Економічні науки / Економіка підприємства

Пєліпєй А.О.

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ

Неформальна форма організації праці в процесі інноваційної діяльності на підприємстві

Мотивація творчого пошуку та інноваційної діяльності працівників підприємства є комплексним питанням, від вирішення якого залежить в цілому результативність інноваційної діяльності на всіх стадіях інноваційного процесу. Основою інноваційної діяльності на будь-якому підприємстві є людина та стосунки між ними. В сучасних наукових дослідженнях стосовно питань інноваційної діяльності та інноваційного розвитку значну увагу приділяють стимулюванню творчої праці та інноваційної активності колективу. Важливість і складність внутрішніх соціально-організаційних проблем управління в процесі інноваційного розвитку підприємства привертає увагу багатьох дослідників, але значна кількість питань в цій галузі все ще залишається невирішеними. Результативність системи мотивації творчої праці на підприємстві головним чином залежить від співвідношення формальних і неформальних відносин працівників підприємства. Особливу увагу при цьому необхідно приділити функціям формальних і неформальних форм організації праці в процесі інноваційної діяльності.

Інноваційна діяльність на підприємстві здійснюється в межах формальної організаційної структури підприємства з неформальними елементами, співвідношення між якими є динамічним і залежить від множини внутрішніх і зовнішніх чинників. У межах формальної форми організації праці в процесі інноваційної діяльності працівники підприємства можуть взаємодіяти по розпорядженню керівництва, проте така взаємодія не обов’язково принесе результат у вигляді інноваційного рішення. Цілі неформальної форми організації праці в процесі інноваційної діяльності визначають причини їх існування. Постійні контакти керівників і працівників між собою та інтенсивна соціальна взаємодія сприяє як спонтанному виникненню, так і свідомому створенню неформальної форми організації праці в процесі інноваційної діяльності. Неформальній формі організації праці в процесі інноваційної діяльності властиві певні особливості формальної форми: ієрархія, лідери і завдання.

Неформальній формі організації праці в процесі інноваційної діяльності на підприємстві властиві і нерегламентовані правила або норми, які слугують для працівників більш вагомими еталонами поведінки, ніж регламентовані. Ці норми повинні підкріплюватися системою заохочень і санкцій. Неформальна форма організації праці в процесі інноваційної діяльності на підприємстві є спонтанною реакцією на незадоволені індивідуальні потреби в реалізації творчого потенціалу.

Багато дослідників відзначають, що бажання досягати мети підприємства, отримувати винагороду або престиж, пов'язані з приналежністю до організації, характерні для формальної форми організації праці в процесі інноваційної діяльності. Для неформальної форми організації праці в процесі інноваційної діяльності на підприємстві характерним є відчуття приналежності, взаємодопомоги, взаємозахисту, тісного спілкування і зацікавленості.

Серед причин існування на підприємстві неформальних груп та неформальної форми організації праці в процесі інноваційної діяльності на підприємстві слід зазначити декілька:

задоволення потреби працівників у відчутті приналежності до інновацій та змін на підприємстві;

отримання підтримки та допомоги в реалізації творчого потенціалу;

потреба в захисті інноваційних ідей від встановлених формальних бюрократичних правил;

потреба в спілкуванні з однодумцями, яка виникає тому, що люди хочуть мати інформацію про відношення колег до власних інновацій;

психологічне відчуття симпатії одного індивіда до іншого або до групи індивідів.

Відомо, що індивідууми і групи краще реагують на рішення, що зачіпають їх інтереси, якщо з ними наперед радяться. Консультації з групою замість спроби нав'язати їй свою волю, говорять про пошану до гідності групи і окремих її представників та звісно зменшують опір інноваційним змінам. Колективні обговорення дають можливість групі і її членам залучитися до результатів ухвалення рішення, задовольняють бажання групи і її лідерів отримати певний статус, покращують взаєморозуміння між групою і керівництвом. Можливість пошуку компромісу при ухваленні непопулярних рішень у протилежної сторони існує в даному випадку і у представників формальної групи і у представників неформальною, а це, поза сумнівом, йде на користь їм обом. Не всі суперечності консультації в силах усунути, але навіть в принципових для сторін питаннях вони приведуть до найменших втрат сторін в результаті рішення, прийнятого в процесі переговорів.

Керівництво підприємства повинне формувати у службовців лояльність за допомогою навчання та пропаганди. Необхідно переконати своїх співробітників в тому, що успіх організації тісно пов'язаний з успіхом окремої людини. Необхідно інформувати всіх своїх працівників про всі важливі рішення і про те, що за ними стоїть. Зазвичай цей прийом створює у людини відчуття, що він – частина організації і що її успіхи це і його успіхи. Використання цього методу безперечно впливає на позицію багатьох підлеглих і тому служить важливим механізмом управління.

На нашу думку неформальна форма організації праці в процесі інноваційної діяльності на підприємстві є більш результативною, хоча і менш поширеною в практиці інноваційної діяльності підприємств. Неформальна форма організації праці в процесі інноваційної діяльності на підприємстві сприяє задоволенню потреби працівників у відчутті приналежності до інноваційного процесу, внутрішньогруповій взаємодії та захисту від встановлених формальних правил або від можливості їх погіршення, що в цілому сприяє створенню творчої атмосфери на підприємстві та підвищує рівень інноваційної сприйнятливості підприємства.