Ярославська Л. І.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

Проблема педагогічних бар’єрів у сучасній педагогіці

Відомо, що найголовнішою метою виховання, навчання та освіти є гармонійний розвиток всебічно розвинутої особистості. У свою чергу навчально-виховний процес вважається ефективним та успішним, якщо ця мета дійсно реалізовується в реальному житті. Але існують обставини, які або сприяють цьому розвиткові, так звані фактори, або, навпаки, заважають йому, тобто бар’єри.

Проблема бар’єрів є надзвичайно актуальною в будь-якій людській діяльності. Вона відноситься до тих, практична значущість яких в повсякденному житті навряд чи може викликати сумнів. Як зазначає Р.Х. Шакуров «бар’єр – універсальний й постійний атрибут життя, її обов’язковий та необхідний супутник»; «відносини людини із світом – активна форма взаємодії, спрямована на подолання перешкод, які виникають на шляху задоволення її потреб» [5; с.11-12]. Разом з тим, ця проблема не відноситься до ряду добре досліджених в сучасній психології та, особливо, в педагогіці. Існує велика кількість поглядів на природу, сутність, функції, види бар’єрів. Деякі дослідження перетинаються в своїх суттєвих частинах, інші мають суперечності в основних положеннях. В залежності від підходу до розуміння сутності цього явища науковці досліджують різні аспекти бар’єрів. Так, існують численні праці, присвячені дослідженню психологічних бар’єрів в загальному значенні (С.І. Архангельський, Л.І.Божович, А.Н.Лєонтьєв, А.Н.Лук, А.Маслоу, Б.Д.Паригін, А.В.Шевирєв); певні дослідження вивчають настанову як бар’єр (Г.Г.Гранік, Р.М.Грановська, С.Л.Рубінштейн, А.Н.Самсонова, Д.Н.Узнадзе); окремі роботи розглядають особливості бар’єрів творчості (І.Ф.Бурганова, Ф.Г.Вафін, К.Х.Карамова, Ю.С.Крижанська А.І.Сафіна); бар’єри соціалізації (Л.І.Божович, Л.С.Виготський, М.Р.Гінзбур, О.Є.Єльнікова, К.К.Левін, Д.І.Фельдштейн); емоційні бар’єри (В.А.Бодров, Л.П.Гримак, Р.С.Лазарус, Н.І.Наєнко, С.Л.Рубінштейн, В.В.Суворова, Л.Б.Філонов); сенсові бар’єри (Л.І.Божовіч, М.С.Неймарк, Г.С.Фрумова) та інші аспекти.

Як перешкода у різноманітних сферах людської діяльності бар’єри розглядались з позицій різних психологічних підходів: особистісного; психоаналітичного; функціонально-цільового; ситуативного; перцептивного; комунікативного.

Щодо сучасного стану розвитку проблеми бар’єрів у психології та педагогіці, то аналіз вітчизняної психолого-педагогічної літератури з питань різноманітних проблем, труднощів і бар’єрів у навчальному процесі дозволяє визначити, що в науковій літературі розуміння бар’єрів в загальному значенні не вкладається в понятійний апарат ані психології, ані педагогіки. Психологи та педагоги часто ототожнюють поняття «бар’єр», «трудність», «перешкода». Сутність поняття «педагогічний бар’єр» також розкривається через його психологічне розуміння. Так, як приклади досліджень в цьому напрямі можна навести такі праці: В. Владимиров: «Особливості виникнення та подолання психологічних бар’єрів у викладачів вищої школи в процесі використання інформаційно-комунікативних технологій»; Л. Литвинова: «Психологічні механізми подолання дезадаптаційних переживань студентів першокурсників»; Н.Ткач: «Психологічні особливості прояву заздрощів студентів»; Т Циганчук: «Динаміка переживання стресів студентами вищих навчальних закладів»; І.Мазоха: «Психологічні детермінанти агресивності особистості (на матеріалі студентів вищого педагогічного навчального закладу)». Щодо самого поняття «педагогічний бар’єр», то чіткого визначення йому не надає жоден науковець. До визначення сутності цього поняття в рамках педагогічної психології найбільш наблизились О.Г.Барвенко, Т.І.Вербицька, які розглядали бар’єри в процесі вивчення навчальних предметів, а також А.К. Маркова, С.С. Назметдінова, Н.А. Подимов, які досліджували їх в рамках професійної діяльності вчителів. В рамках педагогічної психології всі дослідження бар’єрів можна виокремити у такі групи:

1. дослідження пізнавальних бар’єрів (Б.М.Кедров, А.І.Пилипенко, Я.А.Пономарьов, М.І.Романова,Л.М.Фрідман);

2. дослідження бар’єрів професійної діяльності вчителя (Н.О.Загуменних, А.К.Маркова, Н.А.Подимов);

3. дослідження бар’єрів, що виникають в процесі вивчення навчального предмету (О.Г.Барвенко, Т.І.Вербицька);

4. дослідження бар’єрів, що виникають у процесі додаткової професійної освіти (Д.А.Прохорова).

