Економічні науки/
Остапчук
Т. С.
Буковинська
державна фінансова академія
ФІНАНСОВА КРИЗА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ В УКРАЇНІ
Негативні події на світових ринках зумовлені світовою фінансовою кризою стали викликом для економік багатьох країн світу, в тому числі й для України.
На території нашої країни настання фінансова криза виявилося несподіваним, отже, господарюючі суб'єкти опинилися в непередбачуваній ситуації. Передусім це було пов'язано зі специфічним характером розвитку самої кризи, яка у нас розпочалась як криза ліквідності, потім переросла у валютну, а пізніше, через пайіння обсягів виробництва і зростання заборгованості за кредитами, практично перетворилася на економічну.
Актуальність та необхідність розгляду цієї проблеми ставиться в працях зарубіжних та українських вчених, таких як: Вахненко Т.П., Міщенко В.І., Лисенко Р.С., Науменко С.В., Петрик О.І., та інші.
З огляду на викладене необхідно своєчасно розробити і ухвалити спільний і скоординований план дій, які допоможуть подолати негативну фінансово-економічну ситуацію, яка склалася в Україні:
1) визначити перелік пріоритетних галузей реального
сектору економіки.
Базовим критерієм відбору повинна стати спрямованість діяльності
підприємств цих галузей на стимулювання
внутрішнього попиту;
2)
розроблення узгодженого механізму забезпечення фінансування реального сектору
економіки, в основу якого повинні бути покладені принципи прозорості та взаємної відповідальності;
3)
узгодження переліку інструментів впливу, пріоритет серед яких повинен належати
ринковим, а не адміністративним заходам;
4) моніторинг ефективності запроваджених заходів із допомогою відповідної системи показників та індикаторів.
У рамках запропонованого плану заходів і в межах власної компетенції Національний банк України повинен забезпечити доступність ресурсів як дія підприємств пріоритетних галузей, так і для всіх інших суб'єктів господарювання, а також достатній рівень вільної ліквідності банківської системи для задоволення відповідного попиту на гроші.
Одним із важливих чинників подолання фінансової кризи стала відмова від фактичної прив'язки обмінного курсу гривні до долара СІЛА, що спричинило суттєві трансформації в монетарному трансмісійному механізмі. Так, у першу чергу необхідно звернути увагу на підвищення ролі таких його традиційних каналів, як кредитний і процентний, що надає НБУ можливість суттєво підвищити ефективність свого впливу на стан грошового ринку [З.С-53].
Отже, для зменшення гостроти фінансової кризи необхідно вжити таких заходів:
-
НБУ повинен
застосовувати різноманітні механізми "кредитування надзвичайного
стану" і виконувати для банків роль кредитора "останньої
інстанції" що компенсуватиме їм відплив внутрішніх депозитів і припинення
зовнішнього фінансування;
-
у рамках системи
рефінансування зовнішніх корпоративних позик основним кредитором підприємств і
банків України має стати ВАТ "Укрексімбанк" який надаватиме позики за
рахунок коштів НБУ обсягом до 10 млрд. дол. СІЛА розміщених на його депозит;
гарантування зовнішньої платоспроможності суб'єкта економіки України перешкоджатиме
наростанню системних наслідків фінансової кризи;
-
у міру
поглиблення кризових явиш, коли рефінансування НБУ не матиме стабілізуючого
ефекту, а вилучення депозитів із банківської системи триватиме, виникне потреба
у наданні урядом спеціальних гарантій кредиторам і вкладникам (банків -
бланкових гарантій, які матимуть обмежений період дії
та поширюватимуться на операції життєздатних банків;-*зобов'язання уряду щодо гарантування майнових прав вкладників і кредиторів банків повинні бути зафіксовані законодавчо, що сприятиме відновленню довіри громадськості до банківської системи і (стабілізації фінансування банків у процесі їх реструктуризації;
-
у випадку
розгортання повномасштабної фінансової кризи уряд за підтримки урядів основних
міжнародних кредиторів України має ініціювати процес реструктуризації зовнішніх
боргів корпоративних позичальників шляхом їх пролонгації на 3-4 роки за
ставками, під які було надано первісні позики; підписання відповідних угод з
кредиторами відверне загрозу масових дефолтів підприємств та банків України і
сприятиме стабілізації платіжного балансу;
-
основними
завданнями управління державним боргом України на 2009 рік має стати
активізація співробітництва з МФО та відродження внутрішнього ринку державних
цінних паперів; залучення позик МФО і збільшення у обсягу внутрішніх запозичень
створять умови для збалансування бюджету, оптимізації валютно-фінансових
потоків і пожвавлення інвестиційної діяльності в країні [1.С-7].
Таким чином, можна стверджувати, що для подолання наслідків фінансово-економічної кризи, яка вразила економіку нашої країни, необхідна розробка комплексу взаємопов'язаних заходів щодо взаємодії фінансового та нефінансового секторів економіки, а також узгодженість дій усіх органів державної влади та суб'єктів господарювання з метою їх виконання. При цьому ключова роль повинна належати розробці та реалізації державної стратегії соціально-економічного розвитку, яка б містила стимулюючі заходи щодо розвитку економіки, зважену експортно-імпортну енергетичну політику, а реалізація завдань грошово-кредитної політики повинна здійснюватися Національним банком України на основі інструментів точного настроювання та реальної незалежності [2.С-5].
Також враховуючи перспективи загальної світової фінансової
нестабільності, в країні повинна бути запроваджена ефективна і постійна діюча система моніторингу стабільності фінансової системи в цілому та банківського сектору зокрема. Методологічні га методичні основи такої системи вже розроблені Національним банком. Міністерством економіки та Міністерством фінансів України, підготовлено відповідні системи показників, інформаційно-аналітична база тощо. Отже, залишається тільки організаційно оформити відповідні рішення та створити в структурі означених органів державної влади відповідні підрозділи з моніторингу і забезпечення фінансової стабільності.
Література
1. Вахненко Т.П. Фінансова криза в Україні: фактори,
механізм дії,
заходи подолання // Фінанси України -
№ 10. - 2008. - С. 3-21.
2. Міщенко В.І. Шляхи
подолання фінансової економічної кризи в
Україні // Вісник НБУ. - №2. - 2009. С. 3-7.
3.
Міщенко В.І., Лисенко Р.С. Взаємодія органів державного управління як фактор подолання
фінансової кризи // Фінанси України - № 1. - 2(Ш9. - С. 5 і-57.
4.
Міщенко В.І., Жупанов В.П., Сомик А.В.. Проблеми збалансованості
внутрішніх заощаджень банків в умовах нестабільності фінансових ринків // Вісник НБУ. - №7. - 2008. С. 8-12.
5.
Шумило І.С., Міщенко В.І., Лисенко Р.С. Аналіз стану фінансової системи України // Вісник НБУ. - №2. - 2008. С.
6-11.