Черненко М.І., Ткаченко Ю.В.

Дніпропетровський національний університет

Порушення когнітивних функцій у хворих на розсіяний склероз

Розсіяний склероз (РС) є поширеним неврологічним захворюванням, яке вражає, як правило, особи молодого віку (20-40 р.) в найбільш сприятливий для працездатності період життя. За даними Міністерства охорони здоров’я України в останні роки спостерігається явна тенденція до поширеності розсіяного склерозу. Наприклад, у 2004 році зареєстровано 18 144 випадки захворювання, у порівнянні з 16 701 – у 1999 р. До того ж за останні 20 років поширеність розсіяного склерозу в Україні зросла в 2,5 рази [3]. Саме тому фахівці медичної служби стурбовані поширеністю цього невиліковного захворювання, бо підвищення частоти захворюваності на розсіяний склероз у такому важливому економічному регіоні, як Україна, перетворює проблему розсіяного склерозу із медичної на соціальну.

Розсіяний склероз характеризується наявністю осередків демієлінізації у головному та спинному мозку. У зв’язку з цим, звичайно, відбувається порушення усіх функцій людини, що призводить до інвалідизації та погіршення якості життя хворих на РС. Одне з найбільш інвалідизуючих клінічних проявів процесу демієлінізації при РС є порушення когнітивних функцій.

Поняття когнітивних функцій організму людини є досить неоднорідним, яке психологи трактують по-різному. У нашому випадку, під когнітивними, тобто пізнавальними функціями організму ми розуміємо сукупність найбільш складних функцій головного мозку людини, за допомогою яких відбувається процес раціонального сприймання світу та взаємодія з оточуючим середовищем. Як вважають дослідники, цей процес складається з чотирьох компонентів, які випливають один з одного та з якими тісно пов’язані певні пізнавальні функції організму. Цими компонентами є сприймання інформації, її обробка та аналіз, запам’ятовування і збереження інформації та обмін, побудова та виконання програми дій. Таким чином, поняття когнітивних функцій організму охоплює гнозис, увагу, узагальнення, виявлення схожостей та відмінностей, певні формально-логічні операції, встановлення асоціативних зв’язків, пам’ять, мовлення, праксис тощо [4].

Більша частина хворих на розсіяний склероз вже протягом перших 3-5 років перебігу захворювання скаржиться на стійкі порушення нейропсихологічних функцій [1]. Проведені психологічні дослідження Тринитатського Ю.В., та Лемешевської А.А говорять про порушення здатності до короткочасного та довготривалого, мимовільного та довільного запам’ятовування, нестійкість уваги, виснажуваність мнемічних процесів при тривалому навантаженні. [4]. У групі хворих на розсіяний склероз спостерігається також загальний низький рівень конструктивного мислення, вираженість категоричного мислення, яка вказує на тенденцію до ригідності мислительних процесів.

Характерним є також зниження здатності до узагальнення у хворих РС, яке виявляється в домінуванні безпосередніх уявлень про предмети і явища. Оперування загальними ознаками замінюється встановленням конкретних зв'язків між предметами. Хворі на РС при класифікації предметів застосовують конкретно-ситуаційні рішення, схильні до деталізації, яка полягає у виділенні підгруп, малоактуальних, прихованих ознак понять [4]. Проведені дослідження вказують, що 42 % респондентів, хворих на розсіяний склероз мають показники нижчі за норму. Дослідження уваги за таблицями Горбова-Шульте довели, що близько 88% досліджуваних хворих на розсіяний склероз мають показники уваги нижчі за норму [2].

Необхідно пам’ятати про особливості захворювання: ступінь важкості проявів, перебіг, форму захворювання тощо, і пов’язаний з цим ступінь прояву тих чи інших когнітивних функцій. Важливим аспектом є наявність двох видів порушень: зміни, що виникають в стадії загострення та фонові зміни, що, як вважають дослідники, є наслідком попереднього погіршення фізичного стану хворого. Під час загострення частіше за все порушувались показники вербальної короткочасної, семантичної та невербальної пам’яті, швидкості сенсомоторних реакцій з наступним відносним відновленням протягом місяця та стабілізацією в період ремісії. Аналіз нервово-психічних співвідношень у дослідженні Поливоди Н.М. показав залежність розладів психічної сфери від глибини вираженості неврологічної симптоматики, Так, інтелектуально-мнестичні та афективні порушення є характерними для ІІ-ІV ступенів важкості проявів, а для хворих з V ступенем – інтелектуально-мнестичні, афективні та апато-гіпобулічні порушення. Явно виражених змін у когнітивній сфері хворих на РС з І ступенем важкості проявів не виявлено.

Результати проведеного дослідження і вивчення наукових джерел з питання розладу когнітивних функцій у хворих на РС підтвердили наявність легких і помірних когнітивних порушень, тобто короткочасної і довготривалої пам'яті, вербальної та невербальної пам’яті, абстрактного мислення, здатності до узагальнення і класифікації, зниження уваги і швидкості сенсомоторних реакцій, підвищену стомлюваність і виснажуваність психічних процесів тощо.

Перелік використаних джерел:

1. Алексеева Т.Г., Бойко А.Н., Гусев Е.И. Спектр нейропсихологических изменений при рассеянном склерозе // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. – 2000. - №11. – С. 15-20.

2. Алексеева Т.Г., Ениколопова Е.В., Садальская Е.В. и др. Комплексный подход к оценке когнитивной и эмоционально-личностной сфер у больных рассеянным склерозом // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова, спецвыпуск «Рассеянный склероз». – 2002. - №1. – С.20-25.

3. Волошина Н.П., Грицай Н.Н., Дыкан И.Н. и др. Рассеянный склероз: актуальность проблемы в Украине, современные аспекты иммунопатогенеза, клиники, диагностики и лечения. Украинский междисциплинарный консенсус. // Неврология и психиатрия. – 2007. - № 215. – С. 20-24.

4. Тринитатский Ю.В., Лемешевская А.А. Когнитивные нарушения у больных рассеянным склерозом и их коррекция // Клиническая неврология. 2007. – №2. – С.27-30