Економічні науки/10. Економіка підприємства

Аспірант Семерягіна М.М.

Національний авіаційний університет, Київ

Практика використання аутсорсингу
авіакомпаніями у виробництві

Щодо початку виникнення такого методу менеджменту як аутсорсинг до сих пір існує дискусія. Науковці називають різні дати започаткування даного направлення. Так, наприклад, Д.М.Михайлов вказує на 1963р., коли компанія «Electronic Data System» (EDS) запропонувала надання іншим компаніям послуг з інформаційних технологій, на яких вона спеціалізується й сьогодні [1, стор. 12]. Проте існує інша версія, Б.О. Анікін наводить А.Слоуна як розробника методології аутсорсингу (приблизно 20-ті роки минулого століття) [2, стор. 10], який визначив, що вузькоспеціалізовані фірми краще виконують свої функції як в межах компанії, так і за її межами. Якщо розглядати аутсорсинг в цивільній авіації (ЦА) можна стверджувати, що авіакомпанії були серед перших, хто почав використовувати так званий ІТ-аутсорсинг: American Airlines уклала угоду з IBM щодо встановлення Semi-Automated Business Research Environment – першої комп’ютеризованої системи в 1960р. [3].

Однак, розглядаючи безпосередньо виробництво авіакомпаній, а саме роботи пов’язані з організацією виконання рейсів в аеропортах, дозволимо собі стверджувати, що аутсорсинг з’явився одночасно з виникненням комерційної авіації. Адже під час виникнення авіакомпанії її керівництво ставало перед дилемою самостійно виконувати (наприклад: реєстрацію та/ чи супровід пасажирів) чи отримувати дані послуги від провайдера (наприклад: аеропорту), але термін «аутсорсинг» не вживався під час передачі виконання бізнес-процесів іншій спеціалізованій компанії. Також, дана практика використовувалася здебільшого лише впродовж часу становлення авіакомпанії і з розвитком авіакомпанії створювалися власні підрозділи з усіх видів виробничого забезпечення в базових аеропортах.

Загалом, широке використання аутсорсингу в ЦА розпочали північноамериканські авіакомпанії, що можна пов’язати з сильною внутрішньою конкуренцією американських авіакомпаній, і, відповідно, зі спробами знаходження шляхів оптимізації витрат авіакомпаній. Даний метод показав позитивні результати та, перш за все, зацікавив європейські мало-бюджетні авіакомпанії, які відомі своїм зменшенням витрат на всьому, на чому можна заощадити.

Розглянемо більш детально такі бізнес-процеси, проаналізувавши сьогоденну практику роботи авіакомпаній зі сервісними провайдерами [4-10], та виділимо їх в окремі види забезпечення, а саме: бізнес-процеси наземного забезпечення, ТО та Р та бізнес-процеси, що пов’язані із забезпеченням авіаційної безпеки. Також, поширеним видом забезпечення авіаційних сервісних провайдерів є паливний менеджмент (заправка, хеджування (hedging) тощо), однак даний вид, на нашу думку, не можна віднести до аутсорсингу. Адже авіакомпанії завжди отримували від сервісних провайдерів подібні види послуг.

Наголосимо, що під час аналізу будемо розглядати аутсорсинг для авіакомпаній в базових аеропортах.

Отже, серед розглянутих практик найбільш часто використовують аутсорсинг БП авіаційної безпеки та наземного обслуговування мало-бюджетні авіакомпанії, такі як EasyJet, Ryanair, Southwest Airlines, WestJet та ті, що були на стадії банкрутства: Northwest Airlines. Здебільшого авіакомпанії, що є крупними корпораціями Air France-KLM, ANA, Cathay, Emirates, Lufthansa, Singapore Airlines та авіакомпанії, що є флагманами своїх країн Aeroflot, Pakistan Int’l, Turkish Airlines мають своє власне забезпечення в базових аеропортах та пропонують такі послуги іншим авіакомпаніям.

Назвемо підстави використання аутсорсингу ТО та Р авіакомпаніями:

1. Особисто виконувати важкі форми обслуговування для авіакомпаній є надзвичайно витратна стаття, адже тоді авіакомпанія, крім досвідченого персоналу, що повинен мати всі необхідні сертифікати як авіаційних влад відповідних країн, так і творців даних типів ПС, необхідно володіти неабиякою інфраструктурою (ангари, допоміжні споруди тощо), що потребує значних капіталовкладень як початкових, так і щорічних для підтримки належного стану.

