Володимир Карабанов

Психолого-педагогічні передумови здійснення самостійної роботи під час вивчення математики у старших класах

У доповіді порушено проблему психолого-педагогічних умов під час вивчення математики, організації самостійної роботи учнів старших класів.

Актуальність дослідження полягає в тому, що доповідь робить певний внесок у вивчення самостійної роботи учнів на уроках математики у старших класах.

Об'єкт дослідження – навчання математики в старшій загальноосвітній школі.

Предмет дослідження – самостійна робота старшокласників з математики як вид навчальної діяльності.

Мета наукової роботи –розробка методичної системи організації самостійної роботи старшокласників з математики.

Проблеми дослідження психолого-педагогічних передумов здійснення самостійної роботи під час вивчення математики у старших класах вивчали В.І.Загвязинський, Б.П. Єсіпов, Г.С. Костюк, І.С. Якиманська, Г.О. Балл та інші.

Проблеми, з якими зустрічаються вчителі математики в своїй повсякденній практичній діяльності, можна розв’язати лише за умови глибокого психолого-педагогічного аналізу їх сутності, тобто аналізу процесу навчання з точки зору діяльності учня – головної фігури цього процесу. Тому, плануючи діяльність учителя з формування самостійної роботи як повноцінної діяльності учнів та всіх структурних елементів цієї діяльності, слід розглянути питання психічного розвитку учнів, сформованості у них уваги та уяви, сприймання та пам’яті, мислення та мовлення, навичок самостійного оволодівання математичними знаннями.

Значну роль у розвитку загальних здібностей старшокласників до самостійної навчальної діяльності відіграє така їх якість, як самостійність [28]. З одного боку, вона розвивається в навчанні лише через самостійну роботу, а з іншого – реалізація самостійної роботи як повноцінної діяльності потребує певної сформованості такої риси. Це зумовлює необхідність диференціації самостійної роботи з математики не лише за рівнем навченості, а й за ступінню самостійності учнів під час її виконання.

На певному етапі розвитку самостійності учіння слід організовувати індивідуальну, або гомогенну групову самостійну роботу, але так, щоб з одного боку учні вимушені самостійно долати труднощі, з іншого – мали можливість переконатись у своїй спроможності це робити.

Важливу роль у математичній творчості школярів відіграє процес згортання розумових дій Під час розв’язування математичних задач вони допомагають мислено заглянути вперед, підказати вірогідний результат, пов’язаний з орієнтаційними узагальненнями.

При правильній організації самостійної роботи запам’ятовування має позитивний вплив на розвиток розумових здібностей учнів, формування їх як особистостей.

Діяльність старшокласників набуває нового емоційного забарвлення, пов’язаного з їх прагненням до формування наукового світогляду. Характеризуючи світогляд молоді, треба зважати й на фази його формування, оскільки існує певна відмінність між юнню 15–16 років і 17–18 - річною молоддю. На останній фазі система ціннісних орієнтирів молодої людини загалом наближається до тієї, яка визнається дорослими. На новий щабель підноситься свідома регуляція особистістю своїх дій і вчинків, свого ставлення до навколишнього світу, до інших людей і до себе самої, що особливо потрібно враховувати під час формування елементів спонукальної складової самостійної роботи учня. Вирішальними спонуками його поведінки стають мотиви, пов’язані з поглядами і переконаннями як складовими частинами світогляду молодої людини.

Глибоке знання реальних навчальних можливостей учнів, психологічних закономірностей їх розвитку дозволяє науково планувати вибір методів, організаційних форм і засобів навчання.

Важливе місце у формуванні самостійної роботи як особистої навчальної діяльності займає правильний вибір засобів навчання. Це дає можливість здійснити диференційований підхід до міри й форми допомоги вчителя під час виконання учнями самостійної роботи з урахуванням їх індивідуальних особливостей.

У старших класах особливого значення набуває самостійна робота з використанням комп’ютера, але зауважимо, що для учнів з різним рівнем знань, навичок і вмінь, з різним рівнем сформованості самостійності учіння таке використання матиме різне дидактичне спрямування. У одному випадку комп’ютер – це засіб візуалізації об’єктів для сприйняття, формування позитивного мотиву її виконання, в іншому – засіб, що дає можливість для перевірки гіпотези, розв’язування практичного завдання, здійснення узагальнень, систематизації матеріалу, що вивчається, удосконалення методів учіння.

Вибираючи той чи інший метод навчання, організаційну форму чи засіб навчання, вчитель вирішує ряд питань, наприклад, пояснювати новий матеріал самому чи запропонувати учням вивчити його самостійно, планує той чи інший рівень пізнавальної самостійності учнів. Спланувавши організацію пізнавальної діяльності учнів на всіх етапах уроку, вчитель добирає доцільні методи мотивації, контролю і корекції навчання з точки зору самостійної роботи старшокласників.

Література

1. Бех І. Д. Психологічні умови ефективної дії // Рідна школа. –1992. – № 1. – с. 41-46.

2. Григулич С. М. Психолого-педагогічні передумови здійснення самостійної діяльності учнів // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах. – К.: Пед. думка, 2000. – с. 66-71.

3. Слепкань З. И. Психолого-педагогические основы обучения математике: Методическое пособие. – К.: Рад. школа, 1983. – 192 с.