Економіка / 6. Маркетинг і менеджмент

Бакута С.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Бенчмаркінг як технологія управління

Порівняння з іншими підприємствами і копіювання добрих ідей - не новина в економічній практиці. В умовах глобалізації і інтенсифікації конкуренції стає все більш важливим здійснювати порівняння з кращими підприємствами систематично, що якомога більш деталізується, не обмежуючись при цьому рамками своєї галузі. Саме це і складає суть будь-якого проекту бенчмаркінга.

Перш ніж говорити про самостійне значення бенчмаркінга як щодо нової категорії менеджменту, слід визначити, що це таке і чим воно відрізняється від звичайного порівняння підприємства з конкурентами, яке проводилося задовго до того, як корпорація “XEROX” оголосила про те, що окрім копіювального апарату може запропонувати ще і вже опробувану ними інновацію в області управління.

Бенчмаркінг є настільки динамічним, що можливість однозначного визначення, що це таке, до сьогоднішнього дня практично була відсутня. Надалі це стане очевидно. Отже, бенчмаркінг в найзагальнішому уявленні є, перш за все, комплексним і послідовним процесом отримання і спеціальної обробки інформації - процесом отримання відомостей і обробки так званих об'єктів “benchmark”. Термін “бенчмаркінг”, що має корені в топографії, застосовується із змінним успіхом в економіці як показник орієнтаційної політики або як певна мета. Тобто мається на увазі прогресивне зростання різних показників, що мають відношення практично до всього, що стосується підприємства, у тому числі і встановленню мети. А бенчмаркінг, таким чином, має справу з пошуком таких критеріїв орієнтування.

Як вже згадувалося, саме поняття бенчмаркінга було утворено від англійського слова benchmark, що в дослівному перекладі означає "точка відліку", "критерій". В самому загальному значенні benchmark - це щось, що володіє певною кількістю, якістю і здатністю бути використаним як стандарт або еталон при порівнянні з іншими предметами. Англійський варіант слова “бенчмаркінг” в Росії, як і в багатьох зарубіжних країнах знайомий більше фахівцям по комп'ютерній техніці, ніж економістам.

Бенчмаркінг в управлінському аспекті подібний комп'ютерному бенчмаркінгу. Вперше термін "бенчмаркінг" у прямому розумінні з'явився в 1972 році в Інституті стратегічного планування Кембріджа (США). Ця дослідницька і консалтингова організація, яка в Європі відома як PIMS (Profit Influence Marketing Strategy), показала, що для того, щоб знайти ефективне рішення в області конкуренції, необхідно вивчати, знати і використовувати досвід кращих підприємств, що добивалися вже успіхів в різних видах діяльності.

У 1979 р. американська компанія Ксерокс приступила до проекту "Бенчмаркінг конкурентоспроможності" для аналізу витрат і якості власних продуктів в порівнянні з японськими. Проект мав великий успіх. Для пояснення поняття бенчмаркінга в економічному (управлінському) плані використовуються різні визначення, починаючи з самих спрощених і закінчуючи розгорненими корпоративними. Дослівно з англ. – “дія маркетингової стратегії на прибуток” – це є визначення, що включають, у тому числі, і місію бенчмаркінга на даному підприємстві. Кожна фірма, застосовує бенчмаркінг, створює своє робоче визначення, найбільш успішно що описує процес. Існує близько ста визначень бенчмаркінга як підсумок роботи різних дослідницьких інститутів і компаній, що практикують бенчмаркінг.

В теорії ухвалення рішень, як науки існують два основні напрями, що характеризують системи ухвалення рішень: раціональна теорія ухвалення рішень і емоційна теорія ухвалення рішень. Раціональна базується на розрахунках використовуваннярезультатів дослідів. Емоційна теорія більше відноситься до психології; рішення приймаються на основі інтуїції, настрою, тощо. Бенчмаркінг може бути названий, з одного боку, раціональною системою ухвалення рішень оскільки спирається на кожному етапі проведення на значення показників по вибраному об'єкту бенчмаркінга. Однак з іншого боку, бенчмаркінгу не чужі елементи емоційного ухвалення рішень; приймаючі рішення щодо вибору об'єктів бенчмаркінга експерти будують звичайно свої висновки не стільки на розрахунках, скільки на тому, що підказує інтуїція.

Оцінюючи всі визначення, дані бенчмаркінгу теоретиками і практиками, можна виділити декілька основних тенденцій, в яких бенчмаркінгу привласнюється статус 1) технології управління, 2) техніки управління, 3) концепції управління, 4) методу управління, 5) інструменту управління, 6) управлінської інновації. Перш за все, розберемо ці поняття, визначені М. Армстронгом.

Технологія управління - це здійснювана системою управління певна послідовність дій по збору інформації виробленню управлінських рішень за допомогою спеціальних методів і процедур, а також здійсненню управлінських дій для досягнення поставленої мети.

Техніка управління є сукупністю операцій для рішення якої-небудь приватної задачі управління, що полягає часто в плануванні і контролі.

Концепція управління - спосіб розуміння явищ в процесі управління, спосіб їх опису, спосіб пояснення результатів процесу володіючий власними техніками і технологіями. Інструмент управління - операція, процес, метод, що використовується для рішення певних задач.

Метод управління - це спосіб досягнення мети, впорядкована діяльність, чітко певна послідовність кроків і етапів дій, що неминуче приводять до наміченого результату. В різних сферах діяльності існують свої методи, які з успіхом застосовуються в інших, суміжних сферах або галузях, будучи при цьому частиною загального напряму діяльності і що вимагаються тільки для здійснення конкретного етапу діяльності, не претендуючи при цьому на повноту заміщення всього процесу. Методи є інструментами і елементами технології, техніки, концепції.

Управлінською інновацією є будь-яка програма, продукт або техніка, яка представляє значне відхилення від стану процесу управління під час першої її появи і яка впливає на зміст, розташування, якість або кількість інформації, доступної в процесі ухвалення рішень. Управлінське нововведення є будь-яке організаційне рішення, система, процедура або метод управління, істотно відмінні від практики, що склалася, і вперше що використовуються в даній організації.

Очевидно, що розкид у визначеннях бенчмаркінга надзвичайно великий, можна знайти навіть полярні визначення бенчмаркінга, основна ж тенденція полягає в тому, що деякі дослідники принижують значення бенчмаркінга інші наділяють його характеристиками, йому не властивими. Наявність або відсутність цих характеристик закладена у визначенні бенчмаркінга.

Спираючись на приведені визначення бенчмаркінга, на підставі наявних характеристик технології, техніки, концепції, методу управління і управлінської інновації, можливо надати власне визначення бенчмаркінга.

Бенчмаркиіг - це технологія управління, що полягає в тому, що суб'єкт управління постійно формує ідеальний образ дій і результатів і створює програму проходження цьому образу.