Окрім того, переважна більшість досліджень стосується питань особливостей та проблем саме педагогічного спілкування. Ця проблема досліджується за такими напрямами: історичний аспект (С.Білецька, О.Грива, О.Довженко, Т.Долгова, Т.Кошманова); формування культури та умінь педагогічного спілкування (Т.Гора, О.Лисевич); конфлікти як різновид бар’єрів (Г.Антонов, А.Анцупов, Г.Балл, С.Баникіної, В.Бассова, О.Бєлкін, Г.Болтунової, М.Васильєвої, С.Гиренко, О.Гуменюк, В.Жаворонков, В. Журавльов, І.Зиміна, Г.Карпова, О. Ковальов, Я. Коломинський, Ю. Костюшко, А.Лукашеко, О.Лукашонок, М.Рибакова, Є.Хаустова, Ю.Черненький, Т.Чистякова, А.Шкіль, Є.Шумилін). Аналіз наукових досліджень проблеми бар’єрів в галузі психології і педагогіки дозволяє зробити висновки, що найбільш дослідженою стає проблема бар’єрів спілкування, або як їх ще називають, комунікативних бар’єрів.

Проте, труднощі можуть виникати не тільки в процесі педагогічного спілкування («комунікативні бар’єри»), існують також і дидактичні бар’єри, пов’язані із вивченням навчальних предметів при виконанні окремих навчальних завдань.

Тобто, аналіз наукових досліджень в галузі проблеми бар’єрів у педагогіці доводить, що питання аналізу й осмислення педагогічних бар’єрів у дидактичному аспекті виявилося недостатньо дослідженим та не отримало цілеспрямованого цілісного осмислення. Можна зробити такі висновки:

1) у педагогіці розглядаються питання різноманітних проблем, труднощів, конфліктів у процесі навчання, але проблема бар’єрів залишається недослідженою;

2) окремі автори намагались розкрити сутність поняття «бар’єр» у педагогіці, але його або ототожнювали із поняттям «бар’єр педагогічного спілкування», або розкривали здебільшого з боку психології, ототожнюючи поняття «педагогічний бар’єр» та «психологічний бар’єр»; визначення поняттю «педагогічний бар’єр» не надав жоден автор;

3) у наукових працях розкриваються здебільшого питання сутності, особливостей, класифікації, функцій бар’єрів та психологічних бар’єрів, а не питання подолання бар’єрів педагогічними засобами, зокрема у процесі співробітництва. В деяких працях розглядаються окремі питання особливостей та умов подолання саме психологічних, а не педагогічних бар’єрів. Питання розробки цілісної системи подолання педагогічних бар’єрів, розробки засобів, які забезпечать подолання педагогічних бар’єрів, залишаються поза увагою дослідників.

Це стримує подолання суперечності, що має місце в системі як середньої, так і вищої освіти, між наявністю різноманітних педагогічних бар’єрів у педагогічній практиці та відсутністю науково обгрунтуваних педагогічних засобів їх подолання з метою забезпечення успішності та ефективності навчального процесу.

Литература:

1. Вербицька Т.І. Педагогічні умови подолання психологічних бар’єрів у студентів в процесі вивчення іноземної мови: дис. … кандидата пед. наук: 13.00.08 / Вербицька Тетяна Ігорівна. – Калінінград, 2003.

2. Карамова К. Х. Педагогічні умови та бар’єри творчої самореалізації студентів у навчанні на художньо-графічних факультетах: дис. … кандидата пед. наук: 13.00.01 / Карамова Клара Хакимівна. – Казань, 2002.

3. Подимов М. А. Психологічні бар’єри в професійній діяльності вчителя: дис. … доктора псих. наук: 19.00.07 / Подимов Микола Анатолійович. – М., 1999.

4. Чинкіна Н.Ш. Фактори та бар’єри творчого саморозвитку вчителя в умовах інноваційних шкіл. – Казань: 1996 – 48с.

5. Шакуров Р.Х. Эмоция. Личность.Деятельность (механизмы психодинамики.) – Казань: Центр инновационных технологий. – 2001. – 180с.