Філологічні науки

Діордіященко О.В.

Первомайський факультет Харківського державного університету харчування і торгівлі

Знання мов – запорука успіху України на шляху інтеграції у європейський і світовий простір

У травні 2005 року в Норвезському містечку Берген Україна підписала Болонську декларацію, взявши забов’язання модернізувати до 2010 року свою освітню діяльність в контексті загальноєвропейських вимог. Наша країна чітко заявила про плани увійти до Єдиного освітнього та наукового європейського простору, зробити його гармонійним, привабливим та конкурентоспроможним на світовій арені.

Україна має завершити процес упровадження визначальних принципів Болонської декларації: визнати єдину систему наукових ступенів, здійснити перехід на два цикли навчання, запровадити європейську систему трансферу кредитів, сприяти мобільності студентів та викладачів, формувати європейські стандарти якості освіти. Створити єдиний європейський простір освіти та науки.

Було задекларовано потребу скасувати обмеження віку для навчання, а також наголошено на необхідності створення всіх умов для привабливості європейського простору вищої освіти. Таким чином, Болонський процес має як освітньо-наукові та культурно-просвітницькі, так і політичні, економічні, лінгвістичні, мовно-комуникативні цілі. Відтак і роль іноземного спілкування, перекладацьких технологій у мовленнєвій комунікації стає життєво необхідною і визначальною.

Загальновідомо, що знання з будь - якої галузі передаються їх носіями у процесі мовленнєвої комунікації засобами іноземних мов та перекладу їх на рідну мову. Якби люди не обмінювались інформацією засобами мовного розмаїття, не спілкувались між собою, вони б не змогли працювати разом, формувати цілі і досягати їх, передавати свої знання, досвід і мудрість новим поколінням. Практично все, що відбувається у цивілізованому світі, потребує використання іноземних мов.

Завдання сучасної освіти у світі, а зокрема й в Україні, - сприяти опануванню молоддю іноземними мовами, які є ключами спілкування. З давніх – давен Україна як держава дбала про виховання і освіту своєї національної еліти. Жодна нація, як відомо, не буде визнана світовою цивілізацією, якщо не опанує іноземні мови з метою спілкування зі світом. Сьогоднішня Україна активно інтегрується у європейський і світовий процеси цивілізації. Знання мов – запорука успіху на цьому шляху.

Технологія навчання іншомовного спілкування як парадигма мовленнєвої комунікації – це наука про техніку навчання, що здійснюється на науковій основі. Для викладача це зумовлює необхідність оволодіння сукупністю наукових знань про те, як і чому саме так навчати, щоб навчання в умовах масового оволодіння іноземною мовою було ефективним для кожного студента. Технологія навчання передбачає науковий підхід до змісту навчання, що визначається сучасними досягненнями в лінгвістиці, психології і психолінгвістиці. Лінгвістичний зміст викладання іноземних мов - це чітко відібраний матеріал: фонетичний, лексичний, граматичний, - представлений в одиницях мовлення. Психологічний зміст – мовленнєві навички, що актуалізуються в мовленнєвих уміннях: в говорінні та аудіюванні, в читанні та письмі. Це також оволодіння діями та операціями, що являють собою сутність мовленнєвого акту і забезпечують породження мовленнєвого висловлювання. Технологія навчання мовленнєвої комунікації пов’язана з науковим підходом до того, як учити: на основі яких принципів, за допомогою яких методів і методичних прийомів, якими засобами навчання, з урахуванням яких факторів, для того щоб одержати найкращий педагогічний ефект у конкретних навчальних умовах. Технологія викладання іноземних мов завдяки науковому підходу до організації навчальному процесу озброює викладача знаннями, необхідними для навчання студентів усного мовлення, читання і письма, як того вимагає програма.

Важливою складовою технології навчання іноземних мов є засоби навчання – підручники і навчальні посібники, спроможні забезпечити оволодіння учнями усною і письмовою формами комунікації. Усне мовлення – це двосторонній процес, в якому виділяють аудіювання і говоріння. У процесі спілкування вони пов’язані між собою. Для цілеспрямованого формування умінь усного мовлення необхідно розглядати кожну сторону окремо з метою знаходження найбільш ефективної технології навчання. До письмової форми іноземно мовної комунікації належить як читання, тобто, розшифрування думок тексту з метою їх розуміння, так і письмо, що є процесом зашифрування думок, який хоче передати той, хто пише. І в читанні, і в письмі використовується однакова, прийнята доля конкретної мови графічна система. Письмова форма комунікації займає значне місце в сучасному світі – через друковане слово відбувається обмін інформацією між людьми. Для того, щоб здійснювати цілеспрямоване навчання писемної комунікації, слід розглядати окремо читання, письмо, переклад для вироблення ефективних технологій їх навчання.

Болонська декларація висуває вимогу зміцнення і розвитку інтелектуального, культурного, соціального та науково – технічного потенціалу Європи. Вища освіта покликана стати адекватним викликом нового тисячоліття і сприяти вихованню у студентів і всіх громадян почуття приналежності до спільних цінностей та загального соціально – культурного партнерства.

Опанування студентами іноземних мов та перекладацьких технологій стає особливо актуальним, зважаючи на два фундаментальні принципи болонського процесу:

- Студенти Європи повинні мати права на такі ступені після навчання, які будуть ефективно використовуватись по всій Європі, а не тільки в тій країні, де вони були отримані;

- Основний обов’язок закладів вищої освіти вживати всіх можливих заходів для забезпечення студентів кваліфікаціями такого типу.