Право/2.Административное и финансовое право

 

Шкарупа К.В.

Київський національний університет внутрішніх справ

ПОНЯТІЙНО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

 

У процесі розвитку адміністративно-правових основ інституту адміністративної відповідальності важливе місце займає теоретична концептуалізація самого поняття адміністративної відповідальності. У цьому розумінні важливо охарактеризувати та уточнити понятійно-теоретичні основи даної категорії у галузі адміністративного права.

Для понятійно-теоретичного уточнення поняття адміністративної відповідальності необхідно, у першу чергу, звернути увагу на особливості існуючих концепцій поняття адміністративної відповідальності. Так, у концепції Я. І. Кінаш зазначається, що: «Адміністративна відповідальність – це правовий інститут, який започатковує потенційну можливість держави, закріплену в сукупності матеріальних і процесуально-правових норм, що регулюють виникнення, установлення, зміну і припинення суспільних відносин у зв’язку із вчиненням особою адміністративно караного діяння і процедуру притягнення правопорушника до відповідальності згідно із законом» [[1]]. Тобто, у цьому визначенні основним чинником суспільних відносин є адміністративна делікатність, але тут також важливим моментом є сфера провадження.

У цьому контексті слід погодитись із думкою Д. М. Лук’янець про те, що для адміністративної відповідальності головною відмінністю є те, що вона реалізується в адміністративному порядку, у процесі реалізації державним органом своїх виконавчо-розпорядчих повноважень. При цьому, процедура притягнення до адміністративної відповідальності оформлена у вигляді адміністративного провадження з усіма притаманними йому ознаками. Навіть у тих випадках, коли справи про адміністративні правопорушення розглядаються судами, зберігається саме адміністративний порядок притягнення до відповідальності [[2]].

Проте, тут важливо розрізняти типологічні особливості відмінності адміністративної відповідальності фізичних та юридичних осіб. Якщо вищенаведені тлумачення, безперечно, охоплюють собою адміністративну відповідальність фізичних осіб, то для юридичних осіб характерними є певні відмінності, а саме:

- специфічний (не спеціальний) суб’єкт відповідальності;

- правову поведінку суб’єкта, яка реалізується в діяльності фізичних осіб, що складають соціальний субстрат юридичної особи, внаслідок чого вина юридичної особи серйозно відрізняється від вини особи фізичної;

- стягнення, яке застосовується до правопорушника, тягне негативні наслідки не лише відносно порушника (юридичної особи), а й пов’язаним з нею фізичним особам.

Виділення адміністративної відповідальності юридичних осіб в окремий підінститут має істотне практичне значення. Саме з ним пов’язано розмежування процедури притягнення до відповідальності фізичних та юридичних осіб, а також встановлення системи стягнень, що можуть застосовуватись до юридичних осіб [[3]].

Проте, на сьогоднішній день нормативний акт на зразок КпАП, який би визначав порядок притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб відсутній. Адміністративно-процесуальні норми, що регулюють провадження у справах про адміністративні правопорушення юридичних осіб містяться в інших законах України, але і в них такий порядок або ж взагалі не передбачений, або передбачений лише частково [[4]].

Проте, багато науковців у понятійно-теоретичному тлумаченні адміністративної відповідальності втрачають фактор відмінності між адміністративною відповідальністю фізичних і юридичних осіб, ототожнюючи у одному понятті «особа». Наприклад, О. С. Літошенко визначає адміністративну відповідальність як врегульовані нормами правовідносини між державою в особі органів адміністративної юрисдикції і відповідних посадових осіб та особою, яка скоїла адміністративне правопорушення, що знаходять свій вираз у застосуванні до правопорушника адміністративних стягнень, які тягнуть за собою несприятливі наслідки особистого, майнового та іншого характеру і владний осуд винного суб’єкта з метою попередження та припинення адміністративних правопорушень [[5]].

Отже, необхідно у понятійно-теоретичному визначенні удосконалити тлумачення адміністративної відповідальності, конкретизувавши її суб’єкт – фізичні та юридичні особи. Відтак, адміністративна відповідальність – це урегульовані нормами адміністративного права правовідносини, що включають у себе відносини між компетентними державними органами та фізичними і юридичними особами, предметом яких є нормативно врегульований владний осуд винного суб’єкта у процесі попередження та припинення адміністративних правопорушень.

 

Література

 


[1]. Кінаш Я.І. Трансформація адміністративної відповідальності: правові та організаційні засади. Автореф. дис. канд. юрид. наук:12.00.07 – Ірпінь, 2005. – С. 10 – 11.

[2]. Лук’янець Д.М. Типологія юридичної відповідальності // Юридична Україна. – №3. – 2004. – С. 4–10.

[3]. Зима О.Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998. – Вип. 34.– С. 98 – 101.

[4]. Жильцов О.Л. Систематизація законодавства України про адміністративну відповідальність юридичних осіб: сучасний стан та шляхи вдосконалення // Матеріали міжнародної науково – практичної конференції “Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення”: У 2-х. ч., Сімферополь, 2006. – Ч.1. – С.146-150.

[5]. Літошенко О.С. Адміністративна відповідальність як вид юридичної відповідальності: поняття та специфіка // Міжнародне право і національне законодавство: Зб. наук. праць. Вип. 3. – К.: КиМУ, 2003. – С. 121-126.