Право/ 11, Криминалистика
и судебная медицина
Т.В.Шабанова
Донецький
науково-дослідний інститут судових експертиз
Аналіз застосування методів хімічного чищення
в експертній практиці
Останніми роками
спостерігається стійке зростання кількості експертних досліджень предметів
волокнистої природи і виробів з них, що пройшли хімічне чищення, або за якими проводився нагляд в домашніх умовах.
Під час носіння виріб піддається забрудненню, в
деяких випадках виникає порушення
цілісності матеріалу на окремих ділянках. Забруднений виріб повинен піддаватися
пранню або чищенню. Прання і хімчистка – процеси, що здійснюються з
використанням хімічно активних речовин, тому вибір миючих засобів або засобів
хімчистки повинен проводитися з урахуванням волокнистого складу матеріалів
одягу. При порушенні встановленого режиму обробки (рН
розчинів, температури і ін.) знижується міцність матеріалів.
Хімічне чищення полягає в складній
фізико-хімічній і механічній дії на забруднений одяг. Плями утримуються на
тканинах завдяки адсорбції (на поверхні волокна), дифузії (усередині волокна),
за рахунок електризації волокон і хімічного з'єднання з волокном.
Процес хімічного чищення включає наступні
види дії на забруднення:
- екстрагування розчинником при знежиренні;
- миюча дія
поверхнево-активних речовин;
- механічна дія за рахунок тертя частин
одягу між собою і об стінки внутрішнього барабана знежирюючої
машини.
Всі перераховані види дії тісно пов'язані
між собою.
Хімічне чищення
підрозділяється на «сухе» і
«мокре» чищення.
«Сухе чищення» або знежирення це процес
поєднання різних видів дії на забруднення в середовищі розчинника. Водорозчинні
плями не вдається повністю вивести при знежиренні виробів, цей недолік
усувається при застосуванні підсилювачів хімічного чищення.
«Мокре чищення» – це поєднання вищеперелічених видів дії у водному розчині
поверхнево-активних речовин (синтетичних миючих засобів або мила).
На підприємствах
хімічного чищення застосовуються різні методи обробки виробів, які мають свої
достоїнства і недоліки.
Найпоширенішим
методом хімічного чищення поки залишається традиційне «сухе» чищення з
використанням перхлоретілену (ПХЕ).
ПХЕ – являється вуглеводневим розчинником, галогеновим.
Більше 90% хімчисток використовують перхлоретілен.
Перхлоретілен використовується як розчинник для чищення масових швейних і
трикотажних виробів — розчиняє жир, а разом з ним виводить з виробу і бруд.
Даний варіант
обробки має такі достоїнства: ефективне
і дуже швидке очищення виробів від забруднень, особливо жиро-масляного походження; усадка виробів вельми незначна.
Оскільки при чищенні не використовується вода, то
«усадка» волокон тканини не відбувається. Іноді незначну «усадку» дають речі з
штучного хутра, це пов'язано з особливою будовою і обробкою трикотажного
полотна (основи штучного хутра). Речі з натуральної шкіри, замші і овчини
(дублянки) після чищення можуть небагато «сісти» (т.з.
усадка релаксації), при обробних роботах (пропарювання, начісування)
така «усадка» усувається. Дуже рідко відбувається «усадка» підкладкової тканини
(піджаки) виробництва Індонезії і Кореї. Така усадка є порушенням технології
обробки тканини виробником (надмірне натягнення тканини при пропарюванні на
ткацькому виробництві). Передбачати прояв подібного дефекту до чищення
неможливо, усунути його можливо тільки при перекроюванні підкладки.
Недоліки: - не виводить плям цукру, солі, фруктових соків, пива і білкових
речовин, а також виникають складнощі при виведенні застарілих забруднень, а
також виникають труднощі при вибавленні застарілих плям;
- виводяться або зазнають істотну зміну обробні компоненти (жируючі, фарбники, плівкові покриття, покриття
декоративного характеру), що супроводиться втратою пластичності, підвищенням
«сухості» шкіри, втратою грязе- і
водовідштовхувальних властивостей, посиленням різновідтінковості
забарвлення;
- проблеми з клейовими складовими, які пов'язані з їх міграцією на поверхню виробу з подальшим їх
виведенням, що впливає на втрату форми виробу;
- труднощі при обробці комбінованих виробів з
невдалою комплектацією виробником що сильно розрізняються (або взагалі
несумісних) по властивостях матеріалів в одному виробі.
