К.п.н. Совгіра С.В., Вицина І.В.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,

м. Умань, Україна

АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ

РПЛ "ГРАНІТНО-СТЕПОВЕ ПОБУЖЖЯ"

Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище з кожним роком зростає, що викликає значні видимі і приховані зміни довкілля. Сьогодні в Україні відбувається загострення екологічної ситуації: антропогенне перетворення навколишнього середовища, виснаження природних ресурсів, збіднення біорізноманіття та ряд інших екологічних проблем.

Розв’язанню екологічної ситуації в Україні та зміцненню її екологічної безпеки може сприяти розвиток інфраструктури довкілля, раціональне використання природних ресурсів, збереження цінних та унікальних природних комплексів та об’єктів і багато інших заходів.

Розглянемо означенні проблеми на прикладі Миколаївської області. Екологічна ситуація в області залишається досить напруженою. Промисловий комплекс та багатогалузеве сільське господарство здійснюють суттєве техногенне навантаження на екосистеми регіону, негативно впливають на довкілля, а особливо на природоохоронні території, що покликані зберегти та захистити унікальні природні комплекси від антропогенного впливу.

На Миколаївщині налічується 125 об’єктів природно-заповідного фонду, з яких найбільш захищеними є регіональні ландшафтні парки. Одним із таких парків є регіональний ландшафтний парк (РЛП) "Гранітно-степове Побужжя". Парк був створений 1994 року, площа його складає 6266,8 га, розташований в межах земель Первомайського, Арбузинського, Доманівського, Вознесенського та Братського районів Миколаївської області.

На території парку збереглися унікальний рослинний світ гранітних відслонень Українського кристалічного щита та ландшафти, що зберігають героїчну історію українського козацтва.

Місцева флора парку, за даними 2005 року, нараховує близько 900 видів судинних рослин 26 з яких занесено до Червоної книги України, 4 – до Європейського червоного списку. Крім типових степових і лучних, лісових і наскельних видів тут зростає багато прибузьких і причорноморських ендеміків.

У парку мешкає не менше 9 тис. видів комах, 51 із яких занесено до Червоної книги України. Фауна хребетних тварин нараховує близько 300 видів, 46 з яких перебувають під охороною держави [1; 2].

Прилегла до РЛП "Гранітно-степове Побужжя" територія – сільськогосподарський та промисловий район на півночі Миколаївської області. Господарська діяльність на території парку має свої особливості та певні обмеження. Це пов’язано із складністю використання долин річок, із виходами гранітів на денну поверхню, крутими схилами та існуючими обмеженнями на території парку тощо.

Основними видами господарської діяльності на території парку є: зернове товарне господарство, лісове господарство, мала гідроенергетика, водокористування, випасання худоби, сінокосіння, збір лікарських рослин, мисливське господарство, товарне ставкове господарство, любительський лов риби, бджільництво, діяльність закладів відпочинку та оздоровчих закладів, туристична та рекреаційна діяльність, спортивна діяльність.

На території парку відсутні промислові об’єкти, але міста Первомайськ і Южноукраїнськ, є промисловими центрами, що здійснюють значний антропогенний вплив. Спеціалізація підприємств Первомайська – машинобудування та переробка сільгосппродукції. Спеціалізація міста Южноукраїнськ – виробництво електроенергії на АЕС та на енергокомплексі, що завдає значного техногенного тиску на природні і історико-культурні комплекси "Гранітно-степове Побужжя" [2].

За даними Головного управління статистики в Миколаївській області, підтвердженими нашими дослідженнями згідно аналізу динаміки впливу промислових підприємств, сільського господарства та інших інфраструктур даних міст на довкілля.

Упродовж 2007 року в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення було викинуто у місті Первомайськ – 452,9 т шкідливих речовин, у Вознесенську – 264,9 т, у Южноукраїнську – 196,4 т. Незважаючи на те, що в цих містах знаходиться невелика кількість підприємств, кількість викидів в атмосферу від них шкідливих речовин є визначальною в області [4].

Внаслідок того, що на території парку проходять важливі шляхи автосполучень: Київ – Миколаїв та Кіровоград – Одеса, від роботи двигунів автотранспорту в повітря потрапляють оксиди вуглецю, діоксиди азоту, неметанові леткі органічні сполуки та інші шкідливі речовини, що перетворюються в атмосфері у фотохімічний смог, викликаючи різні захворювання, та порушують нормальний стан екосистем.