2. Більшість авіакомпаній, що розглянуті, використовували аутсорсинг ТО та Р наступних видів: роботи усередині ПС, що не є визначальним чинником для безпеки польотів, однак дані роботи надаються спеціалізованими компаніями значно дешевше в офшорних зонах. А, отже, даний чинник був визначальним для розглянутих авіакомпаній.

Хотілось би окремо відмітити практику авіакомпанії Lufthansa, яка в 2008 році почала переносити свої центри з ТО та Р планерів та несучих поверхонь з Гамбурга в більш дешеві країни як Угорщина, Мальта, Болгарія та Філіппін. Подібні плани має авіакомпанія Air France-KLM, яка забезпечує 35% обслуговування для інших авіакомпаній. Аналогічні тенденції спостерігаються й з Delta Ops, яка перевела свої підрозділи з ТО та Р планерів в Канаду через сумісне підприємство з Aveos (формально Air Canada Technical Service).

Згідно узагальнених даних, в Європі 47% ТО та Р планера на аутсорсингу, при цьому 76% залишається в даному регіоні, 12% - в Азії. В Північній Америці 64% ТО та Р планера виконується відповідно до угод аутсорсингу, при цьому 26% - в Азії. Авіакомпанії Азії віддають на аутсорсинг 56% ТО та Р планера, при цьому 93% - залишається в даному регіоні. Загалом, на аутсорсинг віддається 53% важких форм ТО та Р, 75% - ТО та Р авіадвигунів, 77% - ТО та Р компонентів та 16% лінійного ТО та Р [11].

Загалом, сьогодні авіакомпанії пішли по двом направленням: перші – виокремлюють свої підрозділи в окремі структури та пропонують послуги іншим (таким чином використовують диверсифікацію), інші – віддають на аутсорсинг та зосереджуються на своїх головних компетенціях. Однак, існують і авіакомпанії, які вміло поєднують два протилежних методи досягнення економічної ефективності, тобто диверсифікацію та аутсорсинг.

Узагальнимо. Отже, серед авіакомпаній, які мають в базових аеропортах свої компанії (підрозділи) з забезпечення виробничих БП можна назвати провідні авіакомпанії світу (здебільшого національні авіакомпанії): Lufthansa, Cathay, Air France-KLM, Singapore Airlines, Delta тощо. Для таких авіакомпаній розповсюдженим є два варіанти власності: стовідсоткова дочка-компанія або сумісне володіння компанією – останнє, також, є одним з видів аутсорсингу. До речі, організація сумісних підприємств з різних видів забезпечення діяльності авіакомпаній є прекрасною можливістю зменшення інвестицій та, в той самий час, підтримки на відповідному рівні обслуговування.

Інші авіакомпанії з моменту заснування почали використовувати аутсорсинг БП в аеропортах – це, перш за все, мало-бюджетні авіакомпанії: WestJet, Ryanair та інші.

Література:

1. Михайлов Д.М. Аутсорсинг. Новая система организации бизнеса: учеб. пособие. – М.: КНОРУС, 2006. – 256с.

2. Аутсорсинг: создание высокоэффективных и конкурентоспособных организаций: Учеб. пособие / Под ред. проф. Б.А.Аникина. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 187с.

3. Airline Outsourcing: A Successful Past and More to Come. - http://www.internationallawoffice.com/newsletters/detail.aspx?g=ae33af32-346a-4fe0-9d2c-42bd816d6827

4. Swissport. – http://www.swissport.com

5. Total Аirport services, inc. – http://www.totalairportservices.com/

6. Airport Terminal Services, Inc. – http://www.atsstl.com/

7. WorldWide Flight Services – http://www.wfs.aero/

9. Gate Gourmet. – http://gategourmet.gategroupmember.com/

10. Allied Aviation Services, Inc. – http://www.alliedaviation.com/

11. Niall O’Keeffe MRO providers shift their priorities - http://www.flightglobal.com/articles/2008/10/28/318010/mro-providers-shift-their-priorities.html