Долгова Л.Г., Трофименко О.А

Дніпропетровський національний університет

Динаміка вмісту низькомолекулярних антиоксидантів в листках рослин представників роду Chaenomeles Lindl

Дослідження антиоксидантів в вегетативних органах рослин родового комплексу Chaenomeles Lindl . є важливими, тому що вони недостатньо використовуються в озелененні міст та селищ степової зони України. Для використання їх в зеленому будівництві необхідно визначити стійкість цих рослин до умов середовища. Показниками стійкості є їх антиоксидантна система, тому визначення вмісту аскорбінової кислоти та глутатіону є актуальним. [2].

Метою дослідження було визначити вміст аскорбінової кислоти та глутатіону, як складових частин антиоксидантної системи у представників родового комплексу Chaenomeles Lindl.

Об’єктами досліджень були рослини – інтродуценти :

Chaenomelis.. sinensis ( Thouin ) Koehne.; Chaenomelis speciosa (Sweet) Nakai., Chaenomelis cathayensis (Hemsl.) C.K.Schneid.; Chaenomelis japonica (Thunb.) Lindl.; Chaenomelis. maulei (Mast) C.K.Schneid.; Chaenomelis cathayensis (Hemsl.) C.K.Schneid.; [1.]

Вміст аскорбінової кислоти та глутатіону визначали за методикою Петта в модифікації Прокошева .[3].

Аналізуючи отримані результати можна сказати, що на початку, найбільший вміст аскорбінової кислоти спостерігається у фазі активного росту рослин виду Chaenomelis. мaulei 0,37 мг % ( табл.1 ).

Найменший вміст аскорбінової кислоти спостерігається у рослин Ch.sinensis. Ch. speciosa ( табл. 1.), в кінці фази активного росту (червні) спостерігалося підвищення вмісту аскорбінової кислоти у всіх досліджуваних рослин. В фазі вторинного росту спостерігалося зниження вмісту аскорбінової кислоти ( крім Chaenomelis sinensis. ); Навпаки його вміст збільшується у цих рослин до 0,040 мг %, у фазі фізіологічного спокою спостерігається зниження аскорбінової кислоти у всіх представників цього роду ( в межах 0,016 – 0,028 мг % )

Таблиця 1.

Накопичення аскорбінової кислоти в рослинах роду Chaenomelis Lindl. ( мг %)

Назва рослин	Місяць
	Травень	Червень	Липень	Серпень
Ch. yaponica	0,033	0,038	0,026	0,023
Ch. maulei	0,037	0,028	0,026	0,024
Ch. cathayensis	0,035	0,037	0,03	0,018
Ch. sinensis	0,029	0,033	0,04	0,028
Ch. speciosa	0,029	0,03	0,021	0,016

До складу антиоксидантної системи рослин входить глутатіон – три пептид, який складається із залишків глутамінової кислоти, цистеїну та глікоколу. Завдяки сульфгідрильній групі глутатіон здатний до окислювально-відновлювальних перетворень. Глутатіон в рослині виконує багато функцій:

Захищає організм від активних кисневих сполук, відновлює та ізомеризує дисульфідні зв’язки, впливає на активність ферментів та інших білків, підтримує функції мембран, коферментні функції, є резервом цистеїну, впливає на біосинтез білку та нуклеїнових кислот, приймає участь у метаболізмі ксенобіотиків, підвищує резистентність клітин до шкідливих впливів.

У рослин роду Chaenomeles. в кінці фази активного росту спостерігається підвищення вмісту глутатіону ( від 0,088 – 0,230 мг % ). В липні ( фаза вторинного росту ), спостерігаємо максимальне накопичення глутатіону ( від 0,108 до 0,416 мг % ); у рослин виду Chaenomeles cathayensis. - найбільший вміст глутатіону ( 0,416 мг % ), що характерно для рослин цього виду впродовж вегетаційного сезону. В кінці його зі зниженням метаболічних процесів вміст глутатіону також знижується у всіх досліджу ванних видів рослин.

Таблиця 2.

Вміст глутатіону ( мг % ) в рослинах роду Chaenomelis Lindl.

Назва рослин	Місяць
	Травень	Червень	Липень	Серпень
Ch. japonica	0,059	0,094	0,16	0,032
Ch. maulei	0,061	0,088	0,127	0,09
Ch.cathayensis	0,175	0,230	0,416	0,243
Ch. sinensis	0,095	0,09	0,108	0,096
Ch. spesiosa	0,059	0,117	0,181	0,083

Таким чином, найбільше накопичення аскорбінової кислоти характерне для рослин виду Chaenomeles sinensis , а найменше - у Chaenomeles speсiosa .

Найбільший вміст глутатіону у представників виду Chaenomeles speсiosa , найменший у Chaenomeles japonica.. Отже, динаміка вмісту низькомолекулярних антиоксидантів притаманна рослинам видів Chaenomelis sinensis , Chaenomelis speciosa , що дає змогу рекомендувати їх для озеленення міст та селищ степової зони України.

Список використаної літератури:

1. Кохно М.А., Трофименко Н.М., Пархоменко Л.І., та ін. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Частина 2. Довідник.-К.: фітосоціоцентр, 2005.-716с

2. Н.И. Якушкина, физиология растений: Учеб. Пособие для студ.биол.спец.пед.ин-тов.-М:Просвещение, 1980.-303с. 3. Практикум по физиологии растений Н.Н. Третьяков . Т.В. Карнаухова. – 3-е издание. – М: Агроапромиздат., 1990. – 271 с.