Гуцол І.М.
Чернівецький
національний університет ім. Ю. Федьковича
Модальні частки в німецькій
публіцистиці
Модальні частки, загальною семантико-синтаксичною
функцією яких є вираження відношення мовця до його співбесідника і до того, що
повідомляється, надають різні смислові (модальні та емоційні) відтінки окремим
словам та групам слів.
Інтерес сучасної лінгвістики до модальних часток
німецької мови не випадковий, адже жодна інша мова не володіє такою
розгалуженою системою модальних часток. Вони передають найтонші відтінки
значення, надають мовленню емоційного забарвлення, жвавості,
гнучкості і неповторного колориту природнього спілкування.
Модальні частки як службові слова не можуть вживатися
самостійно поза рамками речення і своє лексичне значення реалізують тільки в ньому.
Велику
роль при цьому відіграє тип речення, в
залежності від типу якого реалізується певний
лексико-семантичний варіант модальної частки.
Метою нашого спостереження є мовна реалізація німецьких
часток ja, doch, schon на прикладах публіцистичних текстів журналу „Spiegel” та їх
лексико-семантичне функціонування.
Модальна
частка schon вживається в реченнях всіх видів, тобто
розповідних,питальних і спонукальних. В розповідних реченнях вона передає
впевненість мовця у змісті висловлювання. Мовець переконаний в кінцевому результаті, що якась подія обов’язково настане, що мети буде
досягнуто: „Notenbank-Präsident Alan Greenspan sorgt zudem schon seit Monaten für eine regelrechte Geldschwemme” [3:31]. „Mit einem
Umsatzrückgang von rund drei Prozent hat sich die Hoffnung, zumindest das schon schlechte Ergebnis von 2002 wieder
zu erreichen” [3:66]. Модальна частка schon часто
вживається в питальних реченнях, які, предовсім, бувають риторичними. Такі речення – риторичні запитання, на які мовець не чекає відповіді, а задає їх виключно з метою переконати співбесідника у тому, що на це запитання можна дати тільки заперечну відповідь: „Wie viele Frauen haben diesen Satz schon
gehört?” [3:42]. „Wer ahnt schon, dass wir Europas
größter Tierzeitschriften-Verlag sind?” [3:84]. „Was kann man schon von einer Frau erwarten” [3:145]. В спонукальних реченнях при допомозі модальної частки schon мовець виражає бажання підбадьорити співрозмовника, змусити його говорити, відповідати на запитання тощо: „Seid schon einig! [3:35]. Wenn Sie was begonnen haben,
schließen Sie das schon ab!” [3:57].
Модальна частка ja
має декілька
лексико-семантичних варіантів. Наприклад, ja вживаєтья в розповідних реченнях, де мовець підкреслює, що він повідомляє добре всім відомі або повністю очевидні факти, в яких не може бути ніякого сумніву: ” Weihnachten – da ist es ja klar,
was kommen musste” [3:10]. „Ich habe ja ziemlich viel
Zustimmung für mein Konzept bekommen, von A bis Z…” [3:31]. Частка jа вживається в тих випадках, коли мовець відкриває для себе щось нове і нежданне. Свої висловлювання він насичує здивуванням, радістю, розгубленістю та ін.: „… so, wie das ja eigentlich der
Vernunft entspricht, oder?“ [3:52]. „Wir sind ja alle Arier” [3:82]. В спонукальних реченнях модальна частка ja служить для підсилення висловлення чи побажання: „Dann soll ja alles ganz anders kommen!” [3:116].
Модальна частка doch виконує особливу роль в
комунікативному спрямуванні речення, виражаючи додаткову семантичну інформацію
та модальність висловлення в публіцистичному тексті. Вона передає різноманітні відтінки почуттів і
вживається у всіх видах речень – у розповідних, спонукальних
і питальних. Розповідні речення з часткою doch є найчастіше проханням
або виражають прагнення
мовця переконати в чомусь свого співрозмовника: „Da kann einem doch das Lachen vergehen” [3:13]. „Aber es darf doch mal gefragt werden, ob der
Grundversorgungsauftrag nicht auch mit fünf TV-Sendern zu realisieren ist” [1:46]. Спонукальні
речення з doch завжди емоційно забарвлені. В них
мовець намагається з усіх
сил впливати на співрозмовника і досягнути бажаного результату. Категоричність вимоги робить неможливою подальшу комунікацію у разі її
невиконання. На категоричність вимоги може впливати також психологічний стан
мовця: „Lasst sie es doch machen!” [1:8]. „… der ehemalige Tennisspieler Boris Becker („Augenblick, verweile doch ...“)” [3:47]. – Питальні речення з модальною часткою doch
завжди мають порядок слів розповідного речення. Ці питання задаються не з метою
одержати якусь інформацію від співрозмовника, а з метою послухати його
підтвердження: „Oder fühlen Sie
sich doch eher dem Sisyphus verwandt
…” [3:34]. „Ist diese Freiheit nicht doch ein Freibrief
für das hemmungslose Ego, das sich zum
Schein mit einem allgemein anerkannten Ziel schmückt?” [3:122]. Частці
doch притаманний широкий
спектр
емоційних відтінків, який повністю може реалізуватися тільки в широкому
контексті.
Модальні частки ja, doch, schon у реченні, вираженому розповідною структурою разом із
модальним дієсловом wollen підкреслюють ступінь
бажання мовця, а також виражають високий ступінь його повноваження.
Отже, доходимо висновку про те, що у різних
структурних типах речень публіцистичного стилю вдало поєднується
емоційно-експресивне забарвлення часток з логічним викладом матеріалу. Найвищий
показник реалізації у журнальній публіцистиці виявлено у частки doch, що пояснюється широким спектром її семантики. Вивчення
модальних часток сприятиме ефективному засвоєнню закономірностей їх вживання у
німецькому мовленні, поглибленню та розширенню знань про
властивості та функції модальних часток як ефективного засобу емоційності
висловлювання. До перспектив дослідження відносимо встановлення семантичних характеристик і властивостей усіх часток, зокрема у плані розрізнення і використання
їх лексичних значень.
Литература:
1. Duden. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. – 5,
neu bеarbeitete Auflage. – Bd.
4. – Mannheim, Wien, Zürich, 1998. – 912 S.
2. Helbig G., Buscha J. Deutsche Grammatik. Ein Handbuch
für den Ausländerunterricht. – Leipzig, Berlin, Langenscheidt, 2001. –
655 S.
3. Spiegel: Nr. 1.12.29.03 Deutschland. – 146 S.