Єфременко В.В.

Керівник: Коновал О.А.

Донецький національний університет економіки і

торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИБУТКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Прибуток - мета фінансово-господарської діяльності підприємства, кінцевий результат грошово-кредитної, маркетингової, інвестиційної та промислово-виробничої політики підприємства. Прибуток - не тільки джерело забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємства, але і важливе джерело формування бюджетних ресурсів.

Актуальність теми обумовлена тим, що прибуток є найважливішим показником діяльності підприємства і кожне підприємство має за мету збільшення свого прибутку.

Над дослідженням даної теми працювали такі українські вчені економісти: Шваб Л.І., Грицюк Е.О. [1], Покропивний С.Ф., Масленко Ю.В. [2], Рязанцева В.В. [3], Зінченко Е.А. [4], Круш П.В., Манів З.О. та інші.

Згідно з господарським кодексом України, отримання прибутку є метою діяльності комерційних підприємств. На формування прибутку впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності, обчислення витрат обігу, визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Обсяг прибутку та його зростання виявляють можливості розвитку підприємства; можливості збільшення доходів акціонерів (дивідендів); збільшення коштів, які виділяються на матеріальне заохочення працівників підприємства; конкурентоспроможність підприємства; його можливості розраховуватися з банком, постачальниками, державним бюджетом, інвестійними фондами. Зниження обсягу прибутку (збиткова діяльність) веде до того, що у підприємства виникає загроза банкрутства, в той же час обсяг прибутку є показником, який визначає фінансовий стан підприємства.

Домінуючою проблемою для підприємства є оптимізація прибутку, що передбачає розробку стратегії на систематичне збільшення прибутку і мінімізацію витрат.

Основними джерелами збільшення суми прибутку є збільшення обсягу реалізації продукції, підвищення конкурентоздатності продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізації її на вигідніших ринках збуту і т.д.

Головними внутрішніми і зовнішніми чинниками підвищення ефективності діяльності підприємства є:

1. Технологія. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації і інформаційних технологій, впливають на рівень і динаміку ефективності діяльності підприємства.

2. Устаткування. Продуктивність діючого устаткування залежить не тільки від його технологічного рівня, але і від належної організації ремонтно-технічного обслуговування оптимальних термінів експлуатації, змінності роботи, завантаженню в часі.

3. Товари, їх якість і зовнішній вигляд (дизайн). Рівень дизайну повинен корелювати з корисною вартістю, тобто ціною, яку покупець готовий заплатити за товари відповідної якості.

4. Працівники (керівники, менеджери, фахівці, робочі) - основне джерело і визначальний чинник зростання ефективності діяльності підприємства. Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їх праці багато в чому зумовлюється діловим мотиваційним механізмом на підприємстві, підтримкою сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі.

5. Організація і системи. Єдність трудового колективу, раціональне делегування відповідальності, належні норми управління характеризують високу організацію діяльності підприємства, що забезпечує необхідну специфікацію і координацію управлінських процесів, а отже, вищий рівень ефективності складної торговельно-господарської системи.

6. Стиль управління, що сполучає професійну компетентність, діловитість і високу етику взаємостосунків між людьми, практично впливає на всі напрями діяльності підприємства.

7. Державна економічна і соціальна політика. Основними її елементами є: практична діяльність владних структур; різноманітні види законодавства; фінансові інструменти (заходи, стимули); економічні правила і нормативи (регуляція доходів і оплати праці, контроль за рівнем цін, ліцензування окремих видів діяльності); ринкова, виробнича і соціальна інфраструктура.

8. Інфраструктура. Достатній рівень розвитку мережі різноманітних інституцій ринкової інфраструктури здійснює безпосередній вплив на результативність діяльності торговельного підприємства.

9. Структурні зміни в суспільстві також впливають на показники ефективності на різних рівнях господарювання. Найважливішими є структурні зміни економічного і соціального характеру.

Таким чином, лише уміле використовування всієї системи перерахованих чинників забезпечить достатні темпи зростання прибутку підприємства та мінімізацію його витрат.

Оскільки прибуток – найважливіший оцінний показник діяльності підприємства, джерело матеріального добробуту працівників та держави в цілому, тому потрібно в сучасних умовах функціонування підприємства використовувати усі можливі шляхи його оптимізації.

Список використаних джерел

1. Грицюк Е.О. Економіка підприємства: навч. посіб. – К: Дакор, 2009 – 304с.

2. Масленко Ю. В. Прибуток як джерело стійкого розвитку підприємства – Київ: знання, 2004 – 284с.

3. Рязанцева В. В. Аналіз формування та використання прибутку підприємства / В. В. Рязанцева // Статистика України. – 2007. – №1. –164с.

4. Зінченко Т.В. Управління прибутком і рентабельністю підприємства в умовах ринкової економіки, М.: Фінанси і статистика, 2005– 265с.