Економіка / 6. Маркетинг і менеджмент

к.е.н., доц. Невмержицький В.І. , Холопкін О.В.

ВТЕІ КНТЕУ

Роль контролінгу в розробці стратегії розвитку підприємства

На сьогоднішній день в Україні умови діяльності підприємств істотно ускладнилися: світова фінансова криза, глобалізація економіки, розвиток транспортних засобів й інформаційних технологій привели до багаторазового посилення конкуренції. Розширення ринків збуту й можливостей ведення бізнесу сприяло росту багатьох підприємств. Одночасно підсилилася нестабільність зовнішнього середовища, що обумовило необхідність підвищення гнучкості підприємств і збільшення швидкості реакції на зміни, що відбуваються. У цих умовах колишні контрольно-інформаційні системи не дозволяють повною мірою забезпечити якісну інформаційну підтримку прийнятих управлінських рішень. Менеджерам необхідні інтегровані системи, що поєднують найважливіші функції управління по встановленню цілей діяльності, плануванню, координації, веденню бухгалтерського обліку (фінансового, управлінського й податкового обліку), здійсненню економічного аналізу й контролю. Однієї з таких систем є контролінг.

Контролінг - це Контрольно-інформаційна система забезпечення управління розвитком підприємства на основі виміру ресурсів, витрат і результатів внутрішньогосподарської діяльності, бізнес-процесів і всієї діяльності підприємства.

Дане визначення містить у собі цільову спрямованість контролінгу, тому що управління розвитком підприємства припускає спрямованість на досягнення деяких основних цілей. Зовнішня сторона контролінгу проявляється у вказівці на контрольно-інформаційний характер системи забезпечення управління підприємством. Змістовна (функціональна) сторона контролінгу сполучається з науковою складовою контролінгу і полягає у вимірі ресурсів, бІзнес-процесів, витрат і результатів всіх сторін діяльності підприємства із застосуванням різноманітних методик планування, обліку, контролю, аналізу та ін.

Метою контролінгу є надання керівництву комплексної інформації, необхідної для управління розвитком підприємства.

Найпоширеніший підхід до структурування контролінгу передбачає виділення оперативного й стратегічного контролінгу.

Стратегічний контролінг являє собою інтегровану контрольно-інформаційну систему управління підприємством, направлену на забезпечення ефективного функціонування й виживання підприємства на тривалу перспективу. Основним принципом управління тут є орієнтація на створення економічної вартості в середньостроковій і довгостроковій перспективі в ході безперервного розвитку підприємства при прийнятному рівні ділових ризиків.

Одним із завдань стратегічного контролінгу є розробка стратегії розвитку підприємства на основі певних припущень про поточний стан і майбутні зміни зовнішнього й внутрішнього середовища, планування й контроль всіх заходів, спрямованих на довгостроковий розвиток підприємства.

Орієнтація стратегічного контролінгу на тривалу перспективу спричиняється необхідність обліку факторів часу й ризику, аналізу виробничого й загального потенціалу підприємства, інтеграції всіх функцій управління (облікової, аналітичної, планової, маркетингової, виробничої й інших функцій). Відповідно інструментами стратегічного контролінгу є аналіз сильних і слабких сторін підприємства, що виникаючих можливостей і загроз (SWОТ-аналіз), бенчмаркінг, аналіз ринку, облік й аналіз витрат по всіх стадіях життєвого циклу продукції, стадіям процесу створення споживчої вартості, управління по цільових витратах, функціонально-вартісної аналіз, аналіз впливу розвитку підприємства на екологічний стан регіону, портфельний аналіз, аналіз стратегічних розривів, розробка сценаріїв, логістика, аналіз потенціалу, управління якістю, управління акціонерною вартістю, аналіз досвіду, аналіз конкуренції, система збалансованих показників та ін.

Контролінг відіграє важливу роль в стратегічному менеджменті, що забезпечує аналіз сценаріїв розвитку підприємства, підготовку альтернативних варіантів плану дій, побудову системи підконтрольних показників діяльності, бюджетування, координацію діяльності структурних підрозділів і відділів підприємства, своєчасне виявлення виникаючих проблем, що відповідає коректування діяльності підприємства, забезпечення стійкого фінансового стану підприємства, виявлення слабких сторін і вузьких місць у його діяльності, здійснення безперервного моніторингу стану підприємства й зовнішнього оточення.

Для того щоб успішно вирішувати виникаючі проблеми і протиріччя та домагатися прибуткового росту підприємства, менеджери впроваджують такі управлінські процеси й відповідні контрольно-інформаційні системи управління, які б дозволили аналізувати стан справ як у зовнішнім конкурентному середовищі, так і усередині підприємства. Важливим елементом цих механізмів управління виступає довгострокове планування стратегії розвитку підприємства. У процес розробки й виконання стратегії розвитку підприємства залучають менеджери всіх рівнів управління. Створена ними стратегія повинна забезпечити прибутковий ріст та розвиток підприємства в довгостроковій перспективі на основі задоволення потреб численних зацікавлених сторін - споживачів, постачальників, кредиторів, інвесторів, державних органів, жителів прилеглих територій й ін.