Экономические науки/ 10. Экономика предприятия.

Черненко В.О.

Провідний інженер-патентознавець ДПДПІ «Придніпровський Промбудпроект», Україна

К.е.н. Черненко Н.О.

Доцент кафедри міжнародної економіки НТУУ «КПІ», Україна

ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ПРОНИКНЕННЯ В УКРАЇНСЬКУ РЕКЛАМУ ІНШОМОВНИХ СЛІВ (ПСИХОЛОГІЯ РЕКЛАМИ ТА ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ)

То стрімко, то повільніше але Україна рухається до «цивілізованих» ринкових відносин. Треба зазначити, що без розвинутої рекламної діяльності неможливо сформувати «адекватний» ринок. Реклама є невід’ємною складовою частиною економіки, яка поки що в нашій країни кульгає. Реклама це умовний індикатор руху по шляху до реформ, і зараз, рекламний «бізнес» в Україні розпочинає бурний розвиток. З’являється безмежна кількість рекламних агентств, що надають рекламні послуги, рекламній справі присвячують лекції в коледжах та ВУЗах. З огляду на все це, слід зазначити, що за останні десять років в українській мові з’явилася велика кількість «термінів» іншомовного походження таких як: «консенсус», «саміт», «паритет», «ваучер», «дилер», «рокер», «брокер», «маклер», «форум», «презентація», «аудитор», «бартер», «дистриб’ютор», «кліринг», «конверсія» і ще багато інших слів. Кількість таких термінів налічує більше тисячі і це зростання продовжується. Без сумніву в сучасному світі проникнення іншомовних слів є неминучим процесом. Але постає питання: … чому з легкістю замінюються українські слова на іншомовну термінологію? Як приклад розглянемо такі терміни: чому ми вживаємо слова «маркетолог», «мерчендайзер», «маркетолог», а не «продавець»; «креатив», а не «творчість»; чому «дилер», а не «оптовий продавець»; чому «супервайзер», а не «контролер»; чому «бігборд», а не «рекламний щит»; чому вживаємо термін «дитриб’юція», а не «розповсюдження» та багато ін.

Оскільки реклама – рушить прогрес, однак на великий жаль, основна маса рекламної продукції ще має грубі граматичні, орфографічні та фонетичні помилки. Така реклама не викликає довіри у покупців товарів та послуг, складається таке враження, що рекламодавці не турбуються про правила правопису та назви своєї продукції. Великою проблемою тут постає таке поняття., як «русизм». Це зрозуміло, більшість українських підприємців (що виступають у ролі рекламодавців) російськомовні. З цього й виникає непрофесіоналізм у назві термінів, їх перекладі та доведенні необхідної інформації до кінцевого споживача через таку інформацію (рекламу).

Наприклад, рекламна листівка фірми «Х» про зимнє взуття є унікальною по кількості помилок на печатну строчку. Російське слово «стелька» знайшло нове відображення в українському перекладі в цій рекламі і трансформувалося в «устельку», а мало б бути «устілка». Ще один приклад, на рекламному щиті київського кінотеатру «У» було написано: «Казка про принцесу та її вірному коні», але ця ж назва російською має такий вигляд: «Сказка о принцессе и ее верном коне». В українській мові прийменник «про» використовується у знахідному відміннику, а тому, треба було б написати: «Казка про принцесу та її вірного коня».

Аналіз використання української мови для рекламної продукції наводить на невтішний висновки. Як видно з прикладу, дуже часто рекламні афіші, відео кліпи на телебаченні, виступи по радіо, не просто проявляють незнання навіть головних принципів складання рекламних текстів, а мають елементарні граматичні помилки. Є таке поняття як «ступінь довіри рекламодавцю» від цього залежить, на скільки грамотно складені і подані рекламні тексти.

Таким чином, рекламу можна визначити як комплекс психологічних мір впливу на свідомість потенційних споживачів з метою активного просування товарів та послуг, а також, з метою складання позитивного іміджу. «Імідж» це термін англійського походження, який широко використовується не тільки для товарів та послуг, а також у політиці, дипломатії, комунікативних системах, він використовується для визначення фірми, банку, політичного діяча, актора, співака, танцюриста. Цей термін можна вживати говорячи про імідж міста, району, краю, країни в цілому.

Виходячи з вище викладеного можна зробити наступні висновки:

1) Верховній раді України необхідно розробити та доопрацювати єдині розцінки інформатизації комерційної, соціальної, політичної, ідеологічної, фінансової, економічної направленості;

2) Заборонити рекламу знахарів, колдунів, шаманів, магів, екстрасенсів, гадалок, спірітологів, астрологів, провидців, які оголошують себе здібними передбачувати долю людей свідомо вводячи їх в оману;

3) Збільшити обсяг реклами вітчизняних та закордонних художників, акторів, учених, героїв України, а також лауреатів різних світових премій.

Література:

1. Закон України "Про рекламу" Верховна Рада України - [Електронний ресурс]. - http://zakon1.rada.gov.ua/laws