Корнієнко Д.М., к.п.н. Васильєв В.В.,

к.т.н. Зайцева Т.А., к.ф.-м. н. Шишканова А.А.

Дніпропетровський університет імені Олеся Гончара, Україна

Запорізьський державний технічний університет, Україна

РОЗРОБКА КРИТЕРІЇВ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ

Процес математизації соціального знання, як правило, складається з кількісного опису статистичних даних, його задача складається також в побудові формалізованих теорій різноманітних визначених аспектів функціонування та розвитку існуючих соціальних систем.

В процесі обробки соціологічної статистичної інформації математичні методи дослідження набувають особливого значення. Математика у даному випадку виступає як своєрідний фільтр, крізь який пропускаються конкретні соціологічні дослідження. Необхідність такого математичного супроводу соціологічних досліджень зараз стала більш ніж очевидною. У всіх галузях соціальних досліджень математичні методи відіграють велику роль.

Комплексне використання декількох методів, уміле порівняння інтерпретації відповідних результатів у процесі проведення наукового дослідження дозволяє побачити явище у всій його повноті. За допомогою математики можна одержати змістовні висновки, не лежачі "на поверхні", за рахунок розширення кола використовуваних логічних умовиводів. Математика по суті й надає можливість користуватися всіма тими інтелектуальними досягненнями, які нагромадило людство при вивченні навколишнього світу.

Поширеною формою представлення результатів математичного аналізу є моделі. Побудова та дослідження математичних моделей напряму пов’язані з необхідністю використання різноманітних розділів математики: математичний аналіз, математична статистика, аналіз даних, теорія ймовірностей, диференціальні та інтегральні рівняння, методи оптимізації, чисельні методи та т.д.

У зв’язку з удосконаленням та все більш активним використанням моделей, а також у зв’язку з наростаючими труднощами безпосереднього отримання нових знань, моделювання стає одним з найважливіших методів соціологічного дослідження.

Об’єктом дослідження є дані анкетного опитування, проведеного на державних службах, надані кафедрою соціальної роботи та кадрового менеджменту Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. На основі проведених досліджень та наданої інформації проаналізовані та дослідженні задоволеність державних службовців їхньою роботою та освітлені їхні погляди щодо поставлених питань. Методами дослідження є методи математичної статистики та сучасне програмне забезпечення для кількісного виміру якісних соціологічних характеристик.

В процесі роботи були проведені різні види аналізів: частотний, факторний, кластерний, регресійний, дисперсійний щодо виявлення місця роботи у житті державних службовців, важкості виконуваної роботи, відношення до різноманітних явищ державної служби та стану робочого і морального оточення. В результаті отримані оцінки різних параметрів та їх взаємодії, винайдені зв’язки та залежності окремих характеристик, побудовані лінійні моделі та статистичні графіки.

Результати досліджень призначені для майбутнього порівняльного аналізу з таким же дослідженням. За результатами порівняння будуть зроблені висновки про зміни становища на держслужбах за декілька років.

Був отриманий досить повний аналіз анкет, що заповнили державні службовці різних установ. Дослідження було спрямоване на отримання оцінки критеріїв ефективності державних службовців у рамках роботи та побудови картини внутрішніх відносин та процесів.

При дослідженні були пройдені етапи: обробка анкет та представлення їх у вигляді числової матриці; застосування у ході аналізування частотного, факторного, кластерного, дисперсійного аналізів; представлення результатів у вигляді побудованих лінійних моделей, таблиць, графіків діаграм.

За результатами роботи було зроблено висновки. Державні службовці в основному задоволені своєю роботою, головними причинами вступу на службу були допомога людям та самореалізація. Спостерігаються три групи службовців: ті, для кого робота займає перше місце у житті; ті, хто відноситься до роботи серйозно, але вона не стоїть на першому місці; робота - це заробіток. З трьох груп найбільш задоволеною є друга група, так як за основною ціллю вони отримують те, чого хочуть від роботи. Перша група трохи незадоволена, так як робота не може дати людині усе, чого вона бажає від життя. Хоча такі люди повинні віддаватися роботі повністю та виконувати її з великим бажанням. Більше всіх незадоволена третя група, так як держава не дуже заохочує працівників, особливо на перших сходинках кар’єрного росту.

В основному службовці виконують роботу, що відповідає рівню їх можливостей. Виділяються невеликі групи, яким важко знайти контакт з керівництвом. Але абсолютно усіх задовольняє спілкування з співробітниками.

За різними видами діяльності, складніше за все аналізувати інформацію та робити юридичні чи економічні висновки. Досить легко працювати з комп’ютером, хоча це питання набуло сьогодні зовсім інший зміст. За віком спостерігається приблизно однакова кількість молодих та досвідчених працівників, що дає можливість розвитку нових спеціалістів у відповідних сферах. Більшість службовців схиляються до принципу, що оцінювати особистість треба не тільки за її освітою, віком, досвідом або політичною орієнтацією, а й за рисами характеру, ставленням до проблем, працелюбністю тощо. Отже, середовище, у якому працюють державні службовці, є сприятливим для того, щоб робота несла з собою задоволення усіх всеможливих сторін і цілі, з якими люди прийшли на держслужбу, були втіленні у життя. А це означає, що виконана робота буде високої якості.

Робота висвітлює ефективність використання математичних методів для побудови якісного аналізу та зображення соціологічних явищ у повній мірі.