Экономические науки / 7.Учет и аудит

к.е.н. Шевчук О.Д., магістрант Бондаренко Н.П.

Вінницький державний аграрний університет

Особливості і перспективи сучасного податкового контролю

Інтеграція України до Європейського Союзу, розбудова правової та демократичної держави зумовила необхідність реформування всієї системи державного фінансового контролю з метою підвищення його ефективності і відповідності сучасним реаліям життя.

Такі перетворення вимагають значних фінансових ресурсів. Тому особливо важливого значення набувають повнота, своєчасність та відповідність чинному законодавству надходжень податкових платежів до державної казни та відповідність чинному законодавству при їх подальшому розподілі.

Оскільки державний бюджет України майже на 70 % складається з податкових платежів, особливо актуальним є питання підвищення ефективності вітчизняного податкового контролю. Сучасні реалії податкової дисципліни свідчать, що із 100 % донарахованих сум у бюджет сплачується 16-46 %, або в середньому за досліджуваний період 34 % [1].

Головним завданням реформування податкової системи є вдосконалення структури і функцій державної податкової служби, налагодження взаємовідносин між податківцями і платниками податків. Крайнє необхідним є також прийняття єдиного нормативно-правового акта, в якому буде конкретно регламентовано основні методи і форми проведення фінансового контролю вітчизняною державною податковою службою.

Крім загальноприйнятих базових принципів управління (наукової обґрунтованості, системного підходу, ефективності, регламентації, формалізації), що мають бути основою функціонування системи державного фінансового контролю, необхідним є застосування специфічних принципів організації податкового контролю. Основними з яких можна виділити: незалежність контролюючих органів, розподіл контрольних повноважень, збалансованість контрольних дій і обмін інформацією з іншими державними органами, презумпція добросовісності платників податків і податкових агентів, відшкодування збитків, спричинених в наслідок неправомірних дій при проведенні податкового контролю тощо) [2]. Законодавче закріплення вищезазначених принципів допоможе у встановленні демократичності роботи державних органів.

Оновлення податкової служби дозволить підвищити рівень довіри платників податків до податківців зокрема, і відповідно до владних структур в цілому.

Хоча в кожній податковій інспекції є консультаційні кабінети, телефони "гарячої лінії", допитливим бухгалтерам і керівникам підприємств не вистачає надійних консультантів, оскільки податківці з цілком зрозумілих причин трактують проблемну ситуацію на свою користь особливо не вникаючи в конкретні обставини. Найчастіше такі відповіді носять формальний характер, базуючись на відомчих нормативних актах, які не завжди відповідають вимогам чинного законодавства з питань оподаткування [3]. В Україні з 1999 р. діє Всеукраїнська громадська організація "Асоціація платників податків України". Це є позитивним аспектом взаємовідносин між ДПА України і платниками податків, оскільки до Асоціації може звернутись будь-яка організація або приватний підприємець для одержання консультації з будь-якої проблемної ситуації, пов’язаної зі сплатою податків і зборів, яка вирішується спільно з комісією з розгляду конфліктів при податковій інспекції.

Підвищення ефективності податкових перевірок вимагає зростання якості аналітичної роботи, зокрема:

– розробки методичних рекомендацій щодо процедур податкового контролю з врахуванням галузевих особливостей економіки і деталізацією основних аналітичних процедур, які необхідно застосовувати податківцям;

– створення єдиної системи гнучкого інформаційного забезпечення та вдосконалення взаємодії між контролюючими органами;

– усунення суперечностей в процесі податкового контролю різних галузей економіки через узгодження взаємовідносин між структурними підрозділами податкової служби;

– ліквідація чи скорочення ланок податкового контролю, які не несуть змістового навантаження і не впливають на ефективність системи оподаткування, тобто уникнення малорезультативних перевірок;

– розробка ефективної і раціональної схеми проведення податкового аудиту;

– удосконалення програмного забезпечення аналітичних процедур суб’єктів господарського контролю та їх узгодженість з базою даних податківців, тобто використання системного підходу до аналізу інформації про платників податків;

– запровадження ризикоорієнтовної системи податкового контролю, що дозволить зосередитись на злісних порушниках податкової дисципліни.

В результаті реалізації перерахованих заходів, вітчизняна система податкового контролю вийде на новий якісний рівень, принципово нові стандарти взаємовідносин між контролюючими органами і платниками податків.

Література:

1. Четиріна І.М. Здійснення податкових перевірок в системі податкового контролю держави // Економіка та держава. – 2007. – № 12. – С. 75-78.

2. Жигаленко О.В. Принципы налогового контроля // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 2(68). – С. 119-127.

3. Захарченко Є. Захист прав та інтересів платників податків – основне завдання АППУ // Вісник податкової служби України. – 2007.–№ 1-2.– С. 11-12.