Економічні науки/7. Облік і аудит

Ротар Д. А

Науковий керівник: Косминко М. В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Основні аспекти проблемних питань впровадження управлінського обліку та його роль для підприємства

Перехід України до ринкових відносин у сфері економіки вимагає адекватного інформаційного забезпечення для прийняття управлінських рішень. На сучасному етапі економічного розвитку традиційний бухгалтерський облік не може задовольнити ускладнені потреби стратегічного управління підприємством. Тому виник новий напрям діяльності облікових працівників – управлінський обік, головним завданням якого є формування та надання необхідної інформації для прийняття оптимальних рішень.

На сьогодні існують чинники, які стримують широке впровадження даного виду обліку в практику українських підприємств. У зв’язку з цим основна увага має приділятися розвитку проблемного управлінського обліку, який спрямований на вирішення найважливіших для підприємства планово-аналітичних завдань. Він оперує даними, які стосуються майбутніх подій і фактів, що обумовлює необхідність врахування фактора невизначеності. Актуальністю даного питання займаються багато вітчизняних науковців, зокрема К. Редченко, С. Левицька, І. Бєлоусова, Т. Сльозко, Н. Ордіховська, Л. Нападовська, Л. Корня, Г. Антонова та ін. [1; 4].

Метою статті є відстеження проблемних питань впровадження управлінського обліку та визначення його ролі для підприємства.

За сучасних умов управлінський облік є невід’ємною і ефективною частиною управління підприємством. Проте на більшості з них він ще не сформувався як цілісна система збору, аналізу, інтерпретації і представлення корисної інформації менеджерам з ціллю прийняття на її основі оперативних, тактичних та стратегічних рішень. На шляху його впровадження існують певні перешкоди, які полягають у подоланні дискусійних проблем методології обліку та в необхідності здійснення наступних організаційних заходів щодо здійснення цього процесу [2]:

1. Слід звернути увагу на описання системи контролю за витратами на обслуговування виробництва та управління. Їх відносять до непрямих і для контролю за ними складають кошториси витрат по підрозділах та підприємству в цілому. Однак планові кошториси витрат складають з розрахунку на плановий обсяг виробництва, який, як правило, суттєво відрізняється від фактичного. Для запобігання цьому може запроваджуватись система гнучких кошторисів (бюджетів), де витрати планують поваріантно – перевиконання плану виробництва та його недовиконання в межах 5-7 %.

2. Застосування методу „директ-костинг”, який набув значного поширення у зарубіжній практиці і який ще називають методом обліку неповної собівартості. Він дає змогу знизити трудомісткість облікових операцій і оперативно здійснювати розробку проектів управлінських рішень з врахуванням впливу собівартості продукції. Однак при цьому спостерігається ототожнення прямих витрат зі змінними. Даний метод базується саме на визначенні останніх. В цьому випадку основні труднощі полягають у відокремленні постійних витрат.

3. Суттєвим гальмом поширення управлінського обліку в країні залишається відсутність чіткого визначення переліку його складових. Адже саме завдяки управлінському обліку бухгалтер за потребою, крім власне обліку та калькулювання собівартості продукції, займається нормативним плануванням, економічним аналізом та підготовкою управлінських рішень.

4. Найбільші складності для успішного впровадження управлінського обліку обумовлені особливостями галузей вітчизняної економіки. При цьому мають бути враховані конкретні методичні підходи, які б дали змогу побудувати облік витрат та систему бюджетування відповідно до технології, узгодити з функціями витрат, а також запропонувати такі методи, які б допомогли створити належну систему контролю витрат [3; 1].

Управлінський облік відіграє важливу роль для підприємства як інструмент його ефективного функціонування, тому що створює конкурентні переваги в ринковому середовищі. Він надає інформацію для:

– визначення стратегії та планування майбутніх операцій організації;

– контролю та оцінки ефективності її поточної діяльності;

– оптимізації використання ресурсів;

– зниження рівня суб’єктивізму в процесі прийняття рішень системою управління [2].

Тобто головною метою управлінського обліку є допомога керівництву у досягненні стратегічної мети підприємства. Він забезпечує менеджерів інформацією, яка розширює можливості збільшувати капітал його власникам, а робітникам підприємства – підвищувати їх добробут [1; 4].

Отже, проблемний управлінський облік дозволяє не тільки сконцентрувати інформацію, пов'язану з очікуваними господарськими операціями, але й створити передумови для проведення стратегічного аналізу й аудиту. Його цінність для системи управління підприємством визначається кількістю та якістю прогнозів, які дозволяють приймати рішення в умовах невизначеності.

Література:

1. Антонова Г. М., Гришко Н. В. Впровадження управлінського обліку на вітчизняних підприємствах [http://www.rusnauka.com/ONG/Economics/7_ antonova.doc.htm]

2. Калмикова А. В., Шрам Т. В. Роль управлінського обліку як інструменту управління підприємством [http://www.confcontact.com/2009_03_18/ek1_ kalmikova.htm]

3. Корня Л. Д. Проблеми впровадження управлінського обліку на підприємстві [http://intkonf.org/kornya-ld-problemi-vprovadzhennya-upravlinskogo -obliku-na-pidpriemstvi/]

4. Редченко К. Проблемний управлінський облік та його прогностична функція [http://www.management.com.ua/finance/fin023.html]