Квеченко О.Л. студентка 5-го курсу,

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту

МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ГОТЕЛЬНИМИ

ПІДПРИЄМСТВАМИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

У найширшому розумінні поняття “управління” – це цілеспрямований вплив суб’єкта на об’єкт управління за допомогою певної системи методів і технічних засобів з використанням особливої технології для досягнення поставленої мети.

Технологія управління підприємством є безперервним, динамічним, стійким, мінливим, цілеспрямованим процесом, який має циклічний характер. Вона формується завдяки безперервному перебігу функцій менеджменту, кожна з яких є складовою цього процесу.

Функції менеджменту – види управлінської діяльності, які забезпечують формування способів управлінського впливу.

Функції управління – це конкретний вид управлінської діяльності, який здійснюється за допомогою спеціальних прийомів та засобів, а також відповідної організації роботи.

Звідси виходить, що одним із основних компонентів, які складають зміст управління, є функції. На першому етапі функції доцільно класифікувати за ознакою місця в системі менеджменту, що дає змогу наголосити на домінуючій ролі конкретних (часткових) функцій менеджменту і важливій ролі загальних (основних), а також виділити об’єднувальну функцію. Загальні функції (планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання) задіяні в усіх управлінських процесах; за допомогою конкретних функцій відбуваються конкретні управлінські процеси; об’єднувальна функція менеджменту – керівництво – пронизує всі управлінські процеси в організації. Визначальну роль, однак, відіграють конкретні функції менеджменту, які реалізуються через загальні.

Будь-яку ситуацію, в якій підприємство не встигає підготуватися до змін, можна вважати кризовою. Щоб цього не відбулося, необхідно вчасно зрозуміти причини, з яких економіка підприємства опинилася в кризі, і прийняти заходи ще до зовнішнього прояву труднощів.

Дослідження, проведені на підприємствах, що знаходяться в кризовій ситуації, виявили комплекс причин, через які підприємство потрапляє в кризу. Їх можна розділити на дві групи:

- зовнішні причини, які не залежать від підприємства або на яких підприємство може вплинути незначною мірою;

- внутрішні причини кризи, які виникли в результаті діяльності самого підприємства.

Нажаль, кризовий стан в Україні значно ускладнюється рядом внутрішніх факторів, що в свою чергу впливають на розвиток готельного господарства.

Одним із таких факторів є зростання собівартості послуг, тоді як більшість країн під час кризи намагається зменшити кількість і розміри податків для підприємства, наша влада вводить все нові податки з бізнесу.

Наступним, не менш важливим фактором, є те, що на сьогоднішній день великий відсоток кредитів населення знаходиться у банках, які вони повинні повертати, тому за рахунок нестабільності на валютному ринку та із зростанням курсу долара, такі виплати будуть віднімати велику частину від сімейного бюджету, що, в свою чергу, вплине на зменшення сімейних видатків, і в першу чергу на відпочинку та подорожах.

Додаткову проблему створює серйозна енергетична криза. Газова війна між Росією та Україною не лише негативно відобразиться на собівартості готельних послуг в 2009 році, але й в цілому вплине на відносини між двома країнами, зокрема, й на позиції українського турпродукту на ринку Росії.

Також за рахунок того, що у державному бюджеті на 2009 рік видатки на туризм зменшилися у порівнянні з минулими роками, очікується, що Україна на міжнародному туристичному ринку так і залишиться маргінальною та не зрозумілою країною. В той час, як інші країни в такій самій ситуації, навпаки, робили б усе можливе, щоб просувати свій турпродукт.

Враховуючи усі вище перераховані фактори, готельним підприємствам, для того, щоб залишитись конкурентоспроможними, доведеться впроваджувати нові моделі управління. Але серед усіх несприятливих внутрішніх і зовнішніх факторів можна знайти позитивні сторони і використати їх саме у покращенні управління та привертанні уваги туристів до своїх послуг.