Тому при чищенні з використанням ПХЕ постійно удосконалюється технологія
хімічного чищення, застосовуються спеціальні добавки - підсилювачі хімічного
чищення, а також масла, жируючі, пом'якшувальні
засоби і просочення. Проте і до цього дня цей вид чищення найпоширеніший,
тому що він справляється з максимальною кількістю плям і забруднень.
Рідко використовується уайт-спірит,
його розчинювальна здатність менше ніж у перхлоретілена,
але деякі речі можна обробляти тільки в цьому розчиннику (дубльовані клейові матеріали, різні види обробок на шкіряних речах і дублянках).
Достоїнства:
- уайт-спірит добре розчиняє
жири (сало, масло вершкове), бджолиний віск, риб'ячий жир, пото-жирові
виділення людини, масла (окрім касторової олії і масел, що окислювалися),
змащувальні масла, дьоготь, ваксу, парафін, пік, каніфоль, каучук і інші
речовини;
- не розчиняє фенольно-формальдегідні смоли, мочевино-формальдегіди, природний жир, що міститься на
шерстяному волокні. Це обумовлює збереження м'якості, еластичності, блиску і
міцності виробів з шерстяних волокон;
- не змінює забарвлення волокнистих матеріалів, не надає
руйнуючої дії на фурнітуру, виготовлену з пластичних мас;
- не розчиняє клейові складові;
- менш токсичний, ніж інші розчинники.
Основний недолік уайт-спірита вибухово- і пожаронебезпечність.
Раніше застосовувався розчинник - фреон, що зараз
не використовується по екологічних і економічних міркуваннях.
Чищення з використанням гідрокарбона
– не так псує тканини, як хімчистка і прання, які зношують волокна, тому рано
чи пізно завдають шкоди виробу. Даний вид чищення більш екологічний, але
слабкіше, ніж перхлоретілен, тому майже не використовується.
«Сухе» чищення
з використанням вуглеводневих розчинників.
KWL-розчинники
є негалогеновими ізопарафіновими
вуглеводнями з низьким змістом ароматичних з'єднань.
Чищення у
вуглеводневих розчинниках не так давно прийшло на зміну чищенню в середовищі
фреону R-113. Річ у тому, що в 1987 році в багатьох країнах Європи фреон був
заборонений до випуску через високий озоноруйнуючий
потенціал. З тих пір для виробів, які заборонено чистити в перхлоретілені (маркіровка на таких виробах — F в кружечку),
використовується вуглеводень.
Даний вид
обробки має достатню дорожнечу використовуваного устаткування і самого
розчинника, у використовуванні якого існує значна кількість обмежуючих умов.
Вуглеводневі
розчинники особливо показані для обробки виробів шкіряного асортименту, особливо
дорогих виробів хутрово-хутряного асортименту. Вироби повністю зберігають свою
природну м'якість, насиченість відтінків і гриф.
Різновиди «сухого» чищення, застосування яких обмежене:
- Райнекс (Rynex). Хімічна
структура даного препарату є сумішшю глікольефірів.
Володіє хорошою розчинювальною і миючою здатністю;
- Грінерф (Greenearth). Його головна перевага - повна відсутність
запаху. Це препарат на силіконовій
основі;
- зріджений СО2. Миюча здатність зрідженого СО2 обмежена, що вимагає використовування
в машині хімчистки підсилювачів.
