Возьянова А.Є. студентка гр.ОА-05-Г

Донецький національний університет економіки та торгівлі

імені М. Туган-Барановського

РОЛЬ ТА МІСЦЕ АНАЛІЗУ В ОБЛІКОВІЙ ПОЛІТИЦІ ПІДПРИЄМСТВА

Ринкові методи господарювання вимагають досконалих, конкретних і незмінних правил ведення бухгалтерського обліку та звітності на підприємстві. А встановлення таких правил, в свою чергу, потребую перш за все отримання достовірної інформації для прийняття обґрунтованих рішень, наукового аналітичного підходу, поєднання інтелекту та досвіду працівників підприємства. Саме це визначає актуальність даної теми.

Попри те, що основою формування облікової політики підприємства є державне регулювання облікової діяльності підприємств, що здійснюється Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», національними Положеннями (стандартами) обліку та іншими нормативними документами, практичне його ведення на підприємстві безпосередньо вимагає індивідуального підходу до формування на кожному з них власної облікової політики [1, с.5]. Зважаючи на актуальність проблеми формування облікової політики підприємства знаходять своє відображення у наукових дослідженнях багатьох вітчизняних вчених.

Метою даної статті є обґрунтування необхідності використовування економічного аналізу у проведенні власної облікової політики підприємства, яка хоч і базується на нормативно-правових засадах, визначених державою, проте потребує індивідуальності підходу , який власне і формується на основі економічного аналізу всіх її складових.

Облікова політика кожного підприємства, базуючись на загальних нормативно-правових актах, що її регулюють у всьому народному господарстві, все ж таки відрізняється за низкою індивідуальних підходів на кожному окремому підприємстві. Добре налагоджена аналітична робота на підприємстві забезпечує широке використання результатів усіх видів аналізу у діяльності підприємства, а зокрема у формуванні власної облікової політики підприємства. Сучасний економічний аналіз ґрунтується на використанні всього кола інформації, яка відображає політичну, соціальну, психологічну, правову і інші сторони управління підприємством.

Складовою облікової політики підприємства є визначення насамперед конкретних обов’язків кожного працівника бухгалтерії підприємства та посадових інструкцій, де деталізовано облікові процедури, які окреслені сутністю його сегмента в цілісному циклі опрацювання документів і реєстрів бухгалтерського обліку та складання й подання фінансової звітності користувачам. Водночас, вимоги ринкової економіки, посилюючи значення фактографічної інформації в управлінні діяльністю підприємств, зумовлюють розширення кола обов’язків облікових працівників, зокрема включення в них функцій аналітичної інтеграції облікових даних і звітних показників, адже реалії на більшості підприємств такі, що менеджери в основній своїй масі є спеціалістами-технологами, а тому надто специфічна облікова політика , інформація ними, звичайно, ігнорується при формулюванні управлінських рішень, і приймаються вони нерідко лише на основі інтуїції.

З цієї моделі витікає необхідність включення в обов’язки кожного працівника бухгалтерії функції аналітичного осмислення даних бухгалтерського обліку, показників внутрішньої і зовнішньої звітності та підготовки аналітичних розробок, які можуть бути зрозумілими насамперед для менеджерів [3, с.33].

Незважаючи на свою значущість і результативність в процесі прийняття рішення , аналіз до цього часу продовжує займати незначну питому вагу в бюджеті часу різних економічних служб підприємства. Це, в свою чергу, відбивається на низькій ефективності рішень, що приймаються, веде до управлінських помилок і прорахунків.

Причин недолік ефекту управлінських рішень багато, але однією з основних є неповність і невисокоякісність аналітичної інформації. Вимоги повноти інформації з позиції економічного аналізу означають, що в ній повинні бути дані, достатньо деталізовані для того, щоб на їх основі провести всесторонній аналіз. Якість одержаної інформації і ефект ії використання в процессі аналізу, в свою чергу, багато в чому залежність від точності ідентифікації проблеми. Без правильного визначення суті вирішуваної проблеми, зібрана інформація не принесе бажаних результатів [4, с.5].

Таким чином, для вирішення проблеми якості і кількості інформації, дійсно необхідної для ефективного управління, насамперед необхідно визначити таке коло завдань, яке необхідно вирішити в процесі управління даним об’єктом, а також визначити методи та прийоми з допомогою яких це буде вирішено. На цій основі стає можливим установити, які сторони ситуації потребують управлінського втручання, повинні бути передбачені рішенням, виявити склад факторів, вплив яких слід обов’язково прийняти до уваги при винесенні рішення, визначити склад показників в часовому та просторовому аспектах.

Також одним з дійових заходів є вдосконалення інформаційної системи первинного обліку та методів їх узагальнення. Зокрема, покращення системи первинного обліку потребує об’єктивного та своєчасного їх відображення, місця формування даних і терміни їх надання.

З потреб організації управління господарськими процесами виникає необхідність безперервності інформації, яка дозволяє в ході аналізу точніше реагувати на особливості часової динаміки. Безперервність інформації потрібна також як умова більш надійного прогнозування.

Вищенаведені вимоги випливають із специфіки економічного аналізу, і тому ми вважаємо, що вони розповсюджуються на всі види інформації, незалежно від того, яким видом обліку або розрахунку забезпечуються ті чи інші дані. Система показників ефективності діяльності підприємства дає можливість здійснити економічну оцінку попередньої діяльності підприємств, пошук резервів підвищення ефективності господарювання на перспективу, - тобто створити аналітичну базу для формування власної облікової політики підприємства.

Література

1. Закон України «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. №996 – XIV // Все про бухгалтерський облік. – 2000. - №86 (511). – с.3-6.

2. Економічний аналіз/За ред. М.Г.Чумаченка. – К.:КНЕУ. – 2001. – 236 с.

3. Мних Є. До питання трансформації системи підготовки фахівців з обліку та аудиту // Бухгалтерський облік та аудит. – 2004. - №10. – с.33-34

4. Янишко Д. Облікова політика підприємства // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - №11. – с.4-6