Кіровоградській національний
технічний університет
Трудові емігранти ‑ інвестори української економіки
Відповідно до
загальноприйнятих норм права громадянин будь якої держави, перебуваючи поза її
межами, у разі порушення своїх прав та свобод може розраховувати на
дипломатичний захист країни свого громадянства. Цей універсальний принцип,
втілений у конституціях більшості країн світу, став наріжним каменем побудови
взаємовідносин між державою та її громадянами. В Україні цей принцип
законодавчо закріплено в Конституції 1996 року (ст. 25).
Для України
проблема захисту прав громадян за кордоном набула особливої гостроти одразу ж
після набуття нею незалежності. У результаті ліберизації візового та
прикордонного режимів різко зросли міграційні потоки через українську
територію: з одного боку, все більша кількість громадян України з різною метою
почала відїздити за межі України, з другого – зріс потік іноземців, які
перебували на її території.
Ми
погоджуємость з Хоролець Л.І., що значною мірою ці процеси відбувалися стихійно
через брак відповідної законодавчої бази та належного досвіду у сфері контролю
за міграційними процесами на державному рівні. Не існувало й ефективних
механізмів захисту прав великої кількості громадян України, які часто
опиняються за кордоном у кризових ситуаціях.
Щорічно, як
зазначає Ілмарс Межс, український кордон перетинають майже 40 мільйонів
іноземців. З них більше мільйона залишаються в Україні, переважно нелегально.
Таким чином поступово Україна може перетворитися на країну, де осідають
нелегальні мігранти з Росії, Азербайджану, Молдови та країн Азії.
Міжнародна трудова міграція є,
насамперед, формою руху відносно зайвого населення з одного місця накопичення
капіталу до іншого. Рівновага на ринках праці країн витоку і країн прийому
завжди залежить від співвідношення попиту і внутрішньої пропозиції [3].
Теоретично імміграція робочої
сили мала б продовжуватися до тих пір, поки не зрівняються ставки заробітної
плати в країнах витоку і прийому. Проте, такого вирівнювання у світовій
практиці ще не зустрічалося. Насправді, як це засвідчує дослідження, у країні
витоку відтік робочої сили зменшить тиск на ринок праці, а відповідно і
конкуренцію за робочі місця. [3].
Всі нові
члени ЄС відчувають серйозний відтік своїх громадян, які їдуть у пошуку праці в
країни з вищим добробутом. Звільнені місця заповнюють українські громадяни.
Починаючи з середини 1990-х років, характерною тенденцією стало збільшення
кількості громадян України, у більшості це висококваліфіковані робітники, які
відїджали за кордон, передусім з метою працевлаштування [1].
То ж можна
спрогнозувати, що через 5-10 років тут працюватимуть вихідці з бідніших країн –
Пакистану, Індії, В’єтнаму.
В той же час,
Джефрі Лабовіц каже, що трудова міграція тільки на користь Україні, оскільки
мігранти, які працюють у Росії (Москва,
Підмосков'я, Санкт-Петербург і нафтогазовидобувні райони Тюмені) та країнах ЄС (Португалія, Італія, Іспанія, Греція, Ірландія, Німеччина і т.д.).
щорічно
перераховують на батьківщину близько 5 мільярдів доларів [2]. В 2006 році - 8,4 млрд. дол., що становить 8% ВВП і в 2
рази перевищує прямі інвестиції в українську економіку з-за кордону ($4,8 млрд.
у 2006 році). Українські "заробітчани" обігнали турків, які зайняті
по усьому світу в будівельних проектах і перерахували в свою батьківщину біля
$7,4 млрд., а на просторі СНД поступаються лише колегам з Росії ($13,8 млрд.) [4].
Основним
джерелом аналізу міграційних процесів є їх облік. Разом з тим, недостатність в
Україні статистичних даних значно ускладнює дослідження. Вивченню піддаються
лише ті міграційні рухи населення, які підлягають офіційній реєстрації.
У
той же час, як зазначає Стасюк М.О. «…офіційна статистика вірно
відображує тенденцію останніх років щодо збільшення кількості трудових
мігрантів з України. Так, за період з 1998 по 2002 рік кількість мігрантів з
України збільшилася у 1,8 рази (з 22512 до 40570 тис. осіб). Причому збільшення
мігрантів з України стосується, як осіб вікової групи 18-40 років (у 1,6 рази),
так осіб, яким вже більше 40 років (у 2,3 рази)» [3].
Література:
1.Матеріали Національного
тристороннього семінару «Політика у галузі трудової міграції,
нормативно-правова база та її застосування з метою запобігання торгівлі жінками
в Україні» 15-17 березня 2004 року м. Київ, 170с.
2.Трудова міграція в Україні
набуває нового виміру // http://www.viche.org.ua/6498
3.Стасюк М.О. Міжнародна трудова міграція на сучасному
етапі ринкової трансформації економіки україни // автореф. дис. на здобуття
наук. ступеня канд. екон. наук http://www.lib.ua-ru.net/inode/35604.html
4.Трудові мігранти вивели Україну на 6-е місце у світі
http://www.pravda.com.ua/news/2007/10/23/65751.htm