«Вологе чищення» («мокра» чистка, аквачищення,
акватекс) — тип хімічного чищення, при якій в ролі
розчинника виступає вода (при низькій температурі від 35оС до
50 оС) плюс спеціальні миючі і
пом'якшувальні добавки при обмеженій механічній дії. Для обробки виробів із
замші, шкіри і хутра додатково використовують спеціальне жирування. Аквачищення - це сучасний щадний вид чищення, оптимальний
для таких делікатних речей, як, наприклад, весільні плаття. Дана технологія здатна
надавати зберігаючу дію у відношенні особливо тонких
волокон оскільки передбачає застосування проти звалювальних і проти усадкових
засобів з добавками для захисту волокна тканини. Акватекс — це також
єдино можливий вид чищення для деяких комбінованих виробів. Наприклад, зараз
нерідко зустрічаються куртки, в яких тканина з поліуретановими волокнами скомбінована з хутряною обробкою. Поліуретанові
волокна не можна піддавати чищенню в перхлоретілені (можна тільки прати), а
хутро, у свою чергу, прати не можна. Прати рекомендується речі з льону,
бавовни, синтетичних матеріалів, тканини, що мають плівкові покриття і
просочення. По можливості, всі речі, що контактують з тілом (натільна білизна,
сорочки, блузи, трикотаж), бажано прати.
Достоїнства:
- забезпечує безпроблемне чищення складних
комбінованих виробів;
- ідеально зберігає кольорову гаму виробів;
- менше негативної дії на обробні компоненти;
- хороший ефект при видаленні більшості
водорозчинних забруднень (оскільки розчинником є вода); водорозчинні плями, що завдають багато клопоту при звичній
хімчистці, як правило, не викликають великих проблем при аква-чистці
з використанням відповідних препаратів;
- єдиний спосіб усунення
плям крові;
- повна
відсутність залишкового запаху розчинника.
Недоліки:
- технологічний цикл дуже довгий, багато ручної праці;
- обмежує
асортимент речей, які можна піддати такій обробці (шерстяні тканини, речі з
тканин, покритих різноманітними апретами при виробництві, речі, зшиті з шматків
тканин різних кольорів, і ще цілий ряд сучасного асортименту одягу);
- в процесі прання домішки і солі, що містяться у
воді, вступають в реакцію з миючими
засобами і створюють з'єднання, що покривають поверхню речей і псують її
зовнішній вигляд. Найпоширенішим ефектом подібного роду є осідання «вапняного
мила» на поверхні речі, яке безповоротно псує шкіряний асортимент, особливо
світлих тонів;
- низька чистяча здатність препаратів;
- складність при видаленні застарілих жиро-масляних
забруднень;
- значна усадка в порівнянні з традиційними методами
обробки.
Використовування додаткових препаратів.
Для видалення плям
використовують спеціальні плямовибавні препарати. Це складні композиції, що
складаються з 5-10 різних речовин. Їх застосування вимагає спеціальних знань і
навиків.
Для відновлення властивостей матеріалів
застосовуються спеціальні препарати: антистатик,
водовідштовхувальне просочення, апрет (додає тканини приємну наповненість,
м'якість), жирування (для шкіри, замші та хутра).
Для поліпшення якості чищення використовують
підсилювач чищення. Він дозволяє видаляти забруднення, що задавнилися.
При проведенні досліджень виробів, що пройшли хімічне чищення, експерту
необхідно ознайомитися з технологією чищення, характеристикою програми і
елементів, вживаних конкретним підприємством хімічного чищення для того, щоб
визначити які недоліки можуть бути на виробі після застосування даного методу
чистки.
Данні дослідження вимагають індивідуального
підходу до кожного окремо взятого виробу, а встановити причину виникнення
дефектів на виробі, на сьогоднішній день, можливо тільки експериментальним
шляхом.
Сведения
об авторе статьи «Аналіз застосування методів хімічного чищення в експертній практиці».
Шабанова Татьяна
Владимировна, г.Донецк-54, пр. Киевский, д.63-б, кв.44. тел.(062) 312-12-65,
8-097-242-64-60старший научный сотрудник лаборатории судебно-биологических,
химических и физических исследований Донецкого НИИ судебных экспертиз.
Адрес
для корреспонденции: 83102, г.Донецк-102, ул. Ливенка,
4. Донецкий НИИ судебных экспертиз. Тел. 062- 302-80-39.