Запорізький національний технічний університет
Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, його реальні й потенційні фінансові можливості.
Методика розрахунку показників для оцінки фінансового стану підприємств (ФСП) ґрунтується на стандартній бухгалтерській звітності: форма № 1 «Баланс» та форма № 2 «Звіт про фінансові результати». Інші форми, за своєю суттю, являються аналітичними розшифровками чи доповненнями до перших двох форм звітності.
У світовій практиці найбільш застосовуваним є коефіцієнтний метод оцінювання ФСП. Він базується на розрахунку системи коефіцієнтів (ліквідності, рентабельності, стійкості, оборотності капіталу, прибутковості тощо), що відображають різні аспекти діяльності підприємства і враховують чинники внутрішнього і зовнішнього впливу на ФСП.
При комплексній оцінці ФСП найзагальніші показники його діяльності аналізують у динаміці і групують за двома напрямами. До першого напряму включають показники й чинники доброго фінансового стану: стійку платоспроможність; ефективне використання капіталу; своєчасну організацію розрахунків; наявність стабільних фінансових ресурсів. До другого напряму включають показники незадовільного фінансового стану: відсутність власних оборотних коштів; неефективне розміщення ресурсів; наявність стійкої заборгованості з платежів; негативні тенденції у виробництві. До загальних показників комплексної оцінки ФСП належать показники дохідності (абсолютна величина прибутку чи доходу) і рентабельності (відсоткове відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості або товарообігу) [1].
Аналіз діючих в Україні методик оцінювання ФСП свідчить про існування певних протиріч і неоднозначності у визначенні фінансових показників для оцінки ФСП.
На рис. 1 наведено діючі в Україні методики оцінки ФСП та кількість показників (коефіцієнтів), що використовується в цих методиках, їх 86. Найбільш поширені 17 показників: абсолютної ліквідності, фінансової незалежності (автономії), покриття, фондовіддачі, зносу основних засобів, рентабельності основної діяльності, оновлення основних засобів, рентабельності власного капіталу, поточної (загальної) ліквідності, рентабельності активів, фінансового лівериджу, фінансової стабільності (стійкості), вибуття основних засобів, оборотність власного капіталу, рентабельності продукції, швидкої ліквідності, маневреності власного капіталу. Використовуючи їх можна виконати поглиблений аналіз ФСП.
В наведеній кількості показників, на наш погляд, можливо виділити три групи показників по їх використанню в семи методиках. В першій групі показники зустрічаються от 7 до 3 методик, в другій – в двох і в третій – в одній. Очевидно, що необхідно сформувати такий підхід до оцінки ФСП використовуючи першу групу показників, який би дозволив виконати поглиблений аналіз ФСП та, використовуючи показники другої та третьої груп, що використовуються в двох або в одній методиці, визначити та врахувати специфіку галузі, сучасний кризовий стан в економіці, прибутковість інвестицій і т.інш [2].
При такій великій кількості показників необхідно застосовувати автоматизовані засоби розрахунку та оцінювання ФСП, які на цей час досить обмежені [3]. Це дасть можливість автоматизовано відобразити множину вхідних оцінювальних параметрів ФСП на множину вихідних результатів оцінки ФСП шляхом стратифікації та формалізації процесу прийняття рішень на базі відповідного математичного апарату, застосовуючи такі теорії: нечіткої логіки, нейронних мереж, генетичних алгоритмів.
Рис. 1 Кількість показників, що використовується в методиках оцінки ФСП в Україні
З огляду на викладене вважаємо, що варто було б для оцінки ФСП на кожному підприємстві сформувати такий підхід, який би дозволив виконати поглиблений аналіз ФСП за допомогою першої групи показників, та використовуючи показники другої та третьої груп, що використовуються в двох або в одній методиці, визначити та врахувати специфіку галузі, сучасний кризовий стан в економіці, прибутковість інвестицій і т.інш.
1 Захарченко В.О., Счасна С.І. Систематизація методів оцінки фінансового стану підприємства // Фінанси України. – 2005. – № 1. – С. 137 – 144.
3 Калачиков О.В., Крупко Т.В. Автоматизація процесу оцінки
кредитоспроможності підприємства // Фінанси України. – 2003. – № 5. – С. 54 –
58.