Економіка/ 10. економіка підприємства

К. е.н. Потравка Л.О.

Херсонський державний аграрний університет, Україна

Перспективи розвитку інфраструктури аграрного ринку Південного регіону

Загострення проблем підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції зумовлена приєднанням України до Світової організації торгівлі та зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Окрім цього на даному етапі проблемою для аграріїв залишається нерозвиненість системи збуту продукції та матеріально-технічного постачання, що негативно відбивається на формуванні стабільної цінової ситуації на ринку продовольства та на досягненні прибутковості господарювання.

Проведені аналітичні дослідження довели, що у ринкових умовах ефективність ведення агробізнесу забезпечується функціонуванням ринкової інфраструктури, яка потребує удосконалення роботи і функціонування зв’язків підсистемного рівня, а саме маркетингових, кредитно-фінансових, інформаційно-консультаційних та агросервісних складових, які у взаємодії забезпечують системність формування аграрного ринку.

На сучасному етапі розвитку аграрної науки інфраструктуру аграрного ринку слід розглядати як систему, що створена з певної кількості складових (підсистем) та елементів, які знаходяться в раціональних відносинах і взаємозв’язку. В процесі дослідження інфраструктури аграрного ринку Південного регіону визначено, що регіон дослідження має певний історичний досвід функціонування інфраструктурних елементів, що суттєво підтримували ринкові відносини в минулому, враховуючи географічні, економічні, соціально-демографічні та інші особливості Причорномор’я. Зокрема, це стосується біржової торгівлі, кооперативного сектора, портового господарства та ін.

Отже, в умовах конкурентного середовища інфраструктура виступає фактором залучення внутрішніх резервів економічного зростання аграрного виробництва. Тому підтримка становлення інфраструктури аграрного ринку є одним із напрямів підвищення ефективності функціонування та розвитку аграрного сектора економіки. У процесі вивчення ролі й особливостей функціонування інфраструктурних підсистем з позицій системності усієї інфраструктури аграрного ринку встановлено, що домінуючою є поліцентрична структурна основа відносин між учасниками ринку. Для поліцентричної структури характерне існування великої кількості ринкових суб’єктів, формально незалежних один від одного, діючих хаотично.

Відокремлення сільськогосподарських товаровиробників від контролю за власним бізнесом здійснюється комерційними посередниками в усіх сферах діяльності підприємств: маркетинговій, постачальницькій, фінансовій, інформаційній та ін. Небезпека експансії посередництва полягає в монополізації складових ринкової інфраструктури. Посередництво представляє собою штучно створені надструктури, які фактично паралізують роботу більшості інфраструктурних елементів. У такому випадку втручання посередницьких структур, які не належать до інфраструктурних елементів, необхідно розглядати лише як чинник зовнішнього короткочасного впливу. Здебільшого такий вплив інтенсивний і непередбачений, виражений у створенні організацій на короткий термін під певну угоду, впливає на систему інфраструктури і призводить до кризи, коли система не спроможна в повному обсязі виконувати свої функції.

Таким чином, дискримінаційний характер поліцентричної системи полягає в обмеженні товаровиробників щодо ведення власного бізнесу та активної дії на ринку, через що відбувається неконтрольоване поширення посередницького, спекулятивного бізнесу. За ринкових умов посередницькі функції має виконувати інфраструктура моноцентричного типу, контрольована сільськогосподарськими товаровиробниками. Такий тип інфраструктури аграрного ринку представлено у вигляді концентричного кола, ядром якого є сільськогосподарські товаровиробники, які природно прагнуть бути рівноправними, конкурентоспроможними учасниками ринкових відносин. На інфраструктуру аграрного ринку покладається функція протистояння спекулятивному посередницькому бізнесу, а її існування базується на взаємодії інфраструктурних підсистем та підсистемних елементів. За умов становлення моноцентричного типу інфраструктури, завдяки інтенсивному обміну товарами та інформацією в нерівних ринкових умовах, спостерігається узгоджена поведінка маркетингової, кредитно-фінансової, інформаційно-консультаційної та агросервісної підсистем, що створюють умови для ефективного господарювання сільськогосподарських товаровиробників

Функцію контролю за діяльністю підприємств та установ інфраструктури аграрного ринку мають здійснювати сільськогосподарські товаровиробники, що функціонують на засадах кооперативної взаємодії. На кооперативних засадах сільськогосподарськими товаровиробниками можуть створюватися агроторгові доми, оптові продовольчі ринки, інформаційно-консультативні служби, кредитні кооперативи, кредитні спілки та кооперативні банки. Функціонування сільськогосподарських товаровиробників у обслуговуючому та кредитному кооперативі значно зменшує кількість зв’язків з інфраструктурними елементами, що діють на комерційній основі, тобто надають платні послуги.

Отже, розвиток інфраструктури аграрного ринку повинен здійснюватися у контексті кооперативного об’єднання сільськогосподарських товаровиробників, а також на основі взаємодії та компліментарності інфраструктурних елементів. Упорядкованість зв’язків на підсистемному й елементному рівнях інфраструктури аграрного ринку повинна забезпечуватися дієвим механізмом системи складських свідоцтв, яка є важливим ринковим інструментом, що забезпечує товарообіг між різними підсистемами інфраструктури аграрного ринку.