Шмига Тетяна

Студентка Т-6 групи (заочне відділення)

Виховання етичної культури школярів

На сучасному етапі розвитку суспільства відбуваються значні зміни, як у соціально-економічній, так і культурній сферах життя України.

У зв’язку з цим Державною національною програмою “Освіта (Україна ХХІ століття)” пріоритетними  визначено гуманізацію та гуманітаризацію системи освіти, що має сприяти вихованню й розвитку духовної культури підростаючого покоління. У реалізації цієї мети значна роль належить естетичному вихованню, спрямованому на формування в особистості естетичної культури.

Поняття естетична культура розглядається багатьма вченими (Г.Апресян, О.Буров, І.Зязюн, М.Каган, А.Комарова, Г.Лабковська, В.Липський, В.Малахов, Н.Миропольська, М.Овсянников, Л.Печко, С.Раппопорт та ін.), які підкреслюють, що  її формування пов’язане з розвитком естетичних творчих здібностей особистості. Останні сприяють перетворенню нею світу (природи й суспільного життя) “за законами краси”. Естетична культура реально виявляється в будь-якому вчинку людини, в її ставленні до довкілля.

Одним із найважливіших засобів формування естетичної культури особистості є мистецтво, яке відображає дійсність в художніх образах і перетворює зовнішні культурні цінності в морально-естетичні надбання людини.

В гуманітарній сфері ролі мистецтва в процесі виховання цілісної особистості приділяли увагу М.Бахтін, В.Ванслов, М.Верб, Л.Виготський, І.Гончаров, Д.Джола, Г.Єгоров, Д.Кабалевський, Є.Квятковський, Л.Коваль, Л.Коган, Є.Крупник, В.Кузін, Б.Ліхачов, Ю.Лотман, Б.Неменський, М.Овсянников, В.Скатерщикова, Ю.Фохт-Бабушкін, Р.Чернявський,  А.Щербо, О.Щолокова, Б.Юсов та ін. Особливості виховання школярів засобами різних видів мистецтва досліджувались психологами (Ф.Бичкуріна, Є.Ігнатьєв, Г.Кудіна, О.Леонтьєв, Б.Мейлах, О.Нікіфорова, Г.Петрова, Т.Шуртакова та ін.), а педагогами були запропоновані різноманітні підходи до використання мистецтва в навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл. У роботах В.Бутенка, Н.Волошиної,  Н.Дьоміної, Н.Мирецької, В.Полуніної та інших розглядається система естетичного виховання школярів, у якій вагоме місце відводиться знайомству учнів із різними видами мистецтва з наданням переваги одному з них для більш глибокого ознайомлення. Інші науковці (Л.Баженова,  Т.Пеня, Г.Шевченко, П.Халабузар) для вирішення завдань естетичного виховання вважають за необхідне об’єднання деяких видів мистецтва.

Знайомство учнів з творами мистецтва впливає на розвиток їхньої емоційності, чутливості до прекрасного й потворного, піднесеного й низького в дійсності. Завдяки своїй образності твори, живопису, музики, архітектури, скульптури тощо сприяють формуванню уяви, фантазії, образного мислення. Заглиблюючись у різні культури  через художні тексти, особистість сприймає їх як особливі, своєрідні і, відчуваючи свою єдність із ними, усвідомлює, що різноманітність національних художніх культур складає єдиний, цілісний культурний простір світу. А це є підставою для пошуків свого місця в сучасній культурі, прагненню до її  присвоєння та творчого перетворення.

У сучасній педагогічній науці й практиці існує певна суперечність між потребою в новому осмисленні значення естетичної культури для становлення особистості й традиційною недооцінкою ролі шкільних предметів гуманітарно-естетичного циклу. У шкільній практиці існує певна диспропорція: поряд із посиленою увагою до розвитку інтелекту недостатньо уваги приділяється вихованню культури почуттів. Спостерігається розрив між засвоєними знаннями, принципами й реальними вчинками школярів.

Педагогічні проблеми виховання естетичної культури старшокласників є закономірним відтворенням протиріч між вимогами суспільства й реальним станом культурного рівня молоді, між ідеалом естетично культурної людини й недостатньо дієвим механізмом сучасного навчально-виховного процесу в середніх освітніх закладах.

Соціально-педагогічна значущість і актуальність проблеми, відсутність чітко накреслених шляхів її вирішення в загальноосвітніх закладах на сучасному етапі розвитку суспільства обумовили вибір теми дослідження: “Виховання естетичної культури засобами комплексної взаємодії мистецтв)”.

Основою цілеспрямованого та систематичного художнього виховання молоді в загальноосвітній школі є естетичний цикл дисциплін. До його складу входять предмети, що мають назви, які відповідають головним видам мистецтва. Міцний зв’язок, що існує між музикою, літературою та образотворчим мистецтвом, визначається тим, що кожен з них своїми специфічними засобами розкриває внутрішній світ людини, особливості навколишнього світу.

Враховуючи специфіку впливу вищезгаданих мистецтв на раціональну та емоційну сфери свідомості особистості, можна зробити висновок про необхідність забезпечення комплексного впливу різних видів мистецтва на школяра. Так, головна функція літератури – передача інформації, а отже, вплив її творів на процес мислення є очевидним. Музика, відповідно, має величезні можливості впливу на емоційну сферу особистості, а образотворче мистецтво, викликаючи предметні та предметно-емоційні асоціативні зв’язки, здійснює активізуючий вплив на інтелектуальну та емоційну сфери психіки, тому комплексна взаємодія мистецтв у навчально-виховному процесі (за умови систематичного характеру), з одного боку, забезпечує повноцінне й усебічне відображення навколишньої дійсності, з іншого – сприяє багатогранному розвитку свідомості особистості, активізуючи її індивідуальний художній розвиток.

Вивчення сучасної методичної літератури приводить до висновку, що впровадження комплексу мистецтв у виховний процес є одним із пріоритетних напрямів дослідження. Аналіз наукової літератури дає уявлення про сучасний рівень розробленості проблеми в цілому та окремих її аспектів. Особливий інтерес у межах обраної теми статті викликають фундаментальні праці з проблем естетичного виховання особистості засобами трудового мистецтва (Л.Беземчук, А.Болгарський, Б,Брилін, І.Зязюн, Л.Коваль, Л.Масол, Є.Назайкінський, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Рудницька, О.Щолокова та ін.); теоретико-методичні розробки системи масового трудового виховання дітей (Е.Жак-Далькроз, Д.Кабалевський, З.Кодай, К.Орф); наукові праці, в яких предметом спеціального дослідження виступає ідея комплексного впливу мистецтва (П.Блонський, Є.Квятковський, М.Леонтович, Н.Мірецька, Б.Неменський, С.Шацький, Г.Шевченко, Б.Яворський).

Характер дослідження визначив необхідність звернення до наукових розвідок, предметом яких стало вивчення проблеми використання комплексної взаємодії мистецтв у педагогічному процесі (І.Дзержинська, Д.Кабалевський, М.Киященко, Б.Ліхачов, М.Леонтович, М.Максимова, Г.Мартьянова, В.Неверова, Т.Рейзенкінд, О.Рудницька, В.Сухомлинський, М.Таборідзе, Б.Юсов та ін.). У той же час теоретичні питання естетичного розвитку школярів у процесі комплексного сприйняття мистецтва недостатньо розглядались у педагогічній літературі.

Визначаючи чинники ефективності комплексного впливу мистецтва на особистість, психологи базуються насамперед на кардинальному принципі цілісності організму, його життєдіяльності, що пояснюється природною взаємодією органів чуття. Комплекс різних видів мистецтва розширює можливості асоціативної діяльності свідомості, що активізує уяву, процес мислення, поглиблює розуміння образу. Володіючи відносною самостійністю, комплекс мистецтв набуває нового звучання, підлягаючи ідейному задуму твору, що є основним. Художній образ при залученні різних мистецтв у комплексі набуває нової якості як за змістом, так і за формою, за рахунок чого і підсилюється його дія.

Сукупність окремих видів мистецтва може зробити особистість дійсно багатогранною. Комплексне опанування мистецтва оптимізує творчі здібності та сили людини, розвиток її фантазії, уяви, артистичності, інтелекту, тобто формує універсальні людські здібності для будь-яких сфер діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. – М.: Знание, 1987. – 215 с.

2. Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Педагогика, 1987. – 341 с.

3. Григорьев Н.Д., Шевченко Г.П. Проблемы взаимодействия искусств в системе эстетического воспитания // Эстетическое воспитание в школе. Вопросы системного похода. – М., 1988. – С. 61-67.

4. Кабалевський Д.Б. Як розповідати дітям про музику? – К.: Музична Україна, 1982. – 189 с.

5. Каган М.С. Роль и взаимодействие искусств в педагогическом процессе // Музыка в школе. – 1984. – №4. – С. 28-32.

6. Крижанівська Т.І. Методика комплексного розвитку художньої культури молодших школярів на уроках музики. – Рівне: РДГУ, 2001. –108 с.

7. Пирадов А.В. Эстетическая культура личности. – Л.: Об-во “Знание” РСФСР Ленингр. орг., 1978. – 75 с.

8. Ростовський О.Я. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. – К.: Освіта, 1991. – 98 с.

9. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей // Избранные труды: В 2 т. – М.: Педагогика, 1985. – Т.1. – 328 с.