Млинарик І.І.

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

Оцінка сучасного стану рибної промисловості України

Значимість рибної галузі в економіці України підтверджено тим фактом, що риба – це джерело харчових, кормових, технічних і медичних продуктів. Нині на долю рибної продукції припадає близько 25-30% білка тваринного походження, яких споживає людина. М’ясо риби містить 16-21% білка, який за біологічною цінністю не поступається білку теплокровних тварин, але і за деякими показниками перевищує його. Рибна продукція вміщує основні поживні речовини і по своїй якості відноситься до дієтичних продуктів.

Ключовими завданнями рибної галузі в сучасних економічних умовах є раціональне використання рибної продукції за рахунок власного виробництва та імпорту.

Виробництво товарно-харчової рибної продукції, вперше за останні 5 років, збільшилося на 2 % в порівнянні з 2007 роком, та становить 174,1 тис.т. Основною продукцією виробництва залишаються консерви рибні (103,9 тис.т). Всього виробництвом рибної продукції в межах України займаються 219 рибопереробних підприємств та 495 рибопереробних цехів різної форми власності, що здійснюють консервне та пресервне виробництво з риби та морепродуктів. Загальний асортимент їх виробів становить близько 3000 найменувань. Найвищими темпами приросту постачання рибної продукції на внутрішній ринок у 2008 році відбулося за рахунок зростання імпорту – на 24%. Імпорт риби та морепродуктів значно зріс з 442 тис.тон в 2007 році до 581.6 тис. тон у 2008 році, в грошовому виразі з 563.6млн. дол. США до 741 млн. дол.. США відповідно. Спостерігається тенденція по зменшенню експорту рибної продукції і в 2008 році він скоротився на 7 % і склав 24,22 тис. тонн на суму 39,67 млн. дол. США.

Товарна структура зовнішньої торгівлі (України) за січень 2009 року [1]

Найменування товарної групи	Експорт			Імпорт
	2008р. тис.дол. США	2009р. тис.дол. США	% до загального обсягу	2008р. тис.дол. США	2009р. тис.дол. США	% до загального обсягу
риба i ракоподібні	77.0	5.7	7.4	29839,2	60,6	0.3

Разом з тим, помітна світова тенденція щодо зростання обсягів риби, що використовується на виробництво харчових продуктів та зменшення обсягів на виробництво комбікормів і використання сировини у технічних цілях.

Динаміка торгівлі рибою більш потужна у країнах, що розвиваються, у порівнянні з розвиненими країнами. Так, за 6 місяців 2007 року ріст експорту риби та рибопродуктів у порівнянні з попереднім роком з країн, що розвиваються, зріс на 8%. Загалом 50% обсягів світового експорту риби та рибопродуктів припадає на країни, що розвиваються.

Найбільші обсяги вивозу рибної продукції здійснює Китай, В’єтнам та ЄС, що складає 71% світового експорту, найбільші імпортери – Японія, США, ЄС. Японія також є лідером у споживанні риби та рибопродуктів. Рівень споживання складає 65 кг на людину в рік, в той час як в США – 24 кг, ЄС – 20 кг. Україна – 13.1 кг. Основні обсяги імпорту риби та рибопродуктів до цих країн надходять з Китаю та В’єтнаму і Скандинавські країни. В’єтнам у 2007 році знаходився на 8 місці серед країн-експортерів.

Споживання риби та рибопродуктів у світі зростає, в зв’язку зростання виробництва та незначним збільшенням споживання на душу населення.[2]

Ситуація, яка склалася в рибній галузі України за останні п’ятнадцять років, призвела до зменшення вилову риби в й морепродуктів у чотири рази. Кількість робочих місць скоротилась удвічі, зріс імпорт риби та інше.

Слід зазначити, що погіршення показників діяльності рибної галузі України у 2007 році відбувалося на тлі її реструктуризації протягом останніх семи років. Наслідки цих дій відчутні ще й нині. Специфічними особливостями рибної галузі є сезонний характер промислу й те, що основна частина (майже три чверті) риби й морепродуктів добувається в межах виключних (морських) економічних зон іноземних країн та у відкритій частині Світового океану і лише 25 відсотків – у морській економічній зоні та внутрішніх водоймах України, включно з товарним рибництвом.[3]

Висновки:

1.Через зменшення середнього класу і збільшення малозабезпеченого прошарку населення – основних споживачів рибної продукції, призвела низька платоспроможність громадян.

2. Зменшення об’ємів власного виробництва через старіння основних засобів, знос яких досяг майже 80 %, призвело до скорочення власного виробництва та збільшення імпорту.

3. Неврегульованість відносин по доступу України до ресурсів Світового океану та до рибної продукції в територіальних водах інших держав.

4. Необхідно відрегулювати на законодавчому рівні взаємовідносини з імпортерами на користь власного виробника.

5. На законодавчому рівні відрегулювати питання податкового законодавства.

Література:

1. http://ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ2009/zd/tsztt/tsztt_u/tsztt0109_u.htm

2. http://www.dkrg.gov.ua/index.php?lang_id=2&content_id=462

3. http://www.nats-bezpeka.com.ua/index.php?option=com_content&view=arti cle&id=82:vip-oficino&catid=45:oficiino&Itemid=71