Отже, згідно із статистичними даними України (табл. 1, Туристичні потоки) спостерігається тенденція збільшення в’їзного туризму за останні роки, але у зв’язку зі світовою кризою головним фактором вибору відпочинку у 2009 році буде – економія. Тому одним із головних позитивних чинників є падіння відносно євро, долару та рублю гривні, що є стимулом для туристів з Європи та Росії, Америки та Азії.

Таблиця 1

Туристичні потоки

	Кількість громадян України, які виїжджали за кордон - усього*	Кількість іноземних громадян, які відвідали Україну – усього**	Кількість туристів, обсл-них суб'єктами тур. діяльн. України – усього	Із загальної кількості туристів:			Кількість екскурсантів
				Інозем. туристи	туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон	Внутріш ні туристи
2000	13422320	6430940	2013998	377871	285353	1350774	1643955
2001	14849033	9174166	2175090	416186	271281	1487623	1874233
2002	14729444	10516665	2265317	417729	302632	1544956	1991688
2003	14794932	12513883	2856983	590641	344 332	1922010	2690810
2004	15487571	15629213	1890370	436311	441798	1012261	1502031
2005	16453704	17630760	1825649	326389	566942	932318	1704562
2006	16875256	18935775	2206498	299125	868228	1039145	1768790
2007	17334653	23122157	2863820	372455	336049	2155316	2393064
2008	15498567	25449078

Так як під час кризи падає ділова активність в цілому, у великих містах потоки ділового туризму значною мірою переорієнтовуються на сегмент “тризіркових” готелів – деякі готелі зможуть навіть підвищити завантаженість за рахунок цієї тенденції.

Тому для того, щоб бути конкурентоспроможним на цьому сегменті ринку, готельним підприємствам доцільно спланувати можливі бонуси та пільги для зацікавлення туристів із-за кордону та збереження постійних гостей.

У зв’язку з тим, що постійне підвищення тарифів на комунальні послуги може призвести багато готелів до розорення, пропонується впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій. Цей комплекс заходів безумовно вимагатиме немало витрат, але саме ці заходи мають абсолютний пріоритет.

Інший напрямок оптимізації витрат – це удосконалення кадрової структури. У багатьох готелях середня кількість працівників, яка припадає на один готельний номер, на 25-30% вищий, ніж у інших країнах. Тому коли фінансові та економічні реалії досягають “точки кипіння” – компанії вирішують вдатися до скорочень. У абсолютній більшості випадків йдеться про скорочення персоналу. Втім, є інший вихід з цієї ситуації – скорочуючи години, а не людей, звісно, зниження заробітної плати не сподобається нікому. Але коли настають скрутні часи, компаніям просто доводиться йти на деякі жертви. Питання лише в тому, наскільки сильно вони вдарять по людях, які працюють.

Компанії, які у сприятливих економічних умовах могли дозволити собі надлишковий персонал, сьогодні фактично змушені позбавлятися від "баласту". Кількість "людино-годин" виявляється занадто великою для них, а значить "пожирає" зайві кошти. І якщо керівництво компанії виявить, що воно без проблем може позбавитися 20% "надлишкових" людино-годин, – то здійснити це можливо буде двома способами:

- звільнити 20% співробітників;

- скоротити час роботи (відповідно і компенсацію) всіх співробітників на 20% (наприклад, якщо вони працювали 5 днів на тиждень, то зробити 4-денний робочий графік).Приклади такого вирішення ситуації наводяться журналом Business Week у статті The Rise of Four-Day Work Week.

Але потрібно бути надзвичайно уважним – нехтуючи інтересами персоналу, можна досягнути повного падіння мотивації та лавиноподібного зниження ефективності, що буде смертельним для компанії у період кризи.

Однак оптимізація не обов’язково означає звільнення або заморожування заробітної плати. Удосконалення кадрового менеджменту – це і делегування повноважень, і підвищення бонусів для самих цінних співробітників, і організація перепідготовки персоналу в середині підприємства, і моральне стимулювання.