В.П.
Бессонова, К.О. Павлюченко
Дніпропетровський державний аграрний університет
Вплив емістиму С на показники цвітіння
декоративних квіткових рослин
Квіткове оформлення слугує основним засобом прикрашання вулиць,
площ, бульварів, скверів, парків, приватних садиб. За останній час воно
підлягло великим змінам, які спрямовані на покращення архітектурно-художнього
обліку квітників, а також завдяки сучасним архітектурно-плановим рішенням
міського і сільського будівництва.
Одним із елементів сучасних
технологій вирощування високоякісних декоративних рослин може бути застосування
біорегуляторів росту, які спрямовано регулюють найважливіші процеси в
рослинному організмі, найповніше реалізують його потенційні можливості. Тому
дослідження впливу на рослини нових регуляторів росту, в тому числі і на декоративні,
є вельми актуальними. Мета даного дослідження – оцінити вплив емістиму С на
цвітіння однорічних декоративних рослин.
Об’єктами дослідження були такі
декоративні рослини як бальзамін садовий, шавлія блискуча, петунія гібридна,
ротики садові, чорнобривці розлогі, нагідки лікарські
Насіння кожного виду рослин
ділили на дві частини. Одну з них замочували у розчині емістиму С (0,2мл
препарату на 200мл води), іншу – у воді. Насіння висівали у ящики з грунтом і
вирощували розсаду. У фазі двох справжніх листків здійснювали пікірування. У
віці 65 діб розсаду досліджених видів висаджували на ділянки 12 травня. Рослини вирощували на ділянках
1×1м (мілкоділяночний дослід) у трьох повторностях для кожного виду.
Варіант 1 – контроль; ні
рослини ні насіння не обробляли стимулятором, варіант 2 – рослини вирощували з
насіння, що було замочене у розчині емістиму С, варіант 3 – рослини, з насіння
,що не замочувалося у розчині емістиму С, обприскували цим регулятором у фазі
двох справжніх листків, фазу гілкування, фазу початку бутонізації (1мл
препарату на 10л води).
При обприскуванні рослин варіанту 3 емістимом С, контрольні рослини і
рослини другого варіанту, обприскували
такою ж кількістю води. Обприскування проводили ручним пульверизатором. Витрата
робочого розчину становила 30мл на 1м2. Морфологічні дослідження
проводилися за загальноприйнятими методиками.
Таблиця 1.
Кількість
квіток на рослині за вегетацію, шт.
|
Вид |
Контроль |
Замочування насіння |
t |
Замочування насіння |
t |
|
Бальзамін садовий |
140,31± 3,29 |
160,62±3,12 |
4,51 |
178,78± 3,41 |
8,13 |
|
Нагідки лікарські |
30,14± 1,60 |
35,59± 0,71 |
3,11 |
37,42± 1,47 |
3,35 |
|
Петунія гібридна |
105,52± 2,11 |
118,51± 1,53 |
4,98 |
144,05± 3,62 |
9,19 |
|
Ротики садові |
125,47± 4,27 |
144,75 ± 2,31 |
3,97 |
175,73 ± 4,12 |
8,47 |
|
Чорнобривці розлогі |
50,4± 1,31 |
57,82± 1,24 |
4,11 |
66,33± 2,17 |
6,28 |
|
Шавлія блискуча |
90,32± 2,22 |
107,76±2,12 |
5,68 |
113,38±3,23 |
5,88 |
Емістим С благоприємно впливає на цвітіння однорічних квіткових рослин.
Збільшується кількість квіток, що утворюються на рослинах за вегетацію
(табл..1). Значніше цей показник змінюється у рослин під впливом обприскування
рослин порівняно з обробкою насіння. При обробці насіння регулятором росту перевищення
дослідних показників над контрольними коливаються від 12,31%, у петунії
гібридної до 19,32% у шавлії блискучої, тобто позитивна дія не вища за 20%. При
обприскуванні рослин емістимом С кількість квіток на рослині за період вегетації
в залежності від виду зростає від 24,17% до 40,05%. Більше, ніж у інших видів
число квіток збільшується у ротиків садових і петунії гібридної.
У ротиків садових і шавлії блискучої за дії емістиму підвищується
кількість квіток у суцвітті. У варіанті 3 (обприскування рослин регулятором
росту) їх число зростає у шавлії блискучої на 16,1%, ротиків садових – 20,3%,
стосовно контрольних значень, у варіанті 2 (замочування насіння) ці зміни
значно менші 9,3% і 11,2% відповідно. Регулятор росту може впливати
безпосередньо на час закладання квіток у досліді з обприскуванням. У цьому
варіанті цвітіння починається у бальзаміну садового, шавлії блискучої та
чорнобривців розлогих на 2 доби, бальзаміну
садового, нагідків лікарських на 3 доби, а петунії гібридної та ротиків
садових на 4 доби раніше, ніж у контролі. Відомо, що у бруньок, що закладаються,
детермінована здатність як до вегетативного, так і репродуктивного розвитку.
Вегетативний і генеративний напрямок морфогенезу зв’язують з фенотипічною
реалізацією у клітинах стеблового апексу двох різних генних груп, що складають
відповідно генеративну і вегетативну програму. При переході меристеми рослин до
генеративного морфогенезу відбувається різка зміна експресії генів і багато які
гени “цвітіння”, що у вегетативній фазі зоставалися неактивними,
тепер приходять у дію. Пускові механізми реалізують фітогормони. Оскільки до
складу емістиму С входять ауксини і цитокініни, то можна вважати, що в нашому
експерименті проявляється їх стимулююча дія на перехід бруньок до генеративного
морфогенезу. Ауксини регулюють, принаймні, деякі евокаційні зміни.
Припускається їх участь у характерній для евокації зміні швидкості поділу
клітин [1]. Важлива роль у переході до генеративного морфогенезу належить
цитокінінам. Їх роль у евокації цвітіння складається в стимуляції мітозів,
ранній ініціації бокових меристем у збільшення швидкості утворення меристем
виступу [1]. Аналоги кінетину стимулюють синтез нуклеопротеїдів у генеративних
меристемах і органах [2], що є необхідною умовою формування квіток. Отже, позитивну
дію емістиму С на процес цвітіння у разі обприскування рослин можна пояснити
впливом ауксинів і цитокінінів, що є складовими цього препарату, і
опосередковано, як показано нами, стимуляцією площі листкового апарату на
рослині. В той час як замочування насіння може впливати на процес цвітіння
тільки через кращий розвиток асиміляційної поверхні. Якість цвітіння
покращується внаслідок деякого зростання розмірів квіток. Найсуттєвіше розміри
квіток збільшуються у ротиків садових у варіанті з обприскуванням рослин.
Збільшення розмірів квіток можна пояснити опосередкованою дією емістиму С на
розвиток асиміляційного апарату, що сприяє кращому забезпеченню квіток в період
їх росту асимілятами.
Таблиця
2.
Вплив емістиму
С на розміри квіток (суцвіть), см
|
Вид |
Контроль |
Замочуван ня насіння |
t |
% до конт- ролю |
Обприску- вання рослин |
t |
% до конт- ролю |
|
Бальзамін × садовий |
1,72 ±0,12 |
1,89 ± 0,09 |
1,31 |
104,6 |
2,06 ± 0,06 |
2,53 |
116,2 |
|
Нагідки* лікарські |
5,51 ± 0,10 |
6,02 ± 0,10 |
3,61 |
109,2 |
6,25 ± 0,11 |
4,98 |
113,4 |
|
Петунія V гібридна |
5,22 ± 0,12 |
6,01 ± 0,11 |
4,85 |
115,2 |
6,29 ± 0,21 |
4,42 |
120,4 |
|
Ротики × садові |
2,90 ± 0,09 |
3,43 ± 0,07 |
4,65 |
118,2 |
3,68 ± 0,14 |
4,69 |
126,8 |
|
Чорнобри* ці розлогі |
3,50 ± 0,11 |
4,06 ± 0,08 |
4,12 |
116,6 |
4,23 ± 0,10 |
4,91 |
120,8 |
|
Шавлія × блискуча |
2,10 ± 0,10 |
2,30 ± 0,03 |
1,92 |
109,5 |
2,42 ± 0,09 |
2,38 |
115,2 |
Примітка: × - довжина квітки; * діаметр суцвіття ; v – діаметр квітки.
Отже, як обробка насіння, так і обприскування
декоративних квіткових рослин емістимом С викликає покращення якості цвітіння,
що виражається у збільшенні кількості квіток на рослині і деякому збільшенні їх
розмірів, більш ранньому початку цвітіння. Обприскування рослин виявилося більш
ефективним, ніж замочування насіння.
Література:
1.
Бернье Ж.,
Кине Ж.Н., Сакс Р. Физиология цветения. – М.: Агропромиздат, 1985 – Т.2 С. 316
2.
Уоринг Ф.,
Филипс И. Рост растений и дифференцировка. – М.: Мир, 1984. – С.512.