яка націлена не тільки на досягнення навчального ефекту, а й на завершення ігрового задуму: відчути себе відвідувачем читального залу і попрацювати з літературою, яка в ньому є (додаткову літературу, яку можна використовувати у процесі роботи, приносить і пропонує вчитель), розвивати навички роботи за інструкцією.

Аналогічна дидактична гра була ефективною під час вивчення тем: “Системи лінійних рівнянь”, “Ознаки рівності прямокутних трикутників” у 7-му класі; “Квадратний корінь з добутку, частки і степеня”, “Функції”, “Синус, косинус і тангенс кутів від 0⁰ до 180⁰” у 8-му класі; “Системи лінійних нерівностей з однією змінною”, “Найпростіші перетворення графіків функцій”, “Ознаки подібності трикутників”, “Площа прямокутника, паралелограма, трикутника” у 9-му класі.

Література

1. Рижук В. І. Гра як метод навчання і виховання // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 16 - 18 (56 - 58), с 20 - 25

2. Шкіль М. І., Слєпкань З. І., Дубінчук О.С. Алгебра і початки аналізу: Підруч. для 10-11 кл. серед, закладів освіти. - К.: Зодіак - ЕКО, 1998. - 608с.