Шпилька Олена Іванівна

Зуєв Костянтин Олександрович

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановскьго

Ідея громадського суспільства і соціал-демократія

Неодмінною умовою становлення демократичних держав і формування націй у тій частині світу, яку ми вважаємо найрозвинутішою і на яку сьогодні орієнтуємося, було розгортання системи суспільних інститутів, що утворюють громадянське суспільство.

Нині громадянське суспільство розглядається як ключове поняття посткомуністичної трансформації. Дослідники перехідних процесів переконані, що "демократія проголошена не може стати демократією реальною, доки громадянське суспільство не зміцніє настільки, щоб стати дієвим конкурентом і опонентом старої номенклатури, що без вільного й потужного громадянського суспільства ринковий капіталізм неминуче перетвориться на капіталізм мафіозний".

З цього приводу стверджується, що громадянське суспільство потрібно передусім, навіть перед ринковими відносинами.

Але звідки воно може взятися? На Заході - відповідь одна: у нас - умови істотно відмінні. Чи зможе громадянське суспільство розвинутися на цій історично безпрецедентній і не дуже сприятливій основі? Питання залишається спірним, підкреслював Е.Темпер. Процес його становлення непростий і тривалий. Тільки від країни залежить, чи буде він більшою або меншою мірою успішним.

Спробуємо зрозуміти, якою є міра наявності або відсутності елементів громадянського суспільства в сучасній Україні.

Концепція громадянського суспільства, що почала формуватися за Нового часу, розвивалась й змінювалася паралельно з розвитком суспільної реальності, проте з другої половини XIX ст. і до другої половини XX ст. про неї майже забули. Коли ж у 80-х рр. XX ст. це поняття знову опинилося в центрі інтелектуальних дискусій, виявилося, що не всі вкладають у нього однаковий зміст. Відтак воно стало полісемантичним. Тому перед дослідниками постали завдання:

· точніше окреслити нормативний зміст поняття "громадянське суспільство", визначити, що воно являє собою як ідеальний тип;

· визначити його межі, відокремивши від інших суспільних феноменів;

· вивчити моделі громадянського суспільства через з'ясування його спільних і відмінних рис у різних країнах.

Громадянське суспільство - це стара, але дуже актуальна теоретична концепція, котра усе ще має значний аполітичний, нормативний і політичний потенціал. Причому тепер, як вважає Дж. Александер, вона прийшла в науку надовго. З крахом комунізму і кризою соціалістичних ідеологій центр ваги в дослідженні соціальних проблем перенесено із соціалізму на демократію. А в арсеналі демократичної теорії найприйнятнішою для аналізу проблем соціальної взаємодії та солідарності є саме концепція громадянського суспільства [1, 488].

За період незалежності в Україні було створено правові умови функціонування громадянського суспільства. (Конституція, закон "Про об'єднання громадян", "Про благодійність і благодійні організації", "Про творчих працівників і творчі спілки"). Завдяки новому законодавству й приватній власності стало можливим розвивати незалежні форми спілкування й співробітництва громадян, створювати з ініціативи громадян громадські організації й фонди, відкривати освітні установи, засновувати приватні ЗМІ. Можна констатувати, що без мережі економічно незалежних об'єднань громадян немає громадянського суспільства. Тому соціал-демократи виступають за активне сприяння держави у створюванні недержавних об'єднань громадян, за розроблення ефективного законодавства про ці організації, що передбачає їхнє право впливати на ухвалення державних рішень і контролювати їхнє виконання.

Важливими показниками розвитку громадянського суспільства є не тільки кількість організацій, а й кількість громадян, що беруть участь у їхній роботі. На жаль, соціологічні дослідження засвідчують зниження громадянського потенціалу українського суспільства [2, 336].

Значні громадські функції виконують також політичні партії. В 55 тезах СДПУ(О) вказано, що одним із найважливіших компонентів громадянського суспільства соціал-демократи вважають розвинену та ефективну функціонуючу партійну систему.

Серед напрямів покращення ситуації з формуванням громадянського суспільства в Україні необхідно назвати такі:

· утвердження принципу верховенства права, формування правової держави та її самообмеження у відносинах із громадянами й їхніми організаціями.

· підвищення рівня гарантованої прав і свобод;

· створення адекватної соціальної структури на основі розвитку приватної власності та ринкових відносин, формування середнього класу;

· розвиток системи спонсорської допомоги й меценатства;

· забезпечення вищого рівня незалежності ЗМІ та їхньої активної участі у формуванні громадянського суспільства;

· використання сімейного виховання, системи загальної та професійної освіти для формування нових цінностей та орієнтацій молоді;

· відродження національної традиції громадянського життя й повага до закону.

В України склалась мережа громадських інститутів, завдяки яким суспільне життя набуло певних рис громадянського суспільства. Разом із тим громадянське суспільство в Україні поки, що не заявило про себе як про центр сили, не стало реальною противагою владі. Суспільство все ще потребує радикальних зрушень у системі цінностей, характері відносин між державою й громадянином. Політична культура громадянського суспільства в Україні залишається недостатньо розвиненою.

Список літератури:

1. Бондарев Є.О. Політична історія України. – К., 2001. с.488.

2. Матвеев С.А. и др. Политология.- Х.: «Одиссей», 2001. с.336.