Значного антропогенного впливу зазнають і водні джерела. На території парку "Гранітно-степове Побужжя" основною водною артерією є річка Південний Буг, що є найбільшою річкою в Миколаївській області. Виснаження водних ресурсів викликане зростанням споживання води промисловістю, сільським і комунальним господарствами та забрудненням водних джерел. Так у 2007 році з річки Південний Буг було забрано 127,1 млн. м³ води та скинуто 33,8 млн. м³, з них 2,4 млн. м³ – стічних вод [4].

Із скинутими стічними водами у водойму потрапили: хлориди, сульфати, азот амонійний, нітрати, нафтопродукти, залізо, поверхнево – активні речовини, хром, мідь, цинк та нікель. Всі ці речовини забруднюють води річки, порушують процеси фотосинтезу і виділення кисню, надходять у ґрунтові води, порушують умови проживання водних тварин, вода стає непридатною для пиття тощо.

Сучасний стан розподілу земель РЛП "Гранітно-степове Побужжя" представлений на рис. 1. Основною ґрунтоутворюючою породою, на території регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя", є леси. У пониженнях рельєфу подекуди зустрічаються оглеєні леси які відзначаються несприятливими, для ґрунтоутворення, фізичними якостями – щільною будовою і низькою водопроникністю. На вододільних рівнинних ділянках панують потужні чорноземи, на шлейфах схилів у балках на делювіальних лесових породах утворились намиті чорноземи та лучно-чорноземні ґрунти, що розміщені в комплексі з виходами кристалічних порід. На терасах зустрічаються невеликі ділянки супіщаних чорноземів, а в місцях близького залягання сильно мінералізованих вод – солончаки.

Рис. 1 Схема сучасного розподілу земель РЛП

Всього, на території парку "Гранітно-степове Побужжя" відзначено 60 видів ґрунтів. Найбільш розповсюдженими з них є:

· чорноземи потужні на лесових породах;

· чорноземи потужні малогумусні карбонатні;

· чорноземи потужні середньогумусні;

· чорноземи потужні середньогумусні карбонатні;

· чорноземи потужні середньоумусні вилужені;

· чорноземи звичайні на лесах.

Ці ґрунти займають 95 % території РЛП. Лучно-чорноземні та лучні ґрунти у розповсюдженні на 2,5 % території. Супіщані чорноземи і дернові ґрунти займають 1,3 % площі парку. Лучно-болотні та болотні ґрунти зустрічаються на 0,7 території РЛП. Решта площі парку (0,5%) займають солончаки, важкі ґрунти понижень рельєфу.

Основний вплив на ґрунти здійснює сільське господарство, що включає використання ґрунтів та застосування мінеральних та органічних добрив. Найбільшу питому вагу у структурі використання мінеральних добрив займають азотні, фосфатні та калійні добрива.

50 % чорноземів у "Гранітно-степовому Побужжі" оцінюються як не еродовані, 30 % - як мало еродовані, 10 % - як середньо еродовані. 10 % площ парку займають сильно еродовані чорноземи у комплексі з відслоненням кристалічних порід ( рис. 2) [3].

Рис. 2 Схема ступеню еродованості ґрунтів РЛП

Отже, антропогенна діяльність впливає на нормальне функціонування і розвиток природних комплексів регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя". Особливо значний вплив здійснюють промислові та сільськогосподарські підприємства міст Первомайськ та Южноукраїнськ, що знаходяться поза межами парку.

Література:

1. Довкілля Миколаївщини за 2007 рік: Статистичний збірник. - Миколаїв: Головне управління статистики в Миколаївській області, 2008. – 152 с.

2. Літопис природи. – Мигія.: Дирекція РЛП "Гранітно-степове Побужжя", 2005. - Том 8. – 86 с.

3. Совгіра С.В., Вицина І.В. Еколого-естетична цінність "Гранітно-степового Побужжя" // Наукові записки екологічної лабораторії УДПУ: Випуск 10. – К.: Наук. світ, 2007. – 162 с.

4. Таращук С., Деркач О. Гранітно-Степове Побужжя. – Мигія.: Дирекція РЛП Гранітно-Степове Побужжя. – 2005. – 8 с.