Шаповал С.О.

викладач кафедри фізичного виховання Криворізького економічного інституту

Догляд за тілом під час оздоровчо-фізкультурної діяльності студентської молоді

Актуальність. Збереження і зміцнення здоров’я молодого покоління, а відтак і здоров’я нації має бути першочерговим завданням Уряду України – на перший план повинні виноситися заходи, що підвищують стійкість організму до негативного впливу чинників навколишнього середовища, поліпшення стану здоров’я, фізичного розвитку, підвищення працездатності і продовження активного довголіття.

Важливе гігієнічне значення має застосування в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності різноманітних педагогічних засобів і методів, спрямованих на формування довготермінової адаптації та працездатності студентів під час проведення цих засобів. Недопустиме застосування будь-яких засобів та прийомів, які можуть викликати порушення в стані здоров’я молоді.

Викладач, як відповідальна особа, повинен попереджувати травматизм, створювати оптимальні гігієнічні умови і попереджувати негативну дію під час занять і попереджувати негативну дію на організм факторів навколишнього середовища (висока чи низька температура повітря, висока вологість тощо).

На сьогоднішній день цим питанням не приділялося достатньо уваги.

Метою покращення та комфортності проведення фізкультурно-оздоровчої діяльності різних груп населення, у тому числі студентів, нами було проведено аналітичний огляд науково методичних джерел.

Результати аналітичного огляду. На першому етапі було визначено основні фактори, що мають небезпечний вплив на здоров’я людини під час занять фізичною культурою і спортом.

В доступній літературі окреслені наступні гігієнічні методи які доцільно використовувати в системі фізичного виховання студентської молоді: оптимізація умов і режимів навчання та відпочинку, раціональне харчування, оптимізація рухової активності та інші.

Сучасні науково-технічні технології та природні катаклізми призводять до зниження рівня адаптації та опірності біологічних систем. Тому особлива увага повинна приділятися небезпечним рівням впливу навколишнього середовища на людину.

Особиста гігієна – один з розділів загальної гігієни, що вивчає питання пов’язані з доглядом за тілом, створенням необхідних умов для сну та вихованням гігієнічних навичок серед населення. Виконання вимог особистої гігієни має велике значення для збереження здоров’я як особистого так і оточуючих, попереджуючи можливість розповсюдження інфекційних та інших захворювань. Порушення правил і норм особистої гігієни призводить не лише до захворювань, але й до зниження працездатності та витривалості.

Догляд за тілом включає гігієнічні заходи по догляду за шкірою та порожниною рота, руками, ногами, волоссям тощо.

Здоров’я студента, його працездатність і опірність різним захворюванням багато в чому залежить від стану шкіряних покровів, які виконують різноманітні фізіологічні функції: захист внутрішнього середовища організму, виведення продуктів обміну речовин,, теплорегуляцію. За умов неправильного догляду за шкірою її важливі функції можуть порушуватися. Забруднена шкіра часто є причиною гнійничкових захворювань.

Основою догляду за шкірою – регулярне миття тіла гарячою водою з милом та мочалкою не рідше одного разу в 4-5 днів (душ, ванна, баня).

Догляд за руками потребує особливої уваги. На руках можуть знаходитись патогенні мікроби, а іноді і яйця гельмінтів, які можуть бути перенесені на продукти харчування та посуд. Особливо багато мікробів (близько 95%) накопичується під нігтями. Ефективне видалення їх досягається лише за допомогою щитки. Після виконання різноманітної роботи та перед вживанням їжі треба мити руки з милом. Особливо регулярно це слід робити після відвідування туалету.

Догляд за ногами повинен здійснюватися систематично. Це особливо необхідно за умов підвищеної пітливості, яка сприяє утворенню потертості, місцевих запальних процесів. Тому слід щоденно мити ноги з милом, часто змінювати шкарпетки.

Окрім перерахованих заходів догляду за шкірою важливе значення для підтримки її нормального стану має наявність в їжі вітамінів А, С і РР, недостатність яких призводить до сухості, пігментації та лущення шкіри.

У спортсменів іноді може виникати грибкове захворювання, що ушкоджує шкіру стоп та шкіру між пальцями стопи. Грибок може знаходитись на підлозі приміщень басейнів, спортивних залів, роздягалень, душових, тощо. У випадку виникнення симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря.

Догляд за волоссям включає своєчасну стрижку та миття. Жирне волосся слід мити через 5-6 днів шампунем для жирного волосся, а сухе – не частіше ніж через 10-12 днів засобами для сухого волосся. При появі лупи необхідно мити волосся лікувальними шампунями.

На другому етапі досліджень планується провести:

1. Провести опитування студентів про знайомство їх з особистою гігієною під час проведення занять з фізичного виховання;

2. Провести бесіду в групах зі студентами під час занять з фізичного виховання про догляд за тілом під час оздоровчо-фізкультурної діяльності;

3. Підготовити до друку методичні вказівки;

4. Провести опит.

Висновки: 1. Основні причини шкірно-гнійничкових захворювань: недотримання правил особистої гігієни, забруднений спортивний інвентар та обладнання, брудний одяг та інше; 2. Для запобігання гнійничкових захворювань шкіри, велике значення під час фізкультурно-оздоровчої діяльності, треба приділяти особистій гігієні по догляду за тілом; 3. Дотримання гігієнічних вимог догляду за тілом це профілактика гнійничкових інфекцій. Усі дрібні пошкодження шкіри обробляти 2% розчином йоду, 1% розчином брильянтової зелені. Рекомендується застосування загартовуючи процедур, опромінення ультрафіолетовим промінням. При численних та тривалих гнійничкових ушкодженнях шкіри необхідно провести спеціальний курс лікування. 4. Необхідно стежити за чистотою одягу, взуття та спортивним обладнанням, періодично спортивне взуття обробляти 3% перекисом водню. Всі ці заходи зменшують вірогідність захворювання шкіри.

Література

1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології.-К.: Здоров’я, 1999 – 692 с.

2. Палиевский С.А. Личная и общественная гигиена : учебное пособие. - М., 1980 – 22 с.

3. Андрощук Н.В., Андрощук М.М. Основи здоров’я і фізична культура. – Т.: 2006 – 27 с.

4. Дойзер Э. Здоровье спортсмена / Пер. с нем. А.А. Арутюнова .- М: Физкультура и спорт, 1980.- 136 с.