Педагогические
науки/2. Проблемы подготовки специалистов
Лаун С.Ю., Коломієць
Ю.В.
ДВНЗ
«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія
Сковороди»
Роль
трудового виховання та профорієнтації у всебічному розвитку особистості школяра
Трудове виховання підростаючого покоління –
одна з основних складових у формуванні особистості нової людини. Людина
розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона деградує.
У процесі фізичної
праці в учнів розвивається координація рухів тіла, зграбність, сила,
витривалість. Праця сприяє їх розумовому розвиткові. Діти, зайняті різними
видами праці, кмітливіші, винахідливіші. Участь учнів у різноманітних трудових
процесах позитивно впливає на їх поведінку, дисциплінує. Важливий аспект психологічної
підготовки підростаючого покоління до праці – формування у нього почуття
самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе.
Проблемі трудового
виховання молодого покоління присвячені праці П.Р.Атутова, Д.О.Закатнова, О.М.Коберника,
Є.Г.Костяшкіна, О.Й.Кочетова, М.В.Левківського, В.М.Мадзігона, А.С.Макаренка,
В.О.Оржеховської, А.Г.Пашкова, М.М.Скаткіна, Д.А.Сметаніна, В.П.Тименка,
В.О.Сухомлинського, Д.О.Тхоржевського, С.Т.Шацького та ін.
Людина розвивається духовно
й фізично тільки в праці. Будь-які спроби уникнути праці призводять до
негараздів і для особистості і для суспільства. З цього приводу Ушинський
писав: «Якби людина винайшла філософський камінь, то біда була б ще невелика:
золото перестало б бути монетою. Але якби
вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або
винайшли машину, яка цілком заміняє всяку працю людини, то самий розвиток
людства припинився б: розбещеність і дикість полонили б суспільство».
Трудове виховання
учнів повинно бути спрямоване на виховання психологічної і практичної
готовності учнів до праці: сумлінне ставлення до праці, внутрішня потреба
працювати на повну силу, ставлення до праці як до необхідності й потреби
людини.
В статті «Психологічна
наука і праця виховання» С.Л.Рубiнштейн писав: «Педагогічний процес, як
діяльність учителя формує особистість,
що розвиває дитини в міру того, як педагог керує діяльністю дитини, а не заміняє її». Формування особистості діється, головним образом, в процесі власної
діяльності, його власних вчинків.
Трудове виховання
відіграє важливу роль в подальшій профорієнтації школяра, сприяє його
професійному самовизначенню. Останнім
часом ціннісні пріоритети нашого суспільства суттєво змінились. Тепер на
передній план вийшло поняття престижності та сплачуваності професії, а не її
суспільної цінності. Батьки ж та вчителі часто надають перевагу застарілим
методам виховання, що вже не приносять бажаних результатів. Ось чому, на мою
думку, дана тема є досить актуальною на
сьогодні.
Професійна орієнтація
- система організації та проведення навчально-виховної роботи, спрямованої на
засвоєння учнями необхідних знань про соціально-економічні й психофізіологічні
умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги
різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно
значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.
Правильний вибір
професії — це моральне задоволення, висока самооцінка. Водночас це й висока
продуктивність праці, висока якість продукції. Вибір професії — точка, в якій
сходяться інтереси особистості та суспільства, де можливе й необхідне поєднання
особистих і загальних інтересів.
Завданнями
профорієнтації є ознайомлення учнів з професіями та правилами їх вибору,
виховання в молоді спрямованості на самопізнання і власну активність як основу
професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з
вимогами, необхідними для набуття конкретної професії, складати на цій основі
реальний план оволодіння професією; забезпечення розвитку професійно важливих
якостей особистості.
Отже роль трудового
виховання та профорієнтації має велике значення у всебічному розвитку
особистості школяра. Тому вдосконалення, кардинальна перебудова всієї справи
трудового навчання, виховання і профорієнтації учнівської молоді – захід
загальнонародного, загальнодержавного масштабу. Це передбачає спрямування
зусиль учителів, працівників освіти, науковців на підвищення рівня загальної
освіти як бази для трудової й професійної підготовки учнів, посилення
політехнічного і професійного змісту шкільних предметів, удосконалення програм
з трудового навчання, залучення всіх школярів до суспільно – корисної,
продуктивної праці. Все це має на меті, зокрема, формування в юнаків і дівчат
умінь та навичок для роботи в народному господарстві, готовності трудитися,
підведення їх до свідомого вибору професії відповідно до своїх здібностей,
особистих інтересів, уподобань і можливостей та з урахуванням суспільних
потреб. Глобальна ж мета трудової підготовки в школі – формування людини,
смислом життя якої повинна стати свідома, чесна й сумлінна праця на благо
суспільства.
Тому основною формою діяльності людини є праця. Виховання в особистості
працелюбності та трудової активності – неодмінна умова її інтелектуальних , моральних
та психологічних рис. Ще в античні часи філософи виділяли три головні цінності
в людині – Істину, Добро і Красу. Набуваються вони лише через невтомну працю.
Адже саме у праці особистість може найбільш повно самоутверджуватись,
реалізовувати свій потенціал.