Смолякова О.М.

Харківський національний економічний університет, Україна

Використання інтегрального показника для оцінки фінансового стану банку

Управління фінансовим станом банку – комплексне вивчення сукупності показників роботи банку з метою оцінки її ефективності й надійності, виявлення позитивних тенденцій та факторів, врахування їх при розробці планів та управлінських рішень. Здійснюється методом коефіцієнтів, економіко-математичним, графічним, статистичним та іншими методами і засобами дослідження. Базою проведення аналізу є фінансова звітність банку.

Метою дослідження є узагальнення методик управління фінансовим станом банків, розробка пропозицій щодо основних напрямів зміцнення фінансової стійкості комерційних банків України.

Об’єкт дослідження – фінансовий стан банків як головний чинник удосконалення їх діяльності.

Предмет дослідження – нормативно-методичні підходи до оцінки фінансового стану комерційних банків в Україні (зокрема інтегральний метод) проблеми його забезпечення та зміцнення.

Огляд методичної літератури з аналізу банківської діяльності та ознайомлення з практикою безпосередньо в банках свідчить, що на сьогодні єдина система показників, які в узагальнюючому вигляді характеризують їх фінансовий стан, остаточно ще не склалася. Кожний банк використовує свої самостійно розроблені методики, що включають різні показники, які часто суттєво різняться.

Більшість методик поєднує чотири групи показників, що дають можливість оцінити фінансовий стан банку виходячи із:оцінки фінансової стійкості;оцінки ділової активності;оцінки ліквідності;оцінки ефективності управління.

Вирішенню цих проблем присвячені роботи С. Голова, Ф. Бутинця, В. Костюченко, В. Швеця, О.В.Мельникова, С.В.Кузнецової. Проте не менш важливі питання щодо методології оцінки фінансового стану банку сучасних умовах залишаються досі невирішеними.

При наявності великої кількості признаків, які описують економічні об’єкти, задача їх класифікації може бути вирішена методами кластерного аналізу. Задача класифікації складається у розбитті совокупності на відносно невелику кількість класів таким чином, щоб об’єкти, які належать одному класу, знаходилися на відносно невеликій відстані один від одного. Отримані у результаті розбиття класи називаються кластерами (таксонами), а методи їх находження – кластерним аналізом (відповідно чисельної таксономії).

Виділяються 4 матриці згідно напрямків оцінки (фінансова стійкість, ділова активність, ліквідність, ефективність управління), розраховуються середні значення за кожним коефіцієнтом у динаміці та статистичне відхилення. Дивлячись на те, що ознаки, включені у матрицю спостережень неоднорідні, то здійснюється їх стандартизація [2]. Отримання інтегрального показника здійснюється за допомогою метода рівня розвитку. Перевагою даного метода є те, що він працює з багатомірними економічними об’єктами, тобто описується достатньо великим спектром показників.

Алгоритм побудови інтегрального показника надано на Рис.1.1

Рис.1.1.Алгоритм побудови інтегрального показника [3].

Останнім етапом є розрахунок інтегрального показника (рівня розвитку) за формулою: Int = d / C0 (*за кожний рік), де C0 = середнє значення d кожного року у групі – 2*статистичне відхилення d.[4]

Значення даного показника змінюється від 0 до 1 ([0;1]). Чим менш значення показника рівня розвитку тим краще по всій сукупності показників досліджений об’єкт.

На основі отриманих результатів можна зробити висновок о таких перевагах інтегрального методу як висока стійкість і точність, ефективність затрат машинного часу та об’єму обчислень, простота реалізації. Таким чином інтегральний метод може бути ефективно використан при проведенні обчислювальних експериментів та імітаційного моделювання, при аналізі перехідних процесів у нелінійних електронних мережах. А також при вирішенні інших задач, які характеризуються наявністю погрішностей у вихідних даних., при аналізі таксономічний аналіз, що дає можливість комплексно оцінити фінансовий стан банку

Література:

1. Лысенко Д.В. Комплексный финансово – экономический анализ деятельности комерческого банка.-М.:Экономика,2006.-189с.

2. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях. Методы таксономии и факторного анализа.- М.:Статистика,1980.-152с.

3. Фетисов Г.Г. Устойчивость коммерческого банка и рейтинговые системы ее оценки.-М.: Финансы и статистика,1999.-168с.

4. Бень Т.Г., Довбня С.Б. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства//Фінанси України,2002,№6.с.53-60