Волкогон Ю.Г.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайло Туган-Барановського

Використання інформаційних систем і технологій у навчальному процесі

В умовах ринкових відносин значно підвищуються вимоги до рівня підготовки спеціалістів. Вони повинні володіти запасом теоретичних знань, практичних навичок, уміти орієнтуватись у виробничій ситуації, бути готовими приймати нестандартні рішення залежно від умов діяльності підприємства.

Систему підготовки фахівця можна розглядати як традиційну, тобто, коли за загальним принципом подається інформація у вигляді лекції, а потім на семінарських заняттях проводиться опитування з використанням різних форм закріплення і контролю знань студентів. Ця система, на перший погляд, є дещо прийнятною для викладача; він може багаторазово її використовувати, вимагаючи від студента знань того матеріалу, який було подано, та заздалегідь запланованої вірної відповіді. В даному випадку на другий план відходить творчість, ініціативність студента і, як майбутній фахівець, він може бути не завжди готовим застосувати свої знання на практиці.[1]

За такої системи дещо знижуються головні завдання освіти, а саме: зацікавленість студента, напрацювання навичок аналітичного та творчого мислення.

Процес навчання за таких підходів залишає в пам’яті студента низький відсоток отриманої інформації. При цьому слід звернути увагу й на те, що в даному випадку не враховується рівень загальної особистісної готовності індивіда сприймати відповідну інформацію, що подається. Тому для більш повного сприйняття студентами матеріалу потрібно використовувати комп’ютерні технології.

Аналіз використання сучасних інформаційних технологій в системі освіти показує, що зсув у бік наочно-образного представлення інформації спостерігається в самих різних розробках.

При цьому багато розробників комп'ютерних учбових програм паралельно і незалежно один від одного часто в своїй оригінальній манері приходять до створення нових наочно-образних, віртуальних інтерпретацій учбового і наукового матеріалів.

Сучасний період комп’ютеризації освіти диктує нові підходи до викладання та вивчення дисциплін економічного циклу. Використання комп’ютерів при викладанні матеріалу дає змогу подати більший обсяг інформації, яка заздалегідь буде забезпечена ефективним її засвоєнням студентами. Ця інформація буде наповнена не лише тим набором, який подає лектор, а й наочною інформацією, візуальним, статистичним супроводженням, яке через брак часу на лекції не завжди можна подати.[1]

Згідно з новими підходами до підготовки фахівця навчальними планами дисциплін, передбачено достатній час для самостійної роботи студента, яка відбувається під контролем викладача.

Проаналізувавши підходи до самостійної роботи студентів, слід зазначити, що в даному випадку цей процес відбувається завдяки ентузіазму самого викладача, особливо при класичному підході до побудови занять.

Вирішуючи це питання необхідно звернути увагу на рівень і якість методичного забезпечення дисципліни.

Сьогодні ми маємо достатньо розвинуту інформаційну базу в плані підручників, періодичних видань, але вони допомагають сформувати економічне мислення майбутнього фахівця і недостатньо сприяють становленню його, як спеціаліста, не дають змогу отримати практичні навички. Тому, одним із головних факторів в організації самостійної роботи студентів є вдосконалення системи контролю. Навчальний процес не може здійснюватися без належного зворотного зв’язку, який реалізується через контроль за його ходом та реалізацією. Використання інформаційних систем та технологій допомагає викладачеві здійснювати поточний контроль знань студентів, наприклад - комп’ютерним тестуванням.

Використання сучасних інформаційних технологій с образним представленням підвищує статус образного мислення, підвищує рівень його розвитку, змінює існуючі співвідношення між понятійним та образним мисленням. Можливо, що така тенденція буде відповідати новому витку у спіралі розвитку інтелекту та людської цивілізації. Образне представлення інформації буде сприяти зниженню мовних бар’єрів та тим самим розвитку комунікаційних процесів в мировій спілці.

На підставі вищевикладеного стає очевидною доцільність використання образного, віртуального представлення інформації в повчальних програмних системах в відповідних дисциплінах. Необхідні розробка і конкретизація підходів, прийомів, методів, що дозволяють вирішити цю проблему.

Складність ситуації пояснюється не лише новизною проблеми, але і тим, що як розробники комп'ютерних учбових програм у вузах найчастіше виступають викладачі-методисти, що не мають, як правило, спеціальної підготовки в області вживання інформаційних технологій в освітньому процесі, педагогіці і психології.[2]

Отже, необхідна розробка методів і інструментальних засобів, що забезпечують технологізацію створення педагогічно ефективних наочно-образних представлень і їх синтезу з вербалізованою інформацією для повчальних програмних систем по учбовим дисциплінам.

Література:

1. Пахомовська М.В. Використання модульної технології при вивченні економічних дисциплін // Інформатизація освіти та дистанційна форма навчання: сучасний стан і перспективи розвитку.-2004-Суми

2. Лутфиллаев М.Х. Актуальные проблемы применения информационной технологии в системе образования // Інформатизація освіти та дистанційна форма навчання: сучасний стан і перспективи розвитку.-2004